Павло Сосновський: „Недопущення до перевірки — гірше самої перевірки“ - „Ратуша“, 5 серпня

Ледь не щодня нам, пересічним громадянам, доводиться давати оцінку вітчизняній сфері послуг, яка охоплює різні галузі. Це — і торгівля, і транспорт, і комунальне господарство, і культурно-відпочинкові заклади та, зрештою, все, з чого утворюється наша буденщина. Дуже часто більшість із нас із обуренням констатує, що люди, які працюють у цій сфері, далекі своєю роботою та ставленням до нас, далекі від такого спокусливого терміна, як послуга. Адже за послугу, зазвичай, дякують. А нам доволі часто після чергової покупки доводиться писати скаргу в управління у справах захисту прав споживачів. Яка ж ситуація у сфері послуг Львова та області в цілому? Про це – у розмові з начальником Львівського обласного управління у справах захисту прав споживачів Павлом СОСНОВСЬКИМ.

– Очолюване вами управління насамперед скероване на виконання контролюючої функції, чи все таки захист прав споживачів може реалізуватись лише завдяки роботі спеціалістів управління?

– Діяльність управління є не так контролюючою, як просвітницькою та профілактичною. Адже, знаючи і розуміючи підприємницьку діяльність, ми штрафуємо тільки тах підприємців, які працюють недобросовісно. Звичайно, у нас є й чесні підприємці, які можуть порушувати законодавсто лише через необізнаність. І саме тут на допомогу можуть прийти наші спеціалісти. Однак здебільшого сьогодні в сфері обслуговування працює дуже багато таких бізнесменів, які не знають вимог торгівлі та громадського харчування і свідомо саме порушеннями намагаються заробити.

Звичайно, перевіряти всі підприємства ми не в змозі. Адже, згідно з чинним законодавством, перевірку можна проводити раз на рік, а також на підставі скарг споживачів. Саме на підставі скарг ми можемо перевіряти підприємства навіть кожного дня і, у разі виявлення порушень, їх штрафувати.

– У чому полягає просвітницька та профілактична робота спеціалістів управління?

– На обласному телебаченні двічі на місяць виходить спеціальна програма „Неформат“: ми роз’яснюємо споживачам їхні права, а підприємцям – чинне законодавство. Це відбувається на прикладах конкретних перевірок підприємств. У громадській приймальні управління постійно виставляються вилучені неякісні товари, що дозволяє відвідувачам приймальні мати певну застережливіть під час закупок. На ринках міста розташовано спеціально встановлені управлінням у справах захисту прав споживачів поштові скриньки, куди покупці скеровують письмові зауваження щодо роботи окремих підприємств. Таким чином, відбувається певна профілактика.

– Чи достатньо в управлінні працівників, аби своєчасно можна було відреагувати на порушення споживацьких прав?

– Думаю, що недостатньо – в управлінні працюють лише 27 осіб. Щоправда, завдяки Комітетові з питань технічного врегулювання та споживчої політики, управління поточного року змогло розширити свій штат хоча б до такої кількості. Бо в попередні роки в управлінні працювало тільки сімнадцять спеціалістів. І коли голова вищеназваного комітету – Леонід Школьник побував у нас в області, побачив масштаби робіт, нам у штат додали набагато більше одиниць, аніж в інших областях. Також незабаром планується створити Львівське головне управління у справах захисту прав споживачів, а це обіцяє додаткову чисельність. Наразі в Україні п’ять головних управлінь. Якщо ж головне управління буде створене й у нашому регіоні, ми зможемо відкрити аналогічні структури в інших містах Львівщини, які мають обласне підпорядкування, наприклад — у Червонограді, Дрогобичі. Але це за умови збільшення чисельності. Тоді нам не потрібно буде скеровувати людей у відрядження, оскільки вони працюватимуть на місці.

– Дуже часто представники малого бізнесу нарікають, що контролюючі органи чинять на них тиск та заважають працювати. Чи не впливатиме негативно на роботу підприємців збільшення чисельності спеціалістів вашої контролюючої структури?

– Не можу погодитись, що наше управління чинить тиск на підприємців. За інші контролюючі органи ми не відповідаємо. Наші повноваження передбачають захист прав споживачів. Адже те, що відбувається на ринку товарів, на ринку робіт, на ринку послуг, призводить до чималих порушень законодавства. Це спостерігається і в так званій вуличній торгіввлі, і на ринках, і на приринкових територіях. Тому, поки цей базар, бо ж ринком це назвати не можна, існує, споживачі потребуватимуть захисту. Адже дуже часто товари продають без документів, які повинні засвідчувати їхню якість, продавці обважують покупців. Звичайно, у Львові є достатньо торговельних площ та магазинів, де можна придбати якісний товар і заплатити за нього його вартість. Однак дуже часто покупці товарів на приринкових територіях і вуличних ятках залишаються ошуканими. Тому міська влада не повинна давати дозволи всім без винятку підприємцям на торігвлю на вулиці – це не є вирішенням питання робочих місць. За рахунок споживача, до речі, малозабезпеченого, підприємці нагрівають руки. Дуже часто продавець свідомо обважує покупців, оскільки підприємець не платить йому зарплати, а пропонує заробляти шляхом обрахування покупців.

– Які найпоширеніші способи обрахування застосовують щодо покупців представники сфери обслуговування, зокрема вуличної торгівлі?

– Обрахування здебільшого відбувається за рахунок недоваги. Не кожна кілограмова гиря, якою користуються продавці вуличної торгівлі, є відповідної ваги. Є чимало фактів, коли ці гирі насправді важать на 200 грамів менше.

Покупець повинен вимагати від продавця касовий або товарні чеки, в яких би зазначались назва товару, його кількість та ціна. Я б порадив не купляти в тих осіб, які відмовляються видати товарний чек. Дуже часто до нас звертаються люди, які не можуть довести, що придбали неякісний товар саме в цього підприємця. Коли б у них був товарний чек, це питання легко можна було вирішити на місці, не доводячи до розгляду питання у суді.

– Який стан справ щодо якості товарів та послуг у підприємствах, що розташовані на львівських ринках?

– Із багатьма ринками Львова ми співпрацюємо в плані догляду за питаннями захисту прав споживачів. Так, наприклад, значно менше питань у нас виникає щодо роботи торговельних підприємств на ринках “Південний”, “Краківський”, “Шувар”, “Стрийський”. Певні претензії маємо до малих ринків та “Привокзального” – зокрема. Але жодного разу підприємці не чинили супротиву нашим перевіркам, оскільки недопущення нас до перевірки для підприємців є гіршим, ніж сама перевірка. Наслідком таких дій є штраф розміром у 10 відсотків суми реалізації підприємством товарів за попередній місяць.

– Чи були судові позови на управління у справах захисту прав споживачів?

– Так, бо кожен підприємець має право себе захищати. Але здебільшого ми виграємо справи у судах, оскільки наші працівники чинять у правовому полі, згідно з чинним законодавством. Мені приємно, коли на спільних нарадах Асоціація роботодавців, яку очолює Зиновій Бермес, до наших спеціалістів претензій, практично, не висловлює. Під час „прямих ліній“, які проводить Асоціація між представниками контролюючих органів та підприємцями, відчувається, що нам довіряють.

– Як завойовуєте довіру громадян?

– У нас діє громадська приймальна, крім того, у кожному підприємстві повинен бути розміщений куточок споживача, де обов’язково мають бути вказані наша адреса й телефони управлінння. Так, споживач може впродовж робочого дня звернутись у громадську приймальну за телефоном 72-65-40.

Із року в рік кількість скарг громадян, що надходить в управління, збільшується. Торік ми розглянули 1500 письмових скарг і майже тисячу усних. Це не означає, що в області зросла кількість порушень прав споживачів. Тут, радше, відіграє роль те, що наші спеціалісти намагаються вчасно відреагувати на звернення громадян, а також захистити їхні споживацькі права.

– Як можна прискорити процес впровадження на вітчизняний ринок якісної сфери послуг?

– Насамперед, потрібно, аби піднялась наша економіка в цілому. Тоді свою роль відіграє сама конкуренція. Поступово базари та вуличну торгівлю витіснять великі торговельніі центри. І пересічні мешканці самі спроможні в певній мірі вплинути на те, якщо не куплятимуть продуктів чи інших товарів у недобросовісних продавців та підприємців.

Розмовляла

Оксана КОЛОДРУБЕЦЬ