Демонстрація унікального рецепта перетворення агресора в жертву
“Ратуша” знову повертається до теми затримання співробітниками Залізничного РВ львівської журналістки Ірени Тершак. Нагадаємо: за інформацією, поширеною Центром громадських зв’язків УМВС у Львівській області, 28 травня пані Тершак після дзвінка мешканців доставили до Залізничного РВ із вулиці Садової, 27, де вона розбила вікно в гуртожитку. У райвідділі, стверджували правоохоронці, п’яна журналістка поводила себе неадекватно: вдарила під око чергового майора, порвала на ньому сорочку, а згодом роздягнулась наголо, чим спричинила у правоохоронців стан ступору. Міліція спершу викликала психіатричну бригаду, пізніше надягнула на Ірену Тершак кайданки, а згодом відтранспортувала її до медвитверезника, де в журналістки перевірили вміст алкоголю в крові.
Спростовуючи міліцейську версію, пані Тершак САМА вийшла на інтернет-видання “Форум”, котре повідомило, що правоохоронці її били, шукали в неї у бюстгальтері…вибухівку, а сам цей процес журналістка записала на диктофон, який міліціонери у неї чомусь не забрали. Публікації про знущання в райвідділі, проілюстровані зображенням голої і в синцях Ірени Тершак, подала низка ЗМІ, на її захист стала “Міжнародна амністія”. Правоохоронці, зрозумівши, що події зайшли надто далеко, 22 червня скликали прес-конференцію, на яку запросили правоохоронців Залізничного РВ і мешканців вулиці Садової.
На цій зустрічі мешканці гуртожитку пані Віра Когут і Надія Черник розповіли про подробиці скандалу: як пані Тершак п’яна рвалась через запасний вхід у гуртожиток, а на зауваження мешканців, що вхід — із іншого боку, кричала, що її повинні пустити через ці двері, бо вона — радник Президента, і як била вікна.
Мати Надії, пані Ганна Черник, прокоментувала “Ратуші” цей випадок так: “ Мене тоді вдома не було, а в квартирі перебували три мої доньки. Одній з них 1,5 року, другій —12, третій — 17. Ваша колега, розповідала мені старша донька, спершу кричала, аби її пустили, бо тут живуть наркомани, а потім парасолею розбила нам у квартирі вікно. Донька зателефонувала чоловікові й розповіла про те, що коїться. Той порадив викликати міліцію. Зателефонували “02”, там дали номер Залізничного райвідділу. Міліціонери приїхали швидко і забрали цю пані”.
З імпровізованої прес-конференції Ірени Тершак: “Біля гуртожитків на Садовій я ніколи не була, вікна не била, спиртного не вживала. Щоправда, ще в обід випила 80 грамів горілки, та й усе!”.
Зі статті товариша І.Тершак — Валерія Сагайдака, який спілкувався з нею відразу після звільнення, в газеті “Молода Галичина” (10 червня 2004 року “Стриптиз” в райвідділі”): “Ірена на вимогу міліціонерів написала, що на вул. Садовій з’ясовувала, чим займаються колишні братки із банди “Хіміка”.
Ганна Черник: “Окрім багатьох мешканців нашого гуртожитку, дебош цієї пані бачили й люди з гуртожитку, що навпроти, вона спершу зачіпала й чоловіків, які щось вантажили в меблевому магазині. Я ж після всього поїхала до райвідділу, де й бачила пані журналістку, яка ходила по приміщенні в одних трусах. Соромно і гидко. Від неї я нічого не хочу, але нехай засклить нам вікно. А взагалі-то, як я зрозуміла з розмов зі сусідами, вона хотіла потрапити на Садову,22, просто переплутала. Нічого дивного — в такому стані…”.
Із розповіді начальника Залізничного РВ підполковника Івана Наугольника: “Експертиза в медвитверезнику показала, що в крові пані Ірени Тершак 1,5 проміле алкоголю — це межує між середнім і важким станом сп’яніння”.
Із розповіді пані Ірени: “Я просто йшла з ринку (купила там продукти), раптом під’їхала міліцейська машина і мені сказали: “Сідайте”, я сіла. Думала, що мене запрошують на якесь відпрацювання. Про всяк випадок, включила ще в автомобілі диктофон. Чому міліціонери не забрали в мене диктофон і мобільний? Напевно, не здогадались”.
Інформація начальника Залізничного РВ п. Наугольника: “Коли до пані Тершак підійшли патрульні, при ній не було ЖОДНОЇ сітки з продуктами — тільки парасоля”.
Із розповіді оперативного чергового майора Ігоря Вітинського: “Коли затриману привезли до райвідділу, я записав її дані в журнал, покликав капітана Марію Ковальчук, щоб оглянути затриману. Хвилин через п’ять розчинилися двері, і на порозі стала пані Тершак в одних трусах. Я перелякався, питаю: “Пані, що сталося?!”. Вона вдарила мене в око. Кричала, копалась. (Із диктофонного запису, прокрученого журналістам Іреною Тершак. Невідомий чоловік: “Та будь солідною кобітою, ніби порядна людина… Міліціонера ногами копати”). Покликали свідків, склали рапорт. Потім ми хвилин на двадцять надягнули на неї кайданки і через неадекватну поведінку затриманої викликали “четверту бригаду”. Психіатри відмовились її забирати. Я віддав ключі від зброярні і поїхав до лікарні. Після цього до райвідділу нами був запрошений представник прокуратури пан Зенін”.
Із розповіді п. Тершак журналістам: “Я не роздягалась, а тільки розщіпнула гудзики”.
Зі статті В. Сагайдака: “Під час цих намагань скрутити журналістку й обшукати її Ірена заявляє: “Якщо так потрібно обшукати мене, сама роздягнусь”. І скинула зі себе одяг: бачите, нема ні наркотиків, ні зброї”.
Із розповіді п. Тершак: “Я якраз писала в “Молоду Галичину” матеріал про особняки деяких міліцейських чинів, побудовані біля складів у Брюховичах. Валєра Сагайдак не зміг поставити цей матеріал в суботній номер, бо займався моїм визволенням. Думаю, моє п’ятничне затримання, тобто міліцейська спецоперація, була спрямоване на те, щоб цей матеріал не вийшов у світ у суботу”.
Як поінформували “Ратушу” в рекламному відділі газети “Молода Галичина”, “ще з березня 2004 року суботнього випуску цієї газети НЕ ІСНУЄ. “Молода Галичина” з березня 2004 року перейшла на П’ЯТНИЧНИЙ випуск. Верстка цього випуску завершується у четвер до 18.00. Так що всі посилання Ірени Тершак, яка була затримана у П’ЯТНИЦЮ, 28 травня, на свої сміливі журналістські матеріали — нісенітниця.
Отже, львівські журналісти потрапили в чергову пастку. На шпальтах газет і в ефірі вже пролунали заклики сказати гнівне “Ні!” міліцейським тортурам і стати на захист львівських бійців мас-медіа. З Києва на допомогу журналістці поспішає “Міжнародна амністія”. А райвідділівська “стриптизерка”, яка пішла ва-банк, й далі наполягає на своєму статусі жертви міліцейського свавілля. Хтось із великих казав: “Для того, щоб постійно брехати, потрібно мати ідеальну пам’ять”. Про совість філософ нічого не згадував…
Микола САВЕЛЬЄВ
P.S. У червні 2000 року Ірена Тершак вже була в епіцентрі скандалу. Тоді вона заявила, що її за сміливі публікації намагався зарізати невідомий нападник. Як показало міліцейське розслідування, журналістку під час сімейної сварки штрикнула уламком скла рідна сестра…
P.P.S. Як повідомив “Ратуші” начальник Залізничного РВ підполковник Наугольник, увечері, після проведення прес-конференції, в райвідділ звернулась львівська журналістка Ірена Т. Вона поінформувала, що цього дня біля гаражів на “Південному” її хотів зґвалтувати у неприродній формі … дільничний інспектор, з яким вони разом розпивали спиртне. Проведеною перевіркою встановлено, що дільничний абсолютно тверезий, на час інкримінованого йому Іреною злочину має стовідсоткове алібі й уже кілька днів перебуває у відпустці. Громадянка Т. від медичного освідчення у медвитверезнику категорично відмовилась, про що працівниками прокуратури складено відповідний акт.
![У Львові прочитають лекцію про Павла Тичину від творців Ти [Романтика]](http://portal.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/03/429889301_786347609646332_4874305252106789731_n-228x150.jpg)
