Ігор Базарник: „Потреба комунальної реформи назріла“ - „Поступ“, 17 червня

Напередодні комунальної реформи, яку передбачає офіційне впровадження містом Єдиної системи сплати за комунальні послуги та створення ЄРЦ, міські посадовці сповнені оптимізму. Про особливості втілення комунальних новацій у Львові та потребу в них розповідає заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Ігор Базарник.

— Пане Ігорю, чому місто вирішило запроваджувати нову систему розрахунків за комунальні послуги?

— Це питання порушували вже давно. Самі городяни не раз ремствували, що чинна система збору й нарахування платежів у Львові є недосконалою та незручною, і згадували часи, коли можна було розраховуватися за всі послуги за єдиною книжкою й у одному місці. Нині за житлово-комунальні послуги люди платять у ЖЕКах, за воду, газ, світло — в інших місцях. Це створює силу незручностей. Тож питання створення єдиного розрахункового центру, де б акумулювали всю комунальну інформацію, та системи, яка б дозволяла мешканцям максимально зручно розраховуватися за комунально-житлові послуги, давно назріла. Тож у травні минулого року місто провело тендер на право створити єдиний розрахунковий центр. Найкращі умови (наприклад, найнижчі відсотки за банківські послуги) тоді запропонував „Мегабанк“, тим паче, що запропонована ним система вже кілька років успішно працює у Харкові.

Офіційне впровадження системи оплати комунальних послуг у ЄРЦ заплановано на 1 липня цього року. Та потужну роботу у цьому напрямку провадять уже близько року, адже треба створити єдину базу даних, яка б об`єднувала інформацію всіх постачальників послуг, звести єдиний рахунок кожної конкретної квартири.

— Як сприйняли реформу самі постачальники житлово-комунальних послуг?

— Ідею з Єдиним розрахунковим центром підтримали практично всі комунальні структури. Щоправда, з деякими, наприклад, з „Львівгазом“, ще тривають переговори. Проте загалом усім зрозуміло, що чинна система організаціям несе деякі незручності, і комунальним підприємствам, наприклад, доводиться утримувати окремі служби, які нараховують платежі, знімають покази лічильників. Витрачатися треба навіть на друкування квитанцій. А за запровадження нової системи практично всі технічні видатки „Мегабанк“ бере на себе. До того ж з кожною структурою ЄРЦ укладає угоду, за якою кошти на рахунок постачальників мають потрапляти протягом банківського дня після сплати споживачами, інакше той зобов`язується платити штраф.

Для ЖЕКів взагалі практично нічого не зміниться, позаяк майже всі їхні пункти прийому платежів залишаться на місці, їх лише передадуть у оренду ЄРЦ. Щоправда, за символічну плату, зате „Мегабанк“ натомість відповідно обладнає ці приміщення відповідно до банківських вимог: встановить решітки, сигналізацію, привезе оргтехніку.

— На які труднощі вже наштовхнулися під час впровадження нової системи?

— Наразі суттєвих проблем не виникало. Тим паче, щоб уникнути прикрих нюансів, ми разом з банком провели чимало зустрічей, семінарів та нарад із жеківцями та працівниками інших структур, детально усім пояснювали специфіку роботи. Всі оператори, які працюватимуть у єдиній мережі, пройшли відповідне навчання, щоби згодом компетентно й докладно пояснювати клієнтам ЄРЦ будь-які питання щодо нової системи.

Хоч, напевно, спочатку якісь непорозуміння все ж можуть виникати. Наприклад, щодо нарахування суми заборгованості: людина може декларувати одну цифру, а структура подавати іншу. Зрештою, навіть якщо людині заплатить за квитанцією більшу суму, нічого не станеться, бо всі дані про комунальні платежі стікатимуться до однієї мережі. Можна буде навіть заплатити якусь суму авансом: покласти гроші на свій міні-рахунок, вони нікуди не пропадуть. Та оскільки перший запис у розрахунковій книжці буде точкою відліку для нарахувань у єдиній квитанції, то дані, які подадуть люди, потрібно буде обов`язково звіряти з даними постачальників послуг, за потреби уточняти чи перевіряти через документи, що це підтверджують.

А так скарг від мешканців немає, бо система дійсно зручна. Наприклад, суму оплати можна ділити між постачальниками, як заманеться: усю витратити на погашення боргу перед однією з організацій, розподілити між комунальними структурами порівно чи заплатити в будь-яких пропорціях.

Водночас ми сподіваємося, що, крім інших зручностей, нова система ще й сприятиме кращому збору платежів. Це було б дуже добре, адже нині борг населення нашого міста за спожиту теплоенергію становить близько 20 мільйонів гривень, за надані житлові послуги — приблизно 7 мільйонів гривень.

— Чому не можна було одразу ж перейти до єдиних квитанцій, навіщо потрібний перехідний етап — розрахункові книжки?

— Книжки потрібні для того, щоби легше було зібрати й звести докупи комунальні дані, наповнити єдину базу даних. Тому перші записи мешканці робитимуть у книжечці самі, звісно, узгодивши суми платежів та боргів (якщо такі є) з постачальниками послуг. Тобто спершу люди платитимуть з книжкою, суми фіксуватимуть у єдиній мережі, звірятимуть з даними комунальних структур і відтак визначатимуть стартові цифри для єдиної квитанції.

До речі, ми плануємо, що центр нараховуватиме комунальні платежі. Тобто постачальники передаватимуть інформацію про кількість спожитих послуг, а працівники центру за допомогою спеціальної програми (над її розробленням „Мегабанк“ уже зараз активно працює) автоматично нараховуватимуть, скільки кожна людина чи квартира має сплатити. Водночас центр виконуватиме суто механічну та аналітичну роботу й не братиме на себе роботу чи визначені законодавством права комунальних структур. Питання щодо отриманих послуг споживачі з`ясовуватимуть з тими, хто їх виробляє й надає, а нюанси щодо розрахунків чи проплат — з ЄРЦ.

КОМЕНТАРІ

Михайло Шевців

Голова правління ВАТ „Львівгаз“

Мені важко наразі однозначно прокоментувати доцільність запровадження цієї системи, оскільки я не ознайомлений з нею детально (ніяких пропозицій чи матеріалів про ЄРЦ я від них не отримував).

Тим паче, наше відомство взагалі не планує підтримувати цю систему чи долучатися до неї і співпрацювати з Єдиним розрахунковим центром. Можу лише сказати, що такі єдині книжки існували ще років десять тому. Тоді ми відмовилися від нинішньої системи, оскільки житлові організації постійно затримували платежі. Наше підприємство розірвало угоду з ЖЕКами, а відтак розробило власну схему нарахування, збору та контролю за проведенням розрахунків з населенням. Зараз у цій системі працює чималий штат працівників, робота добре налагоджена. Теперішня схема нас цілком влаштовує й змінювати її наразі ми не збираємося.

Богдан Маєвський

начальник управління житлово-комунального господарства ЛОДА

Наразі я ще не бачив конкретних проектів цієї системи. Коли торкаються цієї теми, місто завжди посилається на банк. Та я знаю чітко, що ця система зовсім не є новою, адже кільканадцять років тому (10 чи 15) у Львові вже існувала єдина книжка, коли всі комунальні послуги (водопостачання, світло, тепло, квартплата) проводилися через ЖЕК. Виглядає, що зараз ця система знову повертається, лише трохи її модернізували. Принаймні, я не бачу загалом нічого нового. Хоч взагалі-то для громадян така система може б і спростила до деякої міри систему платежів (йдеться про їхню можливість розраховуватися у багатьох пунктах прийому платежів). Водночас я дуже сумніваюся, що їм вдасться досягти консенсусу з постачальниками послуг. Можливо, ще якось вдасться домовитися з проведенням розрахунків за квартплату, а також ще (що в принципі малоймовірно) за водопостачання та тепло.

Насправді якби таку систему дійсно вдалося запровадити, то, Дай Боже, вона б дійсно допомогла трохи спростити систему розрахунків для самих мешканців. Та треба дивитися на речі реально: до прикладу хоча б електроенергія, власником якої є приватна структура. Очевидно, це підприємство не буде зацікавлено в такій системі: „Львівобленерго“ давно має власну відпрацьовану схему й збирає гроші без посередників.

У тому, що ВАТ „Львівгаз“ не пристане на умови Єдиної системи, я впевнений майже на 100%. Ця структура теж давно й успішно працює за власною системою, навіть видають індивідуальні квитанції. Що „Львівводоканал“ зацікавиться нововведенням, теж сумнівно, оскільки це відомство дуже багато нарахувань веде по лічильниках, до яких задіяна ціла служба, яка ходить квартирами й перевіряє лічильники. Який зміст запроваджувати нову систему? Про „Укртелеком“ навіть не йдеться.

Є шанси загітувати хіба тепловиків і житловиків. Хоча в такому разі (за наявності лише двох комунальних підприємств), нововведення вже це не буде вигідним мешканцям.

Андрій Корабель

начальник 111-го ЖЕКу (Сихів)

Наразі ще не відомо, як працюватиме система. Те, що нам намагалися пояснити, одне, а те, що вийде на практиці, зовсім інше. Думаю чомусь, що такої чіткої системи, як вони обіцяють (начебто інформація про платежі передаватиметься протягом дня) насправді не буде, попри всі запевнення, що в Харкові цей проект діє вже п`ять років…

Так чи інакше, але я б не хотів, що налагоджена нами система ламалася й переходила у чиїсь руки. Зараз на місці ми маємо повну й чітку інформацію, можемо прослідкувати за перебігом коштів. А як буде, коли тим займатиметься ЄРЦ, наскільки оперативно й якісно це робитиме банк, не відомо.

Водночас виключно як споживач гадаю, що ця система буде зручнішою для мешканців. Хоч загалом я думаю, що на практиці все виглядатиме зовсім не так гарно, як на їхніх словах.