Олекса Гудима: “Політика уряду зміцнила портмоне кількох людей і спустошила гаманці народу” - „Львівська газета“, 14 червня

|

Уже місяць Україна переживає бензинову кризу. Спочатку зростання цін на пальне позначилося на прибутках таксистів і перевізників. Згодом бензинова криза почала лихоманити інші галузі економіки. На продуктових ринках зросли ціни на м’ясо. За кілька днів усі основні продукти подорожчали на 15-20%. Україні загрожує суттєве подорожчання проїзду в громадському транспорті. Про ці й інші сумні наслідки енергетичної кризи розповідає депутат “Нашої України”, член парламентського комітету з питань ПЕК Олекса Гудима.

– Уряд вважає, що нинішню бензинову кризу спричинила світова кон’юнктура цін на нафту. Ви ж дотримуєтеся іншої точки зору.

– Ми не інтегровані до Європейського Союзу, а тому недоцільно порівнювати тенденції на вітчизняному ринку нафтопродуктів зі світовими. Для нас є показовими ціни країн СНД. До речі, уряд і президент замовчують, що там ціни зросли значно менше, ніж в Україні.

Я не порівнюватиму Україну з Росією чи Казахстаном, які мають значні поклади нафти, а відтак можливості адекватно реагувати на несприятливу кон’юнктуру цін на зовнішньому ринку. Природно, що вартість пального підвищили там лише на 5-7%. Але цікаво, що в Білорусі ціни на бензин зросли в таких самих межах. Натомість в Україні пальне подорожчало на 60%!

– Який вихід із кризи пропонуєте ви?

– “Наша Україна” вимагає насамперед урядового звіту в парламенті щодо ситуації з нафтопродуктами в державі. Однак я не впевнений, що пропрезидентські сили погодяться на публічний діалог, під час якого уряду доведеться відповідати на “незручні” запитання. Скажімо, сьогодні уряд обіцяє домовитися з нафтовими компаніями про зниження цін на 95-й бензин до 2 гривень 90 копійок. Тобто спочатку в результаті політичної змови ціни зросли на 60% – до 3,30-3,50 грн., через що дехто з посадовців отримав чималий дохід. А згодом, після іншої, змови ціни хочуть знизити до 2,90 грн., що, до речі, на 40% більше, ніж докризова ціна.

Наголошую, сьогодні спостерігаємо не економічні переговори між урядом і російськими нафтовиками. Ми стали свідками змови, мета якої отримати надприбутки як першим, так і другим.

– Чи достатньо у вас підстав, щоб стверджувати про це?

– Свої слова я підтверджую фактами й економічними розрахунками. Зважте, економіка могла вплинути на подорожчання бензину максимум на 20%. Однак ціни зросли чомусь аж на 60, що є ознакою штучності кризи пального. Скажімо, уряд не може пояснити, чому, скасувавши аукціон на українську нафту, два дні тому продав її по 300 доларів за тонну, тоді як, скажімо, навіть російська нафта коштує значно дешевше. Натомість уряд, якби справді прагнув знизити ціни, мав би спрямувати всю українську нафту за давальницькою схемою на вітчизняні нафтопереробні заводи, застосувавши регулювальні механізми.

– Цих 300 тисяч тонн нафти разом із бензином Шебелинського заводу, а також можливостей державних мереж АЗС, зокрема, “Нафтогазу”, “Укрнафти” та “Чорноморнафтогазу” вистачило б для здійснення захисних і регулюючих функцій. Проте сьогодні на всіх заправках – як російських, так і українських, зокрема державних – ціна однакова – 2,90 грн.

Подорожчання нафтопродуктів призвело до того, що ціни на продукти харчування, тобто на мінімальний споживчий кошик, зросли вже на 10-15%. У багатьох містах автоперевізники піднімають ціни на проїзд. Відтак політика уряду зміцнила портмоне кількох людей і спустошила гаманці народу.

– Львівський губернатор Олександр Сендега нещодавно констатував, що на Львівщині та Волині – найдешевші нафтопродукти, а тому підвищення цін там буде мінімальним…

– Голови адміністрацій заявляють про те, у що самі не вірять. Адже вони не мають важелів впливу на цінову політику ринку нафтопродуктів. Натомість місцеве самоврядування стало жертвою неефективної політики уряду та президента. Його керівники не мають можливостей для втримання цін на проїзд у громадському транспорті. Знаю, що львівська міська влада робить все можливе, аби зростання цін не було дуже відчутним.

– Як усі останні прорахунки влади можуть вплинути на рейтинг Януковича як кандидата від пропрезидентських сил?

– Довіра до влади, зокрема до Януковича, не може зростати, якщо кризи стають безперервними. Першими серйозними провалами уряду стали зернова криза та подорожчання хліба. Суттєво похитнула позиції Януковича брутальна фальсифікація виборів у Мукачевому, адже до цього причетне МВС, яке підпорядковується прем’єру. Однак остання криза на ринку нафтопродуктів може поховати шанси Януковича.

– За півтора місяця розпочнуться жнива. Вже нині експерти прогнозують системну кризу в АПК, оскільки аграріям доведеться закуповувати дизельне паливо за цінами у півтора раза вищими, ніж торік. Наскільки реальні ці розрахунки?

– Уряд Януковича керується не економічними розрахунками, а стихійними неконтрольованими емоціями. Тому сьогодні він може “похвалитися” кризами в різних галузях: медичній, зерновій, енергетичній.

Нинішня паливна криза вже погіршила економічну та соціальну ситуацію в країні. Так, у сільських регіонах, де відсутня газифікація, балон газу подорожчав на 30% – із 50 до 70 гривень. Зважте: це український газ, який продають на аукціонах за регульованими цінами. Я подаватиму запит до прем’єр-міністра, щоб з’ясувати, як його уряд має намір повертати селянам ці гроші.

– Чим пояснити обіцянки уряду продати аграріям 200 тисяч тонн дизпалива за пільговими цінами…

– Заяви урядовців про домовленості з комерційними структурами, які добровільно підуть на збитки без жодної компенсації, є виявом політики викручування рук. Кабмін не пояснює, яким чином він компенсує збитки лікарням, школам, дитячим установам, які вже виходять за межі річного бюджетного фінансування. Скажімо, під загрозою перебуває система перевезення школярів “Шкільний автобус”, адже за останній місяць витрачено майже тримісячний ліміт бензину. Це все – прорахунки уряду, за які його слід відправити у відставку.

Розмовляла Ілона Богуш, Київ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...