“Президія існує для того, щоб перемолоти, обговорити попередньо, погодити, узгодити, потім виносити питання на сесію і вже там їх розглядати шляхом прийняття чи неприйняття рішень. Президія могла б виконати роль своєрідного буферу між різними депутатськими групами та фракціями, структури яка б започатковувала діалог. Але щоб досягти цього діалогу, треба до президії попрацювати з різними депутатськими групами, фракціями, досягти певного балансу.
Тут все як у політиці: коли конфронтація зайшла занадто далеко, напруга в різних ідеологічних таборах зростає. У такому випадку варто застосовувати так званий нульовий варіант: все, що було до того, забувається, і діалог починається з нуля. Поки що таких кроків зроблено не було.
Сьогодні були присутніми 13 (при кворумі 17) членів президії. Від Ділової Львівщини – 3 члени. Це віддзеркалення тих самих пропорцій, що були на сесії. Якщо на сесії є 33-34 депутати від сили, то тут аналогічна ситуація.
На мою думку, вихід тільки один: ще раз збирати представників депутатських груп та фракцій, обговорювати з ними умови можливого розблокування. Іншого виходу нема – це політика. Треба вміти в політиці балансувати: на чомусь настоювати, в чомусь піддатися.
Можуть бути запропоновані нетрадиційні методи вирішення проблеми. Наприклад, були спроби жіночого активу проводити переговори і вони проходили за межами обласної ради. Жінки-депутати збирали представників депутатських фракцій (не керівників) і обласної ради, і фракційного керівництва. Там вони мали певні напрацьовані умовленості, але вони до кінця так і не були виконані”.
