Шрами на обличчі міста - „Поступ“, 23 липня

|

Історична забудова центральної частини міста є основним об’єктом зацікавлення туристів з України і закордону. Фасади понад столітніх львівських кам’яниць наче обличчя міста, впізнаване серед тисячі інших. Проте, нині це обличчя виглядає не надто привабливим через облуплену штукатурку на стінах чи абияк розцяцьковані фасади старовинних будинків власниками крамничок на перших поверхах.

Начальник управління житлово-комунального господарства Мирослав Пастущук у розмові з кореспондентом “Поступу” непривабливий вигляд львівських фасадів пояснив відсутністю якоїсь конкретної програми вкладання коштів саме у фасади. Їх, звісно, ремонтують. Проте, лише після того, як завершать капітальний ремонт основних конструктивних елементів. Тобто, полагодять комунікації, укріплять фундамент та перекриття. Звичайно, усім хотілося б, щоб наше місто в очах туристів мало привабливий та ошатний вигляд. Проте, міська влада, за словами пана Пастущука, не має можливості витрачати кошти на косметичний ремонт фасаду будинку, який не є аварійним. Такий ремонт є досить дорогим, тому чиновники воліють скеровувати кошти на першочергові потреби, приміром, відновлення даху чи каналізації. Минулого року відремонтували колектор, який знаходився між вулицями Валовою та братів Рогатинців. Колектор був аварійним, майже столітньої давності, на нього тисли будинки, а він, у свою чергу, підмивав фундаменти старовинних будівель. Фасади будинків довели до ладу лише після того, як завершили капітальний ремонт. Цього року планують здійснити капітальний ремонт 9-ти будинків з подальшою реставрацією фасадів. “А косметичного ремонту, коли зверху гарно, а всередині все розвалюється, ми не робимо”, — запевнив чиновник.

Проте, свій вклад у ремонти фасадів Львіських кам’яниць робить не лише міська влада. Його може зробити і приватний інвестор, який орендує будинок чи його частину для розташування там свого офісу магазину, майстерні. Разом з орендою підприємець бере на себе зобов’язання відремонтувати дах чи фасад будинку. При цьому, зовнішній вигляд, колір та елементи декору обов’язково повинні бути погоджені в управлінні охорони історичного середовища. Щоправда, роблять це не всі орендарі. Що і призводить до появи на старовинних кам’яницях яскраво-рожевих чи салатових плям так званого ремонту. Проте, зарадити цьому міська влада наразі може хіба-що штрафами, які не є надто обтяжливими для власників офісів у центральній частині міста. Хоча, в окремих випадках може дійти і до суду.

Центральна частина міста нараховує 960 будинків, переважна більшість з яких є пам’ятками архітектури. Сім років тому Кабмін затвердив програму збереження історичної забудови Львова, відповідно до якої держбюджет зобов’язувався виділяти щороку певну суму на збереження будівель центральної частини міста. Проте, уже станом на сьогодні недофінансування по цій програмі становить майже 18 мільйонів гривень.

Ірина СИРИВКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...