Озер багато – купатися ніде - „Ратуша“, 22 липня

|

Нарешті погодні умови цього літа дозволяють львів’янам купатися та засмагати на уподобаних водоймах. Як у Львові, так і у приміській зоні, річок та озер предостатньо. Не менше як півсотні водних об’єктів манять до себе прохолодною водою та затишними берегами. Однак, як виявляється, в даному випадку спрацьовує старе і мудре правило — зовнішність буває оманливою. Тож ми вирішили дослідити, які з міських та приміських водойм найпопулярніші серед менканців Львова та наскільки часто останні помиляються, ігноруючи табличку „Не купатися“.

Асортимент

За словами інженера відділу благоустрою управління інженерного господарства Львівської міської ради Оксани Бурої, стверджувати, що в межах міста та поблизу нього є аж п’ятдесят різнопланових водойм, дещо ризиковано. Адже до переліку відносять також і малі декоративні озерця, струмочки. Близько тринадцяти озер узагалі не придатні до купання. Вони мають статус декоративних. Однак ми вестимемо мову про ті водойми, на які люди приїжджають із купальними костумами та кремами проти сонячних опіків.

Заборонений плід не завжди солодкий

Виявляється, найбільше навантаження серед львівських озер припадає на Винниківське (колишнє Комсомольське), Левандівське та Брюховицькі озера. Чимала кількість “спраглих” приїжджає також і на „Малу Швейцарію“ та відпочинкову базу “Електрон”. Пані Бура вважає, що на жодному з перелічених, як і на тих, що не належать до дуже популярних водойм, купатися взагалі не можна. Тим не менше, відпочиваючих так і тягне до води. Їх можна зрозуміти — період відпусток, спека самі по собі провокують скупатися. Що ж робити?

Оновлення

Міська рада докладає багато зусиль, аби привести до ладу хоча би кілька озер. Відтак, на нинішній день триває капітальний ремонт Левандівського озера. Проводять чистку водойми, ремонтують опірну стінку. Навколо води прокладають нові акуратні тротуари. Кошти на оновлення виділяються з міської скарбниці по ходу роботи, однак уже нині, каже Оксана Бура, витрачено більше ста тисяч гривень. Коли Левандівське водоймище доведуть до стовідсоткового ладу — сказати, поки що, важко.

Не залишились поза увагою і Піщані озера, що на вулиці Гординських. На них, так само, як і на озеро у Горіховому Гаю та на озеро у лісопарку Погулянка, з природоохоронного фонду вже виділено орієнтовно по п’ятдесят тисяч гривень. Така ж сума буде витрачена на поліпшення стану озер у Стрийському парку. Ремонту підлягатиме двигун, що закачує воду на одному з них, оновлюватимуться береги водойм. Оксана Бура каже, що політика міської влади у цій галузі спрямована на відродження та постійну підтримку екологічно чистих вод та територій міста. Це було би дуже доречно, адже асортимент великий, а вибрати нема з чого.

Альтернатива

Непоганим виходом із доволі дискомфортної ситуації можна вважати інвестиційну програму, що розроблена ще минулоріч міською радою спеціально для водних об’єктів. Логічно, що документ передбачає і пошук добродіїв-інвесторів для обладнання відкритих водойм. Як приклад можна навести Винниківське озеро. Після того, як його передали у власність Краківському ринку, на водоймі стало набагато комфортніше, більше того, вона відповідає багатьом приписам вимогливих комісій. Зробимо акцент на слові „багатьом“ — лише одиниці з великої кількості водойм претендують на такий діагноз. Те ж озеро на Хуторівці, обзавівшись новим власником — Духовною семінарією, також отримало друге дихання і перебуває нині, принаймні, в кращому стані, ніж колись. Інвестиційна політика щодо озер справді дає свої результати. Однак, як стверджує пані Бура, грошовиті люди не дуже охоче беруться за цю клопітку справу. А дарма, адже прибутки — вони і на озерах прибутки. І міському бюджету було би набагато легше, і львів’яни мали би набагато шиирший асортимент та кращі умови для відпочинку.

Санепідемстанція вважає, що…

У п’ятьох озерах Львова, все-таки, купатися можна. Посилаючись на слова завідувача відділення комунальної гігієни обласної санепідемстанції Сергія Ющенка, сміємо стверджувати, що на „Львівську Швейцірію“, „Бухту Вікінгів“, Винниківське озеро можна симіливо їхати з купальним костюмом. Це ж стосується і Брюховицької „Колиби“. Всі решта водоймища, котрі можна було би використовувати у купальний сезон, наразі дозволу санепідемслужби не отримали.

Санстанція систематично та скрупульозно стежить за станом водойм — звідси і такі песимістичні висновки. Пан Ющенко каже, що основні показники, якими керуються, видаючи дозвіл на купання, — це якість самої води, наявність у ній санітарно-хімічного та бактеріологічного складу. Не останню роль відіграє і джерело, звідки витікає вода. Працівники санстанції орієнтуються також і на наявність повного „пляжного обладнання“ – санітарно-побутових приміщень, фонтанчиків із питною водою і т.д.

Подумаєш, кишкова паличка…

Мабуть, слід зазначити, що ігноруючи приписи фахівців та не помічаючи табличку з написом „Не купатися“, ми тим самим ризикуємо підчепити недугу. В невпорядкованій водоймі, ковтнувши кілька грамів води, можна „надбати“ небезпечне інфекційне захворювання, зокрема, кишкову паличку. Озера, які не отримали дозволу від санепідемстанції, загрожують не тільки кишково-шлунковими захворюваннями, а й патологіями шкіри — паразитні, грибкові та інші недуги. Однак наразі ще остаточно не доведено взаємозв’язок між недугами та бактеріями, що провадять вільне плавання у водоймах. Врахуйте також безліч факторів, які спричиняють до фізичних пошкоджень плавальників… Як бути з тим же склом та консервними банками? Такі “атрибути” наявні на дні практично всіх водойм, де заборонено купатися.

Утопленики

За даними Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (ДСВАРС) МНС України, у минулому, 2003 році на водоймах України загинуло 1 626 осіб, із них 233 – діти. Врятувати вдалося 203 особи. Станом на початок цього тижня, на Львівщині втопилося вісімнадцять людей, з них двоє дітей. Як повідомляє прес-служба МНС у Львівській області, за цей же час минулого року у воді загинула п’ятдесят одна людина, в тому числі сім дітей. Загалом торік на Львівщині зафіксовано 119 утоплеників, із яких 15 дітей.

Багатолітня статистика свідчить, що найбільше людей гине у літні, теплі місяці, коли дорослі та діти місцем свого відпочинку найчастіше обирають водойми.

І хочеться, і колеться

Як це не парадоксально, але навіть за купання у напівбрудному озері все одно треба платити. Відпочинок, до прикладу у „Бухті Вікінгів“ коштує двадцять гривень. На Винниківському – удев’ятеро менше – дві гривні.

Кар’єр

Коли вже, нарешті, любителі поплавати зрозуміють, що кар’єри не належать до розряду тих водойм, у яких можна купатися. Приміром, така облюбована та, нібито, й приведена до ладу Глинна Наварія. Дивує, але люди ніяк не можуть збагнути — це технічна водойма. І заборонено тут купатися ще з кінця вісімдесятих років. Нині начебто потроху просувається процес перетворення Наварійського озера у рекреаційну зону, але… майже ідентична ситуація на кар’єрі у Ясениському. Були випадки, коли на березі цієї водойми під пісок занурювались авто відпочиваючих. Що ж тоді говорити про сам кар’єр та про небезпеку, що чатує на купальників як на березі, так і у воді. Справа в тому, що ґрунт на березі „нестійкий“. Під шаром піску є величезні ями, провалитися у які особливих труднощів не становить. Кар’єр у Ясениськах — штучно створена виробнича зона, яка зовсім не надпється до підлаштування під рекреаційну зону. Тим не менше, львів’яни, ігноруючи небезпеку, табунами їздять у Ясениське відпочивати. І мало кого хвилює, що глибина кар’єру місцями сягає понад вісімнадцять-двадцять метрів. Вода прогрівається на метр-півтора. Коли зануритися глибше — судомить.

SOS!!!

Практично при кожній пристосованій до купання водоймі працює водолазно-рятувальна служба. До речі, без дозволу водолазів не відкриється жодна відпочинкова зона, на території якої розташоване озеро. Пірнальники обстежують акваторію дна та роблять висновки про його безпечність. Судячи з інформації, наданої прес-службою МНС у Львівсьній області, водойми не отримують дозволу на відпочинок і без попередньої перевірки еменесниками та санстанцією. Тих же водолазів, до речі, перед випуском на патрулювання добряче штурмують на навчаннях. „Як на мене, наших водолазів готують відповідно до всіх вимог. І те, що нині деякі люди нарікають на нашу роботу, не може мати під собою конкретного підґрунтя. Перш ніж отримати посвідчення, рятувальники проходять серйозний вишкіл. Інша річ, що люди не повинні повністю покладатися на водолаза. Власне, якщо ти лізеш у воду невідомо у якому стані й за яких умов, то природно, що рятувальник може не встигнути виконати свій обов’язок“, — каже начальник водолазної служби Львівської області Роман Фіца. Пан Фіца також зазначає, що на деяких відпочинкових базах керівництво намагається самостійно дбати про безпеку відпочиваючих, ігноруючи всі приписи. Так, за інформацією еменесників, на „Електроні“ водолазом працює сторож, який не має потрібних навиків та підготовки. В даному випадку вина за нещасні випадки лягатиме на плечі керівництва відпочинкової зони. „Є рятувальники, які підпорядковуються нашій службі, а є, так звані, відомчі. Відповідно, за роботу останніх ми не несемо відповідальності“, — пояснює Роман Фіца.

Плавайте, на здоров’я!

Тож де, все-таки, на Львівщині й у Львові, зокрема, можна купатися? Коротко і ясно: на озері санаторію „Пролісок“ у Моршині, на „Львівській Швейцарії“ у селі Давидів, у „Бухті Вікінгів“, на Винниківському озері.

В такому випадку, можна перелічити й водойми, котрі, за висновками фахівців, придатні до купання, однак дозволу на це не мають такі водойми Львівщини: база „Сокіл“ у селі Родатичі Городоцького району, “Електрон” у Львові, озеро в місті Золочів, Чарівні озера на базі „Узлісся“ у селі Ріпище Перемишлянського району. Як повідомили у санстанції, категорично заборонені озера у Ясениськах, Глинній Наварії, Янові, у Великому Любені, на Байкалі.

Наталка ПОНУРКЕВИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...