Зоряна Гуцуляк: „Хочу, щоб люди стали добрішими“ - „Поступ“, 22 липня

Дивлячись на художницю Зоряну Гуцуляк, розумієш вислів „не від цього світу“, настільки відстороненою від усього, заглибленою в себе вона видається. Її картини зайвий раз це підтверджують. Вони не з тих робіт, на які можна тільки кинути оком і піти собі далі. В них захований глибокий логічний і філософський зміст, що змушує замислитись. З кожним новим поглядом відкриваєш щось інше. Роботи схожі на їх творця, такі ж добрі і незвичайні.

— Пані Зоряно, теперішня Ваша виставка має назву „Послання вічності“. А що для Вас вічність?

— Вічність для мене — це те, що залишиться від людини. Гончар ліпить глечики, художник малює. Після мене залишаться мої картини.

— А які послання Ви передаєте своїми роботами?

— Переважно це послання про те, що люди повинні замислитись над своїми вчинками.

— Чи пам`ятаєте, коли Вам почали з`являтися образи?

— Щось таке у мене було вже з дитинства. Я могла передбачити події, що стануться з моїми близькими або зі мною. Потім почала надходити інформація. Перед очима з`являлися образи і не зникали, допоки я не довершу картини. Деякі люди не розуміють мене, сміються. Я й сама не можу пояснити цього явища, але воно існує.

— Чи творили Ви до появи образів?

— Так, раніше я малювала картини в реалістичному стилі, відтворювала видиму дійсність.

— А скільки творів у цьому „знаковому письмі“ вже постало?

— У довершеному вигляді приблизно 35 робіт, а в ескізах вже створено 115.

— Ви бачите спочатку зміст чи картину?

— Бачу картину і розумію її зміст. Якщо все зроблено правильно, приходить назва. Наприклад, на одній із моїх робіт зображено краплю дощу… Люди сприймають дощ тільки в тому аспекті, що буде гарний урожай. Вони не розуміють, що вода несе життя, бо сама є живою. Послання намагається це пояснити.

— Пані Зоряно, чи не помічали Ви взаємозв`язку між трагедіями, що трапляються в світі, і картинами, які приходять до Вас в цей час?

— Ні, такого не траплялося. Я не маю дару провидіння, просто отримую послання і переношу їх на папір.

— Знаки-символи на Ваших картинах у дечому нагадують символи, зображувані на писанках. Чи не виникало бажання поекспериментувати з матеріалом і спробувати себе в писанкарстві?

— Вважаю, що кожному — своє. Після довгого пошуку матеріалу твердо переконана, що для мене це папір.

— На двох Ваших роботах зображені код захисту Землі і код захисту здоров`я. Як, на Вашу думку, вони взаємопов`язані?

— Безперечно, вони разом покликані захищати людство. Ми повинні зрозуміти, що Земля жива, і не знищувати її, бо вона може відповісти тим самим.

— Одна з Ваших картин має назву „Добро і Зло“. А чи можна поділити людей на добрих і злих?

— У цей світ усі ми приходимо добрими. Це вже потім у вирі обставин люди роблять погані вчинки. Одні з них розуміють це і звертають з хибного шляху, інші ж ні. Тоді й починається боротьба між Добром і Злом.

— Чи не важко Вам як людині творчій жити в цьому прагматичному світі?

— Коли чесно, спочатку було важко, але я навчилась пристосовуватись.

— Які б зміни Ви хотіли побачити у теперішній дійсності?

— Хочу, щоб люди стали добрішими. Можливо, хтось зрозуміє це завдяки моїм картинам.

Розмовляла Юлія МОТУЗКО

ДОВІДКА

Виставку рисунку Зоряни Гуцуляк відкрито у арт-галереї „Ом“, що на вул. Шпитальній, 13.

Зоряна Гуцуляк народилася у Львові 1966 року, від дитинства захоплювалася живописом, відвідувала художню школу. Свої емоції, почуття, внутрішній світ вона показувала за допомогою олівців та фарб. У 1986 р. закінчила Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша. 1992 року отримала диплом Львівської академії мистецтв.

За словами мистецтвознавця Ореста Голубця, Зоряна, хоч і пройшла повний цикл навчання реалістичного рисунку та малярства, однак теперішня її творчість базується на засадах, які цілком відрізняються від академічних. У знаковій формі відтворення навколишнього світу — ключ до розуміння природного, первісного потягу до образотворчості.