Політичний локомотив - „Поступ“, 11 червня

|

Уже наступного тижня Міністерство юстиції України може видати реєстраційне свідоцтво новій політичній партії, яку очолить — це вже можна стверджувати впевнено — чинний міністр транспорту Георгій Кірпа. Назва нової партії наразі не відома, принаймні широкому загалу, а сам Георгій Миколайович, як завжди, скупий на коментарі. Кореспондентові інтернет-видання „Главред“, якому минулого тижня вдалося „спіймати“ пана Кірпу в кулуарах Верховної Ради, міністр повідомив лише, що 30 травня відбулося засідання оргкомітету зі створення нової загальноукраїнської політичної партії. Юридичне її оформлення, судячи зі слів Кірпи, має завершитись саме наступного тижня. Саме після цього він пообіцяв прокоментувати цю подію більш детально. Почекати із коментарями „Поступу“ порадив і прес-секретар міністра транспорту Едуард Занюк, який зазначив, що коли настане час, то шеф все сам прокоментує.

Однак, попри певний інформаційний вакуум та певною мірою таємничість навколо створення нової політичної сили головним залізничником України, можна впевнено стверджувати, що вона точно буде. Адже навряд чи би тоді президент Леонід Кучма під час своєї прес-конференції у середу говорив, що йому відомо про те, що Георгій Кірпа створив партію. Тож уже сьогодні, ще до офіційного оголошення про її створення, можна робити певні припущення щодо того, навіщо Кірпі потрібна партія.

Тут варто розглянути принаймні дві версії: передусім нова політична сила може формуватися під президентські вибори, участь у яких і візьме Георгій Миколайович. Однак розглядати його як замінника Віктора Януковича навряд чи варто (хіба що він стане тим „роялем у кущах“, про який сьогодні кажуть деякі політики та політологи, після зняття у першому турі президентських виборів Віктора Януковича та Віктора Ющенка). Утім доцільніше було б розглядати його як суто технічного кандидата, який працюватиме на єдиного кандидата від влади, відтягуючи голоси від найбільш рейтингового кандидата від опозиції, тобто від Віктора Ющенка. Зробити ж це йому, якщо вірити останнім соціологічним опитуванням, буде не важко. Значимість такої місії Георгія Кірпи зростає у декілька разів, якщо врахувати те, що забрати голоси в Ющенка йому вдасться саме у найбільш ющенківському реґіоні — на Заході України.

Натомість більш вірогідною усе ж таки видається та версія, згідно з якою політичну партію створюють з прицілом на парламентські вибори 2006 року. І це відповідає логіці як останніх кадрових змін в середині деяких політичних партій, так і укрупнення депутатських груп у парламенті. Йдеться насамперед про Володимира Литвина, який очолив Аграрну партію (точніше, Народну аграрну партію) та про об`єднання депутатських груп Степана Гавриша та Богдана Губського (“Демініціативи. Народовладдя“), які планують створити на її основі нову політичну партію. Не варто, до речі, списувати з рахунків і групу „Центр“, члени якої також можуть створити якусь політичну силу.

Такі об`єднання, входження та, як наслідок, утворення нових політичних партій треба розглядати передусім як турботу їхніх майбутніх політичних лідерів про своє політичне майбутнє після президентських виборів. Так Георгій Кірпа вже точно має про це подумати, адже навіть незважаючи на непогані стосунки із Віктором Ющенком, навряд чи йому знайдеться місце у новому уряді, який складатиметься із членів найближчого оточення Віктора Андрійовича. Найімовірніше, не буде його і якщо переможе Віктор Янукович, адже саме „донецьким“ приписують неодноразові спроби дискредитації міністра транспорту, якого вони вважають серйозним конкурентом Віктора Федоровича на прем`єрській посаді. Тож, очевидно, що для того, аби не опинитися на політичному узбіччі, Георгій Миколайович і створює свою партію, основною базою якої стануть тисячі працівників „Укрзалізниці“, які неодмінно підтримають партію свого керівника на парламентських виборах 2006 року.

Геннадій ШИПУНОВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *