Ярослав Грисьо: “В чому винна федерація футболу Львівщини?” - „Львівська газета“, 8 липня

Цьогоріч Україна відзначатиме 110-ту річницю україн-ського футболу. Офіційна дата святкування – 14 липня. Адже саме цього дня 1894 року у Львові відбувся перший футбольний матч, у якому брали участь мешканці Львова та Кракова. Тож не дивно, що всі святкування відбуватимуться саме у Львові. Їхнім вінцем має стати відбірковий матч до чемпіонату світу між збірними України та Грузії, який заплановано провести в нашому місті в жовтні. А безпосередньо до 14 липня приурочено святкування, які відбуватимуться цими вихідними. Зокрема в суботу пройде товариський матч між молодіжними збірними України та Польщі, а в неділю львівські “Карпати” зустрінуться з варшавською “Полонією”.

Про святкування та інші актуальні проблеми розповів “Газеті” голова федерації футболу Львівщини Ярослав Грисьо.

– Пане Ярославе, як і коли виникла ідея відзначення 110-ї річниці українського футболу?

– Це сталося минулоріч. Ще 5 років тому на засіданні виконкому Федерації футболу України 14 липня 1894 року прийняли як дату початку літопису футболу на українських землях. Раніше ми хотіли святкувати і 100, і 105 років, але деякі люди ще не сприймали цієї дати. Але минуло ще 5 років, і нині як керівництво федерації футболу, так і керівництво держави вже нормально ставляться до неї. Тож ми створили оргкомітет, який очолює заступник голови облдержадміні-страції Богдан Матолич, і намагаємося дійсно зробити свято українського футболу. Втім мушу зазначити, що не всі аде-кватно сприймають саме цю дату й те, що місцем народження українського футболу тепер уже офіційно вважають Львів. Є думки, що все почалося в Одесі, Миколаєві тощо. Зрештою, ми не заперечуємо, що там, можливо, щось було і швидше, але 14 липня у Львові відбувся матч між мешканцями цього міста і Кракова. Маємо й документальне підтвердження (про цю подію згадують і німецькі, й польські енциклопедії). Звісно, до цієї гри можна ставитися по-різному, зважаючи на те, як вона відбувалася. Але того, що така подія була у Львові, не заперечує ніхто.

Тож ми вирішили організувати свято саме тут. Хочу подякувати Федерації футболу України, яка підтримала цю ідею й виділила кошти на проведення святкування в нашому місті.

Варто зазначити, що такі заходи зазвичай планують за декілька років, а ми лише минулоріч задекларували своє бажання організувати таке святкування. Тож зробити це було дещо складно. Оргкомітет планує випустити оновлене видання з історії нашого футболу, фотоальбом, установити пам’ятний знак, пам’ятник футболістові. Наразі ці проекти перебувають у стадії реалізації, і ми сподіваємося, що хоча б частково їх удасться втілити в життя. Але все впирається в кошти, знайти які досить-таки тяжко.

– А які акції відбудуться в рамках цого святкуваня?

– У суботу плануємо провести урочисту академію в інституті фізкультури. Після її завершення на стадіоні “Україна” відбудеться парад дитячих команд, потім розпочнеться концерт, а о 19.00 – товариський матч молодіжних збірних України та Польщі, перед початком якого з привітальними словами виступлять керівники міста, області, федерації та наші гості. По закінченню гри – знову концерт. 11 липня товариська зустріч між “Карпатами” і варшавською “Полонією” продовжить програму. Тож ми хочемо на День незалежності деякі заходи приурочити й до святкування 110-ї річниці україн-ського футболу. Нарешті, найпомітнішою подією, яка відбуватиметься в рамках відзначення цієї дати у Львові, стане відбірковий матч до чемпіонату світу між збірними України та Грузії в жовтні цього року.

– Ви не побоюєтеся, що через те, що Львів утратив команду у вищій лізі, цей матч перенесуть у якесь інше місто?

– Побоювання є, але не з цього приводу. Адже те, що в місті немає команди вищої ліги – не аргумент, аби не проводити тут матчу збірних. Причиною відмови можуть бути неякісний газон, поганий стадіон, організаційні моменти. Тож є інші нюанси, які, на жаль, можуть вплинути на наші плани.

– Чи вдалося реалізувати все із запланованого стосовно відзначення “круглої дати” українського футболу?

– Безумовно, ні. Річ у тім, що сама дата – 14 липня – не дуже зручна. Тому що в цей час відбувається підготовка клубів, збірних, а перерва між чемпіонатами дуже мала. Це все накладає свій відбиток, і сьогодні залучити серйозні команди для проведення на високому рівні якихось матчів – дуже проблематично. А якщо проводити святкування 110-ї річниці на рівні лише дитячих чи аматорських команд – це якось несолідно. Спершу ми планували, щоб, як і 110 років тому, зустрі-лися львівська і краківська команди. Хотілося б, щоб матч відбувся між “Карпатами” та краківською “Віслою”. З різних причин, такої гри організувати не вдалося. Потім думали за-просити іншу краківську команду – “Краков’я”, яка цього року вийшла в елітний польський дивізіон. Але, зважаючи саме на те, що команда цьогоріч грала перехідні матчі, їй також не вдалося знайти часу на зустріч із “Карпатами”. Тож не все вдається зробити так, як ми планували спочатку, але думаю, що матч молодіжних збірних Польщі та України гідно представлятиме святкування 110-ї річниці українського футболу.

– Як ви поставилися до того, що цього ж дня призначили матч за Суперкубок України в Одесі?

– Я ж недаремно говорив, що цю дату в деяких футбольних колах держави сприймають ще досить неоднозначно. Якщо Західна Україна її підтримує, то Схід має скептичний погляд, Центр сприймає дещо краще. Підтвердженням цього є ухвалення рішення виконкому ФФУ про її відзначення, надання коштів для святкування. Але це свято ще не набуло належного “розмаху”. Та, думаю, що з часом до цієї дати і її відзначення ставитимуться з більшою повагою, адже ми вшановуємо історію українського футболу! Вважаю, що подальше ставлення до таких святкувань багато в чому залежатиме від того, як ми організуємо їх цьогоріч.

– Почесний президент “Карпат” Петро Димінський нещодавно доволі гостро висловловився про вашу роботу, роботу федерації Львівщини та її співпрацю з “Карпатами”…

– Для того, щоб нас критикувати й говорити, що немає жодної співпраці, треба запитати в пана Димінського: а які були спроби з його боку співпрацювати з нами? Адже він не хоче спілкуватися з федерацією й зокрема зі мною як із її головою. Втім казати, що немає ніякої співпраці – це нонсенс. Як можна таке говорити, якщо два роки генеральним директором “Карпат” був мій заступник Михайло Практика? Також я хотів би запитати, в чому провина федерації футболу Львівщини і Грися? Які конкретні звинувачення? Федерація футболу львівської області має нормальні ділові стосунки зі всіма профе-сійними клубами нашого регіону. Зі всіма! І з “Карпатами” також. Не має лише з однією людиною – почесним президентом “Карпат”. А зі всіма працівниками цього клубу ми нормально співпрацюємо. По суті, щодо жодного питання, яке треба було вирішити з “Карпатами”, в нас не виникало ніяких проблем. Що стосується співпраці, якоїсь допомоги, то робимо все, що в наших силах. Ще раз наголошую: я хочу конкретно почути, в чому винувата федерація футболу Львівщини? Хоча б один пункт.

– Вам закидають те, що ви працюєте “на Суркіса”…

– Федерація футболу Львів-щини є колективним членом Федерації футболу України, яку очолює Григорій Суркіс, тож які в нас можуть бути стосунки? Як ми маємо ставитися до свого вищого керівного органу? Не повинні з ними співпрацювати? А пан Димінський нехай скаже, в якому питанні (з яких він до нас звертався) я чи федерація футболу Львівщини, якщо мали таку можливість, не допомогли ФК “Карпати”?

– На вашу думку, чому “Карпати” опинилися в такій ситуації?

– Це запитання до Петра Димінського. Я ж зі свого боку вважаю, що це – наслідок прорахунків керівництва ФК “Карпати”. Тому що наставники клубу знали наперед, кого беруть із тренерів, із гравців. Тож тепер шукати винуватих “на стороні”, говорити, що винен Маркевич чи ще хтось – це, на мою думку, виглядає якось по-дилетантськи.

– Як ви оціните сезон, що минув, для футболу Львівщини?

– Думаю, тут доречно використати відомий вислів “Радість крізь сльози”. Отака-от оцінка. Які б команди куди не виходили (не хочу применшувати ролі Стрия, Рави-Руської, інших команд), але все-таки, “Карпати” є “Карпати”. Це наш символ, і дуже шкода, що команда “вилетіла” в першу лігу. Але я хотів би спростувати твер-дження, які після провалу “Карпат” часто доводиться чути, про те, що нині спостерігаємо занепад львівського футболу. Цьогорічні результати свідчать, що в нас занепад не львівського футболу, а футбольного клубу “Карпати”. Про який занепад можна говорити, коли “Газовик-скала” виходить у першу лігу, “Рава” – дебютант другої ліги – посідає за підсумками сезону в ній третє місце, наші дитячі команди виходять у фінали всеукраїнських змагань…

– Незабаром – 16 липня – вибори президента ФФУ. Кого підтримуватиме на них львівська федерація?

– Наразі, наскільки мені відомо, зареєстровано лише одну кандидатуру – чинного президента федерації Григорія Суркіса. Саме його ми підтримуватимемо. Хочу під-креслити, що я працював на своїй посаді, коли ФФУ очолював Пустовойтенко, і тепер – коли 4 роки нею керує Суркіс, тож маю з чим порівнювати. І всі порівняння – на користь останнього періоду. Нині триває дуже суттєва робота. Навіть не до порівняння, скільки робили тоді і що роблять тепер. Але в сучасної федерації є проблема. Ми прекрасно розуміємо: скільки б і як би ми не працювали, але якщо наша національна збірна нікуди не потраплятиме, то завжди говоритимуть про негатив.

Втім хочу наголосити, що нині федерація утримує 9 збір-них, які забезпечено всім необхідним. Є системний розвиток футболу, починаючи від дитячо-юнацького; будують сучасну базу для збірної України в Гореничах під Києвом, “Будинок футболу”, юнацькі збірні набагато частіше виїжджають на товариські матчі за кордон, аніж це було раніше.

Розмовляв Захар Федорак