Перепустка на світовий ринок – світова якість - „Високий замок“, 13 липня

|

Перед усіма без винятку підприємствами в умовах ринкової економіки стоїть однакове завдання – отримувати максимальний прибуток і стабільно розвиватися. Але якщо одні справді стають лідерами ринку, то інші повсякчас борються за виживання або й взагалі щезають. Останніх в Україні, на жаль, більше. Чому це відбувається? Світ уже впродовж десятиліть вивчає і узагальнює досвід успішних підприємств. Згідно з європейською моделлю ділової досконалості, понад усе цінується та продукція, що максимально задовольняє вимоги споживача. Компанії, які не можуть забезпечити належну якість виробів і послуг, відчувають, як зменшується їх частка на міжнародному ринку. А чи мають шанс українські товаровиробники успішно конкурувати на міжнародних ринках? Хто може їм допомогти з’ясувати це? Відповідь на запитання шукаємо разом з генеральним директором Львівського регіонального державного центру стандартизації, метрології і сертифікації кандидатом технічних наук Василем Друзюком.

– Економіка України сьогодні насамперед зацікавлена у тому, аби держава вступила до Світової організації торгівлі і стала членом ЄС. Але, аби мрія стала реальністю, наші вітчизняні товари і послуги повинні наблизитися до світових вимог. Допомогти українським підприємствам перевірити себе на відповідність міжнародним вимогам – це і є нині одне з найголовніших завдань Держспоживстандарту. Нещодавно в Україні побував генеральний секретар Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) Ален Бріден – він цікавився переважно проблемами узгодження національних стандартів і процедур оцінки відповідності з міжнародними і європейськими. Минулоріч в Україні було прийнято 517 так званих гармонізованих стандартів, тобто стандартів, які уже узгоджено з міжнародними і європейськими. З початку 2004 року таких стандартів прийнято 103, а усього в Україні їх діє 1710.

Однак під час прийняття стандартів є чимало проблем, одна з яких – фінансування. Цю проблему неможливо вирішити тільки за рахунок бюджету: вартість розробки одного стандарту становить 8-10 тисяч гривень. А українські виробники, які, хоч і прагнуть зі своєю продукцією вийти на зовнішні ринки, не поспішають фінансувати роботи, хоча й найбільше зацікавлені у них (з 517 гармонізованих стандартів лише 15 профінансували суб’єкти господарювання).

– Коли було введено обов’язкову сертифікацію?

– Обов’язкова сертифікація продукції на відповідність вимогам безпеки для життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього середовища була введена в Україні 1993 року. Сертифікація дуже важлива власне сьогодні – вона захищає внутрішній ринок від експансії іноземної продукції (переважно сумнівної якості). Сьогодні перелік продукції (робіт, послуг), які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, становить 39 груп. У нашій роботі з’явилася тенденція переходу від проведення обов’язкової сертифікації до сертифікації на добровільних засадах за зверненнями підприємців.

Одна з найактуальніших проблем – безпека і якість харчових продуктів. На підприємствах харчової та переробної промисловості сьогодні уже впроваджується система аналізу ризику та контролю критичних точок технологічного процесу. Суть її в тому, що про безпеку харчових продуктів потрібно подбати ще у процесі виробництва, а не тоді, коли їх уже виготовлено.

– Ви виконуєте функції Держспоживстандарту у Львівській області. Які саме?

– Львівський центр акредитовано як орган сертифікації продукції, послуг та систем управління якістю. У галузі метрології здійснюємо перевірку, калібрування, метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки, акредитацію вимірювальних лабораторій на підприємствах. Надаємо інформаційні послуги – наш фонд нормативних документів є найбільш повним і достовірним на Львівщині.

Специфіку на роботу нашого центру накладає прикордонне розташування області. На Львівщині функціонують чотири митні переходи, через які в Україну щодня надходять потоки найрізноманітнішої імпортної продукції і сировини. Аби надійно захистити український ринок від неякісної і небезпечної продукції, повинні дуже скоординовано співпрацювати митні служби, наш центр, управління у справах захисту прав споживачів, санітарна і ветеринарна інспекції, фітокарантинна служба, екологи тощо. Ми відстежуємо цю взаємоузгодженість. За нашої безпосередньої участі засновано обласне товариство “Львівський союз споживачів”.

Олеся БІЛИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...