Маріуполь їздить на наших „Богданах“, а Львів - на розбитих „Пежо“... - „Високий замок“, 5 липня

Тільки наївні люди могли сподіватися на комфортніші умови у львівських маршрутках після подорожчання проїзду до однієї гривні. Львів’ян возили і продовжують возити на імпортному секонд-хенді, самотужки переробленому під маршрутні таксі. „Пежо“ взагалі ніякої критики не витримують. Враження таке, що тобі на голову відро одягли, – не бачиш, не знаєш, куди тебе везуть… Дещо краще почувається пасажир у перероблених „Мерседесах“ та „Івеко“. Але їм теж далеко до європейських стандартів комфортності і безпеки руху. Збільшення кількості машин малої місткості не приносить полегшення. Щодня близько 600 подібних авто по кілька разів пересікають центр міста. Але у години пік пасажир почувається, як кілька у консервній банці…

Голова правління Українського інституту автобусотролейбусобудування (м. Львів), доктор технічних наук Любомир Крайник уже протягом кількох років переконує міську владу і керівників львівських автопідприємств у необхідності розумного поєднання для міських перевезень великих, середніх і маленьких машин. Ми кидаємося з однієї крайності в іншу. Раніше у міських пасажирських перевезеннях робили ставку лише на великі автобуси. Тепер – лише на маленькі. А істина, як завжди, – посередині. Ось лише деякі аргументи Любомира Васильовича:

– Один великий міський автобус здатний перевозити 120-160 пасажирів. Таку ж кількість пасажирів можуть взяти 5-10 мікроавтобусів типу „Газель“, „Мерседес“, „Пежо“. Але ці мікроавтобуси займають у 3-5 разів більше місця на вулицях, збільшують у 3-5 разів викиди токсичних компонентів в атмосферу, обумовлюють відповідне збільшення потреби у нафтопродуктах, що імпортуються в Україну, зростає аварійність і водночас зменшується середня швидкість руху автотранспорту. Промислово-інвестиційний холдинг „Богдан“ здатний забезпечити потреби сучасних мегаполісів у різних типах автобусів: від мікроавтобусів – до машин особливо великої місткості. Тільки за два з половиною роки на дороги України та інших країн вийшли 2,5 тисячі „Богданів“ Черкаського автобусного заводу і 600 „Еталонів“ Бориспільського. Ці машини відповідають європейським стандартам безпеки руху, комфортності і екології. Прикро, але у Львові, де вперше в Україні почали застосовувати мікроавтобуси, не відчувається прагнення підтримати вітчизняного виробника і створити належні умови для наших пасажирів. Львів’янам доводиться задовольнятися переробленими у кустарних умовах вантажними фургонами. Львівська влада і наші перевізники повинні йти шляхом, яким пішли у Дніпропетровську та інших містах України, де визначили основні радіальні маршрути і забезпечили їх великими і середніми автобусами „Богдан“. У Львові це мали б бути маршрути „Центр-Сихів“, „Центр-Рясне“, „Центр-Збоїща“ та інші. На них можна застосувати автобуси „Богдан“ середньої місткості. Одна з таких машин курсує на маршруті №77. Автобус з низькою підлогою (це дуже зручно для пасажирів), трьома дверима бере одразу до 80 пасажирів. Менш напружені маршрути можуть обслуговувати мікроавтобуси.

– А які автобуси холдингу „Богдан“ можуть використовуватися як маршрутне таксі?

– Найновіші наші розробки – моделі А-064 і А-065 – відповідно на 42 та 36 пасажирів. Машини – комфортні, світлі, з широкими вікнами. У них – двоє дверей, що важливо для безпеки руху. Двигун – дизельний, всесвітньо відомої японської фірми „ISUZU“. Автобус А065 коштує 105 тисяч гривень. Таку ж ціну має дизельний „ПАЗ“. Але ж якість нашої машини набагато вища. Скажімо, термін служби кузова без капітального ремонту у „ПАЗа“ – сім років, у А065 „Богдана“ – 15 років. Є лізингові кредитні схеми. Три банки готові працювати з перевізниками. Наші машини буквально просяться на вулиці Львова…

Правильно кажуть: завжди треба вислухати і другу сторону. Справді, чому керівники львівських автопідприємств не хочуть працювати з холдингом „Богдан“? Ось що розповів голова Асоціації перевізників Львівщини Роман Лобода:

– Коли ми вибираємо машини для експлуатації, то зважаємо на вартість, якість, технічні параметри. „Богдани“ нам не вигідні у цій фінансовій ситуації. Львівський перевізник, щоб вижити, а ще точніше – не здохнути, може собі дозволити покупку машини, яка вартує не більше 14-15 тисяч доларів.

– Але пан Крайник каже, що мікроавтобус А065 коштує 105 тисяч гривень і пасажирів бере удвічі більше.

– Йому аби продати. Казки розповідає. Нехай та машина два роки поїздить, тоді подивимось, чого вона вартує…

От тобі – раз. Виходить треба слухати і третю сторону. Не проектантів, не виробників, а перевізників у якомусь іншому місті. У київському офісі „Богдан-сервіс“ мені дали телефон Акціонерного об’єднання „Маріуполь-Авто“. Послухаємо генерального директора Віктора Каплана:

– Перші „Богдани“ Черкаського заводу ми отримали у 1999 році. Деякі машини вже накрутили 700 тисяч кілометрів, не маємо жодних проблем ні з ходовою частиною, ні з кузовом. В автопідприємств 70 „Богданів“, і цілком ними задоволені.

– Наші перевізники говорять, що ціна занадто висока.

– Ціна відповідає якості. Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві машини… Навіщо брати закордонний металобрухт?

Окрім того, прес-центр Промислово-інвестиційного холдингу „Богдан“ надав нам звіт про ознайомлення з його продукцією членів делегації Вірменії під час недавнього візиту до України. Прем’єр-міністр Андранік Маргарян, зокрема, зазначив:

– Уряд планує модернізувати автобусний парк вірменських міст і вважає автобуси „Богдан“ хорошою заміною старої техніки. Перші 15 малих автобусів „Богдан А-091“, які були придбані фірмою „Авіатранс“ у березні 2004 року, вже встигли добре себе зарекомендувати в Єревані. Наприкінці літа або восени ряд вірменських фірм планують придбати автобуси середнього класу „Богдан А-144“. Вони зможуть ефективно працювати на вузьких вулицях вірменських міст.

У кожного своя правда. На милування, як кажуть, нема силування, тим більше у ринкових умовах. Життя покаже, чи мають рацію львівські перевізники. Львів’яни змушені терпіти, бо не мають наразі вибору. Але у будь-який момент у Львові може з’явитися інвестор, який запропонує нам справді європейський автомобільний сервіс…

Борис КОЗЛОВСЬКИЙ