„Справу Гонгадзе розкрили ще у вересні минулого року“ -“Високий замок“, 6 липня

|

Про це та інші резонансні справи – у розмові з народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимиром Стретовичем. Він побував в гостях у редакції під час свого недавнього візиту до Львова.

– Ваш комітет одним із перших рекомендував спікеру повернути Генпрокуратурі подання щодо притягнення Юлії Тимошенко до кримінальної відповідальності. Це вже п’ята спроба прокуратури позбавити лідера БЮТ депутатської недоторканності. Очевидно, Генпрокуратура сподівається домогтися свого як не аргументами, то напористістю?

– Генеральна прокуратура виконує політичне замовлення… Щоб тема не згасала, вона підкидає дрова у вогонь. Ми уважно вивчили відеоінформацію, яку надав Боровко (саме через його заяви проти Ю.Тимошенко порушили кримінальну справу. – І.П.), і подання Генпрокуратури – там усе шито білими нитками. Як можна говорити про спробу дати хабара, коли немає самого предмета хабара? Як слідство доводитиме у суді, що Юлія Тимошенко справді намагалася підкупити суддів? Адже усе ґрунтується на показаннях єдиного свідка – Боровка. Не кажу вже про процесуальні порушення, які допущено при підготовці подання Генпрокуратури.

– Ходили чутки, що фракції більшості отримали рознарядки, як голосувати за подання.

– Оскільки відразу після подання з’явилася постанова про розгляд питання щодо Тимошенко, яку підписала група депутатів з кількох фракцій, стало зрозуміло: відбувалося узгодження позицій щодо усунення політичного опонента. Про рознарядки не знаю, але більшість обговорювала між собою, що робити у разі розгляду питання в сесійній залі. Відомо, що дехто з депутатів відкликав свій підпис під постановою. Що буде далі, побачимо.

– У мукачівському питанні настала парламентська мовчанка. Чи не йде все до того, що цю справу замнуть?

– Усе свідчить про те, що у протистоянні між “Нашою Україною” і СДПУ(О), зокрема і щодо Мукачевого, виграє третя сторона. Чомусь Прем’єр-міністр жодного слова не сказав про мукачівські події. У цій ситуації найбільше виграє він, показуючи, як зіштовхуються лобами “Наша Україна” і СДПУ(О). Питання Мукачевого не закрите – розслідування триває. Я переконаний, що до обговорення цієї теми парламент повернеться на наступній сесії.

– Прийняту Верховною Радою постанову щодо мукачівських подій можна вважати похованою?

– Парламент схвалив постанову, а виконання її – не в нашій компетенції: треба питати з виконавчої влади. Але замість того, щоб звільнити з посади губернатора Закарпаття, Президент хвалить його за темпи економічного зростання. І тим самим дає зрозуміти: працюйте так і далі – вам нічого за це не буде.

– Колишній сержант міліції Михайло Джумеля, який звинуватив високі чини у причетності до викрадення бюлетенів у Мукачевому, опинився у скрутній ситуації. Живе з батьками високо в горах, заробляє на життя, возячи сусідам дрова. “Наша Україна” пропонувала йому якусь підтримку, допомогу?

– Я не курирую справу Джумелі, тому не говоритиму те, чого не знаю. Ганьба тій державі і правоохоронній системі, яка не подбала про людину, котра сказала правду. Чому Джумеля опинився в такій ситуації, треба питати у міністра внутрішніх справ.

– Появу в британській газеті “Індепендент” матеріалів про вбивство Гонгадзе можна вважати новим витком у цій справі. Очевидно, займається нею і ваш комітет?

– Ми свідомо виключили цю справу з нашого відання, оскільки у парламенті була створена спеціальна тимчасова комісія на чолі з Григорієм Омельченком. Щодо самої справи Гонгадзе, то вона була розкрита ще у вересні 2003 року, коли про це заявив тодішній Генпрокурор С.Піскун. Через кілька тижнів після заяви був заарештований генерал Пукач, за наказом якого стежили за Гонгадзе. Були названі виконавці злочину. Залишилося лише добратися до замовників вбивства журналіста, а вони, не виключено, сиділи у високих кабінетах на Банковій. З приходом нового Генпрокурора справу почали розвалювати. Слідство затягують, щоб виграти час. Якщо після президентських виборів до влади прийдуть реакційні сили, про справу Гонгадзе забудуть.

Інна ПУКІШ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...