Землю Львову не продадуть? - „Молода Галичина“, 27 липня

Кажуть, що сільські ради проти того, аби Львів збільшував свої володіння. Чим викликане упередження місцевих війтів, кореспондент „МГ“ попросила розповісти начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Богдана Кунтого.

„До 1992 року, коли не було закону проплати за землю, відбулася прихована адміністративна реформа, що формувала території сільрад. Землевпорядної міської служби також ще не було, і Львів обрізали попри саму житлову забудову, не залишивши резервів для його розвитку, – повідомляє Богдан Кунтий. – Сьогодні у Львові 60% території забудовано, а це дуже багато. Земельні ресурси на одного мешканця обмежено і перспектив на розширення нема. Скажу, що Краків має земельних ресурсів удвічі більше, аніж Львів, при тій самій кількості населення. Оскільки в нас за таких обставин нема резервів для розвитку міста, то виходимо із внутрішніх можливостей. Через це у Львові земля дуже дорога.

Тож місто планує у своєму бюджеті кошти на розширення території Львова за рахунок приєднання приміських земель, адже задарма їх сьогодні жодна сільська рада не віддасть.

Втім, існують проблеми, які годі вирішити навіть за гроші. Уже понад 10 літ місто шукає ділянку для сміттєзвалища, але для такого „господарства“ жодна сільрада не відважується навіть продати наділ. Не втратила своєї актуальності і проблема кладовища, адже щодня у Львові ховають від 18-ти до 25 чоловік. Однак селяни також не погоджуються, щоб у їхньому селі поруч був ще один цвинтар.

Думаю, що цю проблему все-таки можна буде вирішити. Проте тільки тоді, коли повністю сформується ринок землі і можна буде точно визначити, скільки вона насправді коштує. Бо аукціони, на яких продають земельні ділянки, – ще не показник“.

Леся БЕРНАКЕВИЧ