Петро Коваль, екс-начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львіської міської ради: “Рішення суду першої інстанції надійшло до міської ради після проведення аукціону”

“Вперше в Україні таке відбувається, що за виконання своїх службових обов’язків і за те, що ми законним шляхом намагалися поповнити міський бюджет, на нас наклали статті кримінального кодесу за перевищення службових обов’язків. Це виконання службових обов’язків, які ми не виконати не могли.

Звичайно, пан прокурор знає, що рішення Личаківського суду на користь Ткачишина оспорене і подана апеляція, а відтак воно не вступило у дію. Тому трошки прокурор недоказав до кінця. Коли прокуратура і слідчі розібралися, то вони зрозуміли, що пан Ткачишин незаконно претендував на зайвих шість соток землі. Там усього 12 соток і 5 у них залишається і їх права не порушені. Але була певна домовленість зі сторонніми особами комусь цей шматок землі віддати в користування, адже це престижний район. Тому не розбираючись у площах земельної ділянки, скільки там всього, чомусь трактується, що порушено право громадян. Я заявляю, що жодного права громадян не порушено.

Прокуратура підійшла до цього питання однобоко тому, що законом передбачається як передача у приватну власність, так і в користування, що не було взято до уваги, а їх наперед визнали потерпілими, а нам нарахували штрафні санкції.

Що ж стосується 15 тисяч, які ми витратили на підготовку ділянки, то їх ми перераховували вже після аукціону по вказівці начальства, десь за тиждень після аукціону. Смішно слухати, що ми ці кошти витратили для своєї користі.

Рішення суду першої інстанції надійшло до міської ради після проведення аукціону, тобто воно потрапило до юридичного відділу. Начальник цього відділу зреагувати не міг, бо аукціон уже відбувся, а до нас в управління це рішення взагалі не потрапило. Тому звинувачення, що ми знали про рішення суду, якого ми в очі не бачили в управлінні, безпідставно. А нам інкримінують, що ми проце рішення знали, а не зняли ділянку. Суть в тім, що зняти може міська рада, яка виставляла ділянку на продаж. Можливо, що ми могли б затримати якось процес продажу, але це треба було робити заздалегідь, хоча б за три дні. Тобто, заднім числом нам інкримінують те, що ми отримали рішення суду, якого ми не отримали, інкримінують, що ми його знали і не виконали. Це абсолютний абсурд. Запопадливість прокуратури можна пояснити тим, що земельну ділянку продали за 700 тисяч. Це фактична вартість земельної ділянки, на яку незаконно претендував один із мешканців. Це ж велика сума, ці 700 тисяч були б його наваром, якби він цю ділянку взяв і комусь продав. Те, що законодавство вимагає на день продажу, ми виконали і це є у матеріалах слідства.

Коли надійшла постанова від прокурара, то прочитавши цю постанову міська рада вирішила нас швиденько позбутися. Це є в будь-якій організації, якщо приходить такий кримінал від 5 до 8 років, то стараються швидко позбутися цих людей. Після надходження постанови нас швидко звільнили, щоби не мати справи з підсудними. В принципі наше керівництво трошки побоялося. Але ніхто не думав, що це зайде так далеко”.