У хуліганських діях у Російському культурному центрі звинувачують... читачів і журналістів “Газети“ - „Львівська газета“, 18 червня

|

Учора Російський культурний центр Російського культурного товариства ім. О. Пушкіна у Львові розповсюдив заяви, в яких із обуренням повідомив про “черговий розбійний напад”.

За версією Російського культурного центру, 16 червня туди “вдерлися троє молодих чоловіків… і стали зривати стенди з оголошеннями”, налякавши літню жінку-вахтера. Далі, як зазначено в заяві, події розвивалися ще драматичніше: “Біля сходів бандити зупинилися… один із них жбурнув камінь у бік дверей, розбивши скляну вітрину”. При цьому камінь ледь не травмував співробітницю РКЦ.

Зрештою, Російському культурному центру не звикати, адже цьогоріч це вже другий випадок нападу на організацію, а минулого року нападали 5 разів. “Приміщення Центру пікетували, били вікна і вітрину, писали образливі вислови на фасаді, розклеювали листівки провокаційного змісту”, – повідомляє у зверненні голова Російського товариства ім. О. Пушкіна, директор Російського культурного центру у Львові Олег Лютіков. Окрім того, досі не відомі причини дивного погрому “Відкритого кафе” в листопаді минулого року. Щодо позавчорашнього нападу, то працівників Центру особливо обурило те, що його здійснили вдень, а молодики покинули місце злочину “абсолютно цинічно – спокійно та впевнено, не боячись, що їх схоплять”. За словами пана Лютікова, поведінка нападників свідчить про те, що вони “отримали конкретне завдання і його відпрацьовували”.

Зрозуміло, офіційна позиція Російського культурного центру щодо “замовника” погрому досить невизначена: “Це є група людей, які мають нелюдські риси: агресивність, неврівноваженість… Це ті, кому не потрібні міжнаціональний мир і злагода”. Конкретизувати список підозрюваних пан Лютіков відмовився, однак у розмові з журналістом “Газети” пошук винуватих перетворився на фарс.

Мотивуючи це тим, що “тільки жартує”, пан Лютіков спробував теоретично довести: “То могли бути й Тягнибок із його організацією, й Андрій Горуна чи заступник головного редактора “Газети” Сергій Смірнов (саме вони писали про минулий напад на центр – “Газета”)”.

“Я не виключаю, що це могли зробити читачі “Львівської газети”, адже видання дуже популярне”, – “пожартував” Олег Лютіков.

Утім, вважаємо, що таке почуття гумору для офіційної особи, та ще й після пережитого напередодні погрому, є доволі неочікуваним і недоречним. Тим паче, що періодичні “напади” на львівський РКЦ вже набули не лише всеукраїнського, але й міжнародного резонансу. Зокрема, МЗС Російської Федерації офіційно охарактеризувало інцидент у Львові як “націоналістічєскую виходку” й закликало українську сторону вжити належних заходів для запобігання таким провокаціям і покарати винуватих. “Настав час дати відсіч таким націоналістичним виходкам”, – ідеться в заяві МЗС.

Не з меншим обуренням інцидент прокоментував і голова “Русского блока” й “Русского движения України” Олександр Свістунов, хоча винуватих назвати відмовився. Він вважає, що в нападі “винувата сама розстановка політичних сил на Львівщині, коли різні сили влаштовують психоз, а страждають безневинні люди”. Однак, за словами пана Свістунова, такі випадки трапляються не лише у Львові, адже 12 червня невідомі напали на керівника київського міського об’єднання “Російського товариства”. Він запевнив, що російські культурні осередки майже щодня зазнають анонімних погроз, хоча організаторів назвати не міг.

Однак повернімося до львівського інциденту. В пошуках істини журналіст “Газети” звернулася до одного з тих, кого пан Лютіков жартівливо назвав серед гіпотетичних винуватців нападу – лідера ВО “Свобода”, народного депутата Олега Тягнибока. Той повідомив, що мусить розчарувати сподівання пана Лютікова, адже перебуває у Дніпропетровську, тому “при всій нелюбові чи несприйнятті не має фізичної можливості” бути причетним до нападу. Вияви гумору пана Лютікова він вважає абсурдними, адже таких “непродуманих заяв напередодні президентських виборів давати не можна”. Напад на російський центр Олег Тягнибок назвав “абсолютно спланованою провокацією, які вони самі здійснюють для розпалювання непорозумінь… Ця провокація має набагато глибші корені”, – вважає пан Тягнибок.

Утім на загальноукраїнському та міжнародному рівнях “необхідне” зроблено: Львів укотре названо осередком національної нетолерантності та націоналізму. Але залишається одне пікантне та дражливе питання – чи був напад? Адже у справі з “Відкритим кафе” досі залишається багато нез’ясованого. Щоб уникнути двозначності та звинувачень в упередженості, наводимо дослівно коментар Сергія Барабанова, заступника начальника відділу Личаківського РВ УМВС, на території якого знаходиться Російський культурний центр:

“Який напад? То вони собі роблять політичне кредо. На них все життя нападають, а насправді вони самі собі б’ють скло. Не було нападу, всього лише дрібне хуліганство. Хтось зайшов, зачепив стенд, той упав і розбив скло. Дивно, в них завжди б’ють скло, яке коштує не більше 20 грн., а не, скажімо, хоч сто”.

Вікторія Бондарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...