Базар розбрату, або ФОКус пожежників - „Молода Галичина“, 17 червня

|

Яблуком розбрату між підприємцями і владою став за останні місяці в Дрогобичі найбільший комунально-промисловий ринок, що розміщений у центральній частині міста. Підприємство, яке щороку приносило міському бюджету понад 3 млн. грн., а також сплачувало внески до пенсійного фонду, раптом стало небажаним. Прийшовши одного ранку за покупками, дрогобичани побачили опломбовані входи і збентежених продавців. Як з’ясувалося, причини закриття ринку, де працювало близько 1000 підприємців, виявилися здебільшого надуманими, на догоду іншим особам.

Найкращий замок на воротах – суворий припис

Ринок цей на вул. Пилипа Орлика в Дрогобичі виник 1996 року з ініціативи тодішнього в. о., а нині діючого міського голови М. Лужецького. Після багаторазових міграцій підприємцям, нарешті, виділили поблизу міської ратуші територію під торговельні місця.

Розміщений у зручному районі комунально-промисловий об’єкт швидко набрав обертів і став приносити місцевому бюджету солідний прибуток.

Поступово підприємці обладнали робочі місця, аби вони вписувалися в інтер’єр центральної частини міста. І все тривало нібито нормально до цьогорічного Великодня. А після релігійного свята підприємці та працівники ринку, вийшовши на робочі місця, вперлися в опломбовані брами. Директор підприємства Б. Волошин пояснив колективу, що входи закрили представники пожежного нагляду.

Ще 29 березня начальник СДПЧ-6 м. Дрогобича підполковник внутрішньої служби О. Фок виніс припис про незадовільний протипожежний стан речового ринку на вул. П. Орлика, а заступник голови державного інспектора з пожежного нагляду у Львівській області, підполковник внутрішньої служби О. Комах підписав постанову про застосування запобіжних заходів, у яких вказано цілу низку вимог щодо виконання правил пожежної безпеки для подальшого функціонування об’єкта.

Проте підприємців здивувало, що інспектори чомусь провели перевірку лише на території промислової частини ринку. Та й якщо сам лист № 6/132 від 29 березня вважати приписом, то він не відповідає нормам: написаний не на бланку встановленої форми, пункти не пронумеровано, не вказано терміни виконання та відповідальних за це.

На вузькій дорозі зіткнулися приватні інтереси

При детальнішому вивченні документа фахівці, до яких звернулися підприємці, дійшли висновку, що більшість претензій „натягнуті за вуха“ і виконати їх неможливо через надуманість. Скажімо, з погляду О. Фока, не облаштовано пожежні відстані від торгових споруд до заправних колонок АЗС-62 і сама поява робочих місць зменшила ширину проїжджої дороги. Але ж у Дрогобичі добре знають: АЗС-62 споруджено з порушенням майже усіх правил пожежної, екологічної та санітарної безпеки і не забезпечено належних умов її експлуатації. Зі слів депутатів Дрогобицької міськради, заправна станція ще 10 років тому повинна була призупинити свою діяльність.

Але чомусь до АЗС О. Фок принциповості не виявив, перевівши стрілки на ринок. До речі, якщо вже бути принциповим до кінця, то начальник СДПЧ-6 мав би висунути претензії насамперед до себе, оскільки на будівництво окремих споруд, які зараз, на його думку, не вписуються у протипожежні норми, він особисто свого часу давав дозвіл.

Та навіть не зважаючи на суперечливість цих претензій, підприємці поспішили виконати більшість пунктів не за нормативами оформленого припису. А 15 квітня громадська організація „Об’єднання підприємців“ провела на площі Ринок мітинг, на якому було прийнято звернення до представників місцевої влади з проханням відновити роботу ринку та усунути небезпеку як навколишнім житловим будинкам, так і торговим точкам від функціонування АЗС-62. І нібито ці голоси були почуті. Керівництво міста запевнило підприємців про плідну співпрацю.

Проте ті запевнення виявилися голослівними. І тоді підприємці звернулися із листом до народних депутатів Верховної Ради України.

„Об’єднання підприємців“ захищає продавців і покупців

Із перевіркою скарги на місці побував головний консультант парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Павло Барнацький.

– Ситуація із дрогобицьким ринком виникла не спонтанно, – розповів він. – Вона визрівала ще під час виборів 2002 року мера Дрогобича. Промисловий ринок став ласим шматком, на який зазіхають господарі новозведених із того часу в місті і поблизу нього приватних ринків. Серед них і колишній працівник міліції, що свого часу відбув покарання у місцях позбавлення волі, М. Грушанський. Подейкують, що під час виборів він допомагав нинішньому голові міста Михайлові Лужецькому. А тепер, коли Грушанський спорудив свій ринок, то йому, зрозуміло, захотілося перетягнути покупців до себе, аби якнайшвидше повернути вкладені кошти. От тільки робити це він вирішив не шляхом здорової конкуренції. І почалися підкилимні ігрища, де, на жаль, представники СДПЧ-6 виступили в ролі виконавців чужої волі. Доказом цього є те, що, як показали результати перевірки, більшість претензій пожежного нагляду підприємці вже виконали. А деякі пункти так званого припису виконати неможливо, оскільки вони не стосуються ринку безпосередньо. Скажімо, у пункті № 5 ідеться, що на ринку не влаштовано майданчик для розвороту пожежних машин. А він і не може там бути, оскільки такі майданчики роблять поблизу гідранта. Гідрант же є між двома стаціонарними новобудовами – торговим павільйоном „Дукан“ та приватним туалетом, дозвіл на будівництво яких виданий СДПЧ-6 м. Дрогобича. Виходить, у О. Фока права рука не знає, що робить ліва?

Пункт № 1 може бути виконаний згідно із п. 6.6 „Правил пожежної безпеки на ринках України“ лише шляхом встановлення автоматичних установок пожежогасіння. Ще три пункти – 9, 10, 16 – можна вирішити тільки впродовж певного часу.

Якщо вже О. Фок так уболіває за пожежну безпеку на ринку, що похвально, то слід було діяти цивілізованими, а не драконівськими методами.

Я не побачив серед членів громадської організації „Об’єднання підприємців“ злісних порушників, навпаки – люди прагнуть працювати і згідні усунути будь-які недоліки, на котрі вкажуть контролюючі інстанції. Проте не за один день. І не кавалерійським наскоком, коли їх просто ставлять перед фактом опломбованих брам. Ринок існує з 1996 року. За вісім літ у пана О. Фока було цілком достатньо часу, аби вказати на певні порушення і дати час на приведення ринку в ідеальний стан. Проте, як я переконався, не цього домагається начальник СДПЧ-6. О. Фок, зокрема, наполягав на розміщенні торгових об’єктів на ринку, зсилаючись на норми, не передбачені чинним законодавством. Простіше кажучи, вигадував їх на ходу. Певні особи зацікавлені у ліквідації найбільшого в Дрогобичі комунально-промислового ринку, і він їм „допомагає“. Робить, мабуть, це не за красиві очі, бо при зустрічі з підприємцями відверто заявив, що навіть при виконанні припису повністю ринок не буде відкрито. Воно й не дивно, оскільки припис носить замовний характер.

Чиє замовлення виконує керівництво СДПЧ-6?

Народні обранці підготували депутатський запит на ім’я міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Г. Реви стосовно перевірки фактів незаконного закриття промислового ринку в Дрогобичі, вжиття заходів щодо усунення перешкод у підприємницькій діяльності мешканців міста та притягнення винних осіб до відповідальності.

Вони просять міністра втрутитися негайно і доручити центральному апарату Держдепартаменту пожежної охорони організувати перевірку фактів незаконного закриття промислового ринку, оскільки, як ідеться у запиті, у Дрогобичі за таких обставин виникла складна соціально-політична ситуація, що може призвести до непередбачених наслідків.

На думку народних депутатів, дії О. Фока викликають сумніви щодо відповідності його займаній посаді. І підкреслюють, що „з метою переміщення силовим методом підприємців“ на новозбудований поблизу Дрогобича приватний ринок „використовуються, очевидно, не безкорисно, пожежники СДПЧ-6“.

Тим часом підприємців ринку підтримали працівники інших організацій Дрогобича – транспортники, учителі тощо. У разі ігнорування їхніх вимог вони погрожують блокувати роботу Дрогобицької міськради і СДПЧ-6. Дивно тільки, що в нас, аби домогтися від влади вирішення найелементарніших питань, людей часом штовхають на крайні заходи.

Валерій САГАЙДАК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...