Ігор Дума: Львів повинен мати сучасний автопорт - „Поступ“, 25 червня

|

Автобусні станції міст, як і залізничні вокзали, є їх в`їзними воротами і візитною карткою. Саме з автостанцій починаються і на автостанціях закінчуються для багатьох пасажирів маршрути поїздок. Від рівня сервісного обслуговування на автостанціях залежить настрій пасажирів, їхня працездатність на цілий день. Про роботу автостанцій, їх проблеми і перспективи розвитку сьогоднішня розмова з начальником Львівського обласного автотранспортного управління, кандидатом технічних наук, заслуженим працівником транспорту України Ігорем Думою.

— Ігоре Михайловичу, яка ситуація на сьогодні з автостанційним обслуговуванням пасажирів?

— Автостанційна мережа області налічує 49 автостанцій, які є власністю восьми юридичних осіб. У Львові — сім автостанцій. У 2003 році з автостанцій області відправили майже мільйон автобусів і 4,5 млн пасажирів. На автостанціях пасажирів обслуговують 425 осіб персоналу. Як я вже сказав, у Львові є сім автостанцій, з них один автовокзал на вул. Стрийській. На перший погляд, цього достатньо, однак це тільки формальна кількість. Фактично відповідний рівень обслуговування надають тільки автовокзал та автостанції №2, що на вул. Б. Хмельницького, та №8, яка розташована на головному залізничному вокзалі, хоча в їхній роботі є багато недоліків, над усуненням яких ми постійно працюємо.

— У чому ж причина?

— Власники автостанцій хочуть налагодити їх роботу, реконструювати, оновити, проте, як це не прикро, помітне небажання міської ради допомогти та сприяти у вирішенні суто організаційних питань. Мерія нашого міста неодноразово порушувала питання про ліквідацію стихійних зупинок приміських автобусів у центрі міста. Розумне рішення, правда? Звичайно, пасажири знають, що автобуси вирушають із автостанцій, отримують там повний спектр послуг. Автостанції страхують їх від нещасних випадків, внаслідок отримують кошти на свою розбудову, Державний бюджет поповнюється від оподаткованих доходів автостанцій та автопідприємств. Задоволені потреби споживачів (пасажирів) та надавачів послуг (автопідприємств та автостанцій), виконують усі норми Закону України „Про автомобільний транспорт“ та Правил надання послуг автомобільним транспортом. Але… З якої ж автостанції відправляти автобуси? Автостанцію №6 (вул. Личаківська), згідно з рішенням суду, не можна використовувати за призначенням, бо порушуються санітарні норми. Її треба перенести в інше місце. Відведення земельної ділянки для автостанції №6 „висить“ в повітрі з 2000 року. Питання землевідведення — прерогатива міської влади. Взагалі, питання виділення земельних ділянок для автостанцій дуже болюче. Так, за рішенням облдержадміністрації та міської влади, автобусні маршрути яворівського напрямку повинні формувати на вул. Шевченка біля Янівського кладовища. Це — автостанція №4. Вона, так би мовити, функціонує вже рік, однак міська рада до сьогодні ще не узаконила використання землі під її функціонування. Сміх та й годі — станція є, автобуси їздять, а території немає.

Автостанції №3 (вул. С. Петлюри) та №5 (вул. Зелена) в дещо кращій ситуації, але відносно, вони зовсім безправні, бо приймаки, — орендують приміщення і територію в інших підприємств. Для автостанції №3 територію не виділяють, для базару — будь ласка.

Понад чотири роки ВАТ „Львівавтотранс“ на законних підставах вимагає вирішення питання щодо виділення земельної ділянки під будівництво автостанції №5 у м. Львові в околицях вул. Зеленої. Раніше погоджену під автостанцію земельну ділянку в цей час передали, згідно з рішенням органів міської влади, під будівництво автозаправної станції.

Для пасажирів є потреба в поєднанні автобусних маршрутів із залізничним транспортом. Автостанція №8, що на Головному залізничному вокзалі, вже не в змозі надати послуги більшій кількості пасажирів і відправити більше автобусів, тому ми ведемо переговори з начальником Львівської залізниці п. Піхом про організацію філіалу цієї автостанції на Приміському залізничному вокзалі.

— Отже, все впирається в землевідведення?

— Болісним також є питання реконструкції нинішніх будівель, приведення їх до сучасних норм та вимог. Дивіться самі: власники автостанцій без жодної копійки від держави своїми силами намагаються реставрувати, оновити та розбудувати давно застарілі автостанції, вкладаючи в цю справу всі свої залишкові кошти, а міська влада не те, щоб допомагала, а навпаки чинить різні перешкоди. Зокрема проекти реконструкції дуже важко проходять бюрократичні перепони погодження управлінням архітектури і містобудування міської ради. Я вже не кажу про управління транспорту та зв`язку міської ради, яке очолює п. Вовчак. Це управління, яке найбільше має бути зацікавленим в розвитку автостанційних послуг на теренах міста, взагалі ніби поставило собі за мету позбавити львів`ян автостанційного обслуговування. Наприклад, усупереч рішенню міської ради, з благословення п. Вовчака щоденно зростає кількість стихійних зупинок у центрі міста. Керівник управління транспорту та зв`язку міської ради не погодив організацію автобусної станції поблизу ринку „Шувар“.

— Така ситуація склалася тільки у Львові?

— На жаль, ні. У місті Дрогобичі рішення мера взагалі ставить під питання існування автостанцій. Тут закон підмінили комерційними інтересами чиновників.

Відбувається процес збільшення неконтрольованих стихійних зупинок — ринків перевезення, які функціонують з дозволу адміністрацій у містах Дрогобичі, Кам`янці-Бузькій, Сокалі та інших. А тут збільшуються витрати на утримання будівель, земельних ділянок, засобів зв`язку, і це спричиняє значні проблеми щодо забезпечення підтримки автостанційного господарства в належному стані, проведенні капітальних ремонтів споруд автостанцій, не кажучи вже про будівництво нових.

Ще якусь мізерну дотацію за пільгові перевезення пасажирів надають базовим перевізникам, проте впродовж останніх п`яти років підприємства, які здійснюють автостанційне обслуговування пільгової верстви населення, не отримали жодної копійки дотацій. Відсутність державного регулювання цін на енергоносії, зв`язок, оплату комунальних послуг призвело до різкого збільшення витрат десь до 20%. Розмір орендної плати за землю встановлюється без будь-якого врахування специфіки автотранспортного комплексу. Тільки на утримання автостанцій витрати без урахування збільшення заробітної плати зросли на 18,1%.

Зміна цінової політики на землекористування за незмінної політики тарифів на перевезення та надання послуг автостанцій призводить до збитковості підприємств та подальшої ліквідації автостанційної мережі.

— Чи є надія вивести з кризи цю частину господарки області?

— Так, не все так зле. Незважаючи на „активне сприяння“ слуг народу в розквіті автостанцій на теренах Львівщини, підприємства самостійно намагаються вижити в цьому складному світі ще й задовольнити потреби пасажирів та перевізників. Зараз здійснюємо реконструкцію автовокзалу, що на вул. Стрийській. Перлина Європи, Львів повинен мати свій європейський автобусний порт. Зробили реконструкцію автостанцій №2 і №8 у м. Львові, за сприяння місцевих органів державної влади збудували нову автостанцію та провели реконструкцію пристанційної території в м. Мостиська кошторисною вартістю 170 тис. грн, задіяли нову автостанцію в м. Сколе. Сьогодні завершуємо роботи з реконструкції привокзальної площі автостанції Старий Самбір. Спільно з органами місцевого самоврядування розробляємо проектну документацію з будівництва автостанції в м. Бродах. Капітально відремонтували автостанцію в м. Сокалі, відремонтували автостанції в містах Соснівці і Белзі, а також приміщення автостанцій №2 м. Дрогобича і м. Ходорова. Проведено благоустрій території та ремонт приміщення автостанції в м. Турці.

Маємо також приклад взаєморозуміння і плідної співпраці з місцевими органами влади, наприклад, з Новороздільською міською радою, яка ліквідувала низку стихійних зупинок пасажирського автотранспорту в центральній частині міста. Зараз усі автобуси вирушають із автостанції.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *