Петро Димінський: “Футбол – це велика політика” - „Львівська газета“, 10 червня

|

Сьогодні львівські “Карпати” в Запоріжжі в рамках 28-го туру чемпіонату України з футболу серед команд вищої ліги зіграють із тамтешнім “Металургом”. Якщо “карпатівці” програють, то їх уже ніщо не врятує. І львівська команда наступний сезон проведе в першій лізі. У разі перемоги вона збереже шанси закріпитись у вищому дивізіоні. Напередодні визначальної гри пропонуємо вашій увазі продовження розмови з почесним президентом ФК “Карпати” Петром Димінським (початок – у вчорашньому числі “Газети”).

– Петре Петровичу, на одній із зустрічей із представниками влади області та нашого міста ви сказали, що хочете працювати лише з тією командою, яка б претендувала на головні ролі в українській першості та володіла б авторитетом у Європі. Після провального чемпіонату не маєте наміру відійти від “Карпат”?

– Я буду з командою за будь-яких умов. А те, що наша влада не хоче перейматися футболом, – це факт. Однак це не означає, що ми повинні наслідувати владу в цьому питанні. Вважаю, що коли влада не хоче, то це її справа. За великим рахунком, у нашій області не лише футбольна, а й політична ситуація є незрозумілою – немає ні обласної ради, ні виконавчої влади.

“Карпати” справді потрапили в серйозну ситуацію, але вона не є безвихідною. Навіть якщо команда й “вилетить” із вищої ліги, я її не покину. Знаю, що є чутки про те, що хтось хоче купити команду, але не маю наміру щось продавати – “Карпати” були, є і будуть. Готуватимемо нову команду. Можливо, і на краще те, що ми пройдемо першу лігу.

– Кажуть, що диму без вогню не буває. До вас зверталися з конкретними пропозиціями стосовно продажу “Карпат”?

– Пропозицій не було. Це все на рівні чуток. До мене підходили функціонери нашого клубу й розповідали, що до них зверталися люди, яких зацікавили “Карпати”. Але ці люди далекі від того, що представляє собою футбольний клуб вищої ліги.

– Ситуація навколо “Карпат” якось пов’язана з вашою політичною діяльністю?

– Моя політична діяльність у всіх на очах. Сьогодні незалежні люди нікому не подобаються. Тому бути таким дуже важко. Через це, відверто кажучи, не ображаюся на владу, яка не є самостійною. Той же Сендега працює не за власною ініціативою. Тому що він не є незалежною людиною, і в цьому його трагедія. Може, він і хоче щось зробити, але не може, або йому не дають. У кожному разі не простежуємо бажання представників влади перейматися футболом. Футбол – це теж велика політика. Але вони просто не можуть зрозуміти, що невдача “Карпат” – це передусім їхня невдача. Нині люди про це мовчать. А згодом і Буняк, і Сендега в цьому переконаються. А сьогодні, крім обіцянок допомоги, які лунають уже протягом трьох років, не бачу жодного зацікавлення з боку влади в створенні у Львові боєздатної команди. Простий приклад байдужості: приміщення нашого офісу на площі Міцкевича та бази в Брюховичах. Ми зверталися з пропозиціями купити для клубу ці приміщення, але жодної реакції. Влада чомусь не може цього вирішити або не хоче…

– У вас, окрім того, що судді доволі часто отримують у матчах за участю “Карпат” незадовільні оцінки та припущення стосовно існування домовленості кількох команд вищої ліги “сплавити” “карпатівців” у першу лігу, є докази того, що хтось хоче знищити “Карпати”?

– Ми не можемо сказати, що маємо стовідсоткові докази. Це таке ж ганебне явище, як і корупція, – його можна довести лише тоді, коли є живі свідки. На жаль, і у футболі так. Люди, які розуміються на футболі, переглянувши відеозаписи ігор “Карпат” зі, скажімо, “Динамо” (вдома та на виїзді), “Іллічівцем” (удома), запорізьким “Металургом” (удома), “Зіркою” (на виїзді), “Оболонню” (вдома), “Волинню” (на виїзді), безперечно, зроблять висновок про упереджене ставлення до нашої команди. Навіть люди, далекі від футболу, після перегляду цих поєдинків дійдуть такого висновку. Наведу вам цікаву та багатозначну статистику ставлення суддівського корпусу до нашої команди. Так ось, за неповний сезон 2003-2004 рр. судді покарали “Карпати” 62-ма попередженнями та 6-ма вилученнями, що призвело до 35-ти дискваліфікацій найкращих наших гравців!!! Хіба цього мало, аби зробити відповідні та правильні висновки? Крім того, в одній із телепрограм “Гол!” ведучий поставив запитання президентам футбольних клубів вищої ліги: “Чи існують в українському футболі договірні ігри?” Жоден не сказав, що таких ігор не існує, і ніхто не підтвердив цього. А я вам говорю, що давним-давно в українському футболі є договірні ігри. Про це знають і Суркіс, і Сафіуллін. Хочу сказати, що вважаю їх розумними людьми, які зможуть розібратися в тій непростій ситуації, в якій перебуває нині український футбол, і зробити правильні висновки.

– Які стосунки у вас склалися із Суркісом?

– Гадаю, наші стосунки можна зрозуміти навіть на футбольному полі під час матчів “Карпат” із “Динамо”. А як до людини в мене до Суркіса немає жодних претензій.

– Після короткотривалого перебування Сергія Скаченка у стані “Карпат” відомий футболіст покинув наше місто, а згодом обурювався непорядним вчинком керівництва клубу, яке його спочатку заманило до Львова обіцянками про вигідний контракт, а потім вказало на двері….

– Хто непорядно вчинив – клуб чи він – ще потрібно з’ясувати. Наскільки я зрозумів із розмови з Мироном Маркевичем, тренери “Карпат” розраховували на допомогу цього футболіста й на те, що він у чудовій формі. Принаймні так запевняв агент спортсмена. З ним зустрівся на тренувальних зборах і сказав, що коли гратиме в основному складі, всі його вимоги виконають. А вимоги Скаченка не були простими – 8 тисяч доларів зарплатні, обов’язкове службове авто, “підйомні”, квартира за рахунок клубу. А коли ми побачили, що він собою представляє, то знову звернули увагу на проблему селекційної роботи тренерів. Мені не відомо, з яких міркувань Маркевич запросив його в команду. Через власний незадовільний стан фізичної форми та брак ігрової практики Скаченко покинув “Карпати”. Не платитиму ж зарплату за те, що він Скаченко, або за те, що його запросили. Ви ж самі бачили його на полі.

– Скаченко зізнався київським журналістам, що напередодні гри Петро Димінський телефонує тренерові та, зважаючи на власні уподобання, називає склад, який вийде на поле. Ви втручаєтесь у роботу тренерів?

– Це смішно. В мене й без того вистачає роботи. Головний тренер отримує солідну платню та повинен “відробляти” свої гроші. Ніколи не заважав головному тренерові. Хоч як мені не подобався той склад, який він виставив проти “Борисфена”, не сказав йому жодного слова. Однак усі побачили, що зі складом були допущені грубі помилки. Особливо з позицією Хоми, який ніколи не грав останнього захисника.

– У ЗМІ з’явилася інформація, що Маркевич за будь-яких обставин не повернеться в команду. Ви з ним уже розмовляли на цю тему?

– Мирон Маркевич офіційно перебуває на лікарняному. Вважаю, неправильно хвору людину в скрутний час змушувати працювати на неповну силу. Якщо немає повної віддачі, то який сенс йому взагалі бути з командою. Нехай видужає, а потім прийматиму рішення. Сьогодні зарано говорити на цю тему.

– Який настрій у вас напередодні гри із запорізьким “Металургом”?

– Для мене наразі головне зрозуміти, чи “Карпати”, команда непоганих футболістів, зможе пройти цей іспит. Не виявивши в Запоріжжі, я не боюся цього слова, спортивного героїзму, нам не перемогти. Впевнений, що футболісти це чудово розуміють. З огляду на моральний клімат у команді, на те, як переживають футболісти, переконаний, що здобудемо перемогу. Спочатку потрібно довести всім, що “Карпати” потрапили в скрутне становище випадково, завдяки тим факторам, про які ми вже говорили. Сьогодні повинні зробити все, щоб залишитись у вищій лізі, а потім побачимо.

Запоріжжя – це один із тих подразників, який для “Карпат” може стати вирішальним. По-перше, кажуть, що із цього міста надійшла ініціатива про створення “кооперативу”. Впродовж трьох років вони постійно перебувають у зоні вильоту і займаються такими речами. Минулого року до мене особисто зверталися з проханням здати матч в Запоріжжі. За це пропонували серйозні гроші. Але навіть не захотів говорити про це, оскільки до такого ніколи не опускався і не хочу такого робити. Ми зіграли з ними внічию 1:1. Вони “не вилетіли”. Впевнений, що й цього року звідти ростуть ноги. Тому для нас важливо здобути перемогу в цій грі.

– Подейкують, що за перемогу над “Карпатами” кіровоградська “Зірка” отримала 300 тисяч доларів США. А скільки вам пропонували торік у Запоріжжі?

– Можу вас запевнити, що тоді фігурували не менші суми. Але потрібно розрізняти два поняття. Якщо суперника стимулюють (як діяли із “Зіркою”), то я нічого поганого в цьому не бачу, адже правилами це ні не заборонено, ні не дозволено. “Карпати” ж виявилися не готовими до цієї гри. Розмови про цю гру з’явилися ще за тиждень до матчу. Інша річ – той факт, що після гри в нас троє гравців були з перебитими носами: Беньо, Ковальчук, Хома. Це теж про щось свідчить. Суддя говорив нашим гравцям: “Тільки слово скажіть – і я вам покажу червону картку”. А в нас тоді були чотири футболісти, які мали достатньо жовтих карток. Таку команду, як “Зірка”, мусимо перемагати навіть тоді, коли їм дають за гру мільйон. Нас теж інколи стимулюють. В іграх проти “Динамо” стимулює “Шахтар”, у матчах із “гірниками” – кияни. Інша річ, що в обох іграх із “Динамо” ми не заслуговували на той результат. Минулоріч у Львові завдяки суддям програли 3:4, а кілька турів тому в Києві, вважаю, пенальті було спірним, а гра – рівною.

– Якщо “Карпати” “вилетять” із вищої ліги, фарм-клуб “зелено-білих” автоматично перейде у другу лігу. Щоб зберегти “прописку” “Карпат-2” в першій лізі, створюватимете на базі цієї команди інший клуб?

– Львівська область немає потреби у двох командах у першій лізі. А якщо “Карпати” “вилетять”, потрібно буде робити рішучі кроки. З футболістами, які не проявили бійцівських якостей, яким байдужа доля регіону, ми будемо прощатися. Триматимемо курс на створення “народної команди”. Байдуже, хоче цього влада чи ні. Формуватимемо клуб на взірець баскського “Атлетіка” з Більбао. Слід вивчити законодавство, щоб за команду могли виступати лише гравці, які народилися та мешкають на території регіону. Якщо “Карпати” “не вилетять” із вищого дивізіону, то все одно працюватимемо в цьому напрямку. Впродовж 3-6 років повинні створити таку команду. А стосовно двох команд у першій лізі – у цьому не бачу сенсу. У нас є команди у вищій, першій і другій лігах, а також юнацька та дитяча, щоб дати можливість молодим футболістам зростати в класі. Думаю, що за таким принципом потрібно продовжувати працювати.

– Футболісти “Карпат” отримують, навіть як для вищої ліги, солідну зарплатню. У разі пониження у класі, переглядатимуться контракти, зокрема пункт оплати праці?

– Обов’язково. Це робитимемо в кожному разі. З усіма футболістами вироблятимемо нові умови контракту. Оплата праці буде більш сучасною, і ми зробимо все для того, щоб мотивація була присутньою хоча б на 60 %.

– У період міжсезоння ви сказали: якщо Даниловський не продовжить контракту із клубом, то не вийде на поле. Кілька турів поспіль Сергій грає в основній команді…

– Мені, як і кожній людині, притаманні такі вади, як емоції. Я був злим через те, що клуб багато чого зробив для Даниловського, а він так чинить. Ми запропонували йому серйозні умови. Тим паче, що він погодився. А потім із лише йому зрозумілих причин почав вимагати незрозумілі цифри. Хотів би, аби цей молодий чоловік опустився на землю з тією грою, яку показує наразі. Два голи з трьох у грі з “Борисфеном” пропущені через нього. Але футболіст вважав, що заслуговує на найвищу зарплату в команді. Не хочу брати на себе відповідальність за нього й дозволив тренуватися з командою. Якщо захоче підписати контракт – не заперечую. А якщо ж ні, то, думаю, “Карпати” багато не втратять. У нас є кому грати.

– Футбол – збиткова справа. Навіщо витрачаєте свої кошти й час, псуєте собі нерви, працюючи з “Карпатами”?

– Для мене “Карпати” більше, ніж футбол. Ця команда – те, через що можу висловити свої думки, помисли, дати належні відповіді тим, кому я не можу їх дати через усілякі чинники. Одночасно десять костюмів не носитиму, в десятьох авто також не їздитиму. Хтось думає, що для мене “Карпати” – дорога забавка. Повірте, що “Карпати” не є іграшкою, це частина мого життя. Я не звик програвати і, безумовно, зроблю все можливе, щоб довести зворотне.

Розмовляв Гліб Ваколюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *