Чи загрожує Стебнику землетрус? - „Поступ“, 3 червня

|

Коли мова заходить про стебницькі проблеми, неодмінно згадують Саратовського. Мовляв, це саме він передбачає землетрус у цій зоні і всі можливі наслідки, що випливають із цього.

Щоб з`ясувати, у чому суть, ми вирішили звернутися до самого Володимира Вікторовича Саратовського, старшого викладача кафедри інноватики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

– Володимире Вікторовичу, чи справді нас очікує стебницький землетрус? Від багатьох доводилося чути, що Ви перебільшуєте.

– Ні, я не перебільшую, бо загроза справді існує. І це, не сьогоднішня загроза. Треба серйозно дивитися на проблеми Стебника. Насамперед необхідно заповнювати порожнини. Прийняте рішення про консервацію другого рудника. Я не зовсім із цим згоден, говорив про це. Все-таки там висока питома вага, це може подіяти на мінеральні води, а в кінцевому результаті привести до руйнування порожнин.

– І чим це все може закінчитися?

– Я не можу цього сказати. Це відомо лише Господеві Богу. Але на один аспект хотів би все-таки звернути увагу. Є аналогії в міжнародній практиці. Тому нам не треба винаходити велосипед, а підходити до всього з міжнародної точки зору. Не треба соромитися консультацій у світової спільноти. Більше того, треба негайно просити допомогу в країн Європи, бо я не переконаний, що ми самостійно зможемо вирішити дану проблему. А її треба вирішувати.

– Ви особисто зверталися з цим питанням в різні інстанції?

– Так, я був на прийомі у Василя Васильовича Дурдинця, котрий працював тоді міністром із надзвичайних ситуацій. Він прислухався до моїх аргументів, скликав на нараду своїх співробітників і підтримав ініціативу про проведення відповідних робіт.

– В мене склалося враження, що до Ваших слів більше прислухаються зарубіжні експерти, з якими Ви мали багаточисельні зустрічі, ніж вітчизняні.

– За кордоном розуміють усю глибину небезпеки, що нависла над Стебником. На міжнародній конференції в Луцьку я піднімав це питання, і мене вислухали з розумінням. Керівник „Полімінералу“ пан Яковлєв, Міністерство геології теж розуміють, що треба звертатися за допомогою в міжнародні інстанції, але, на жаль, певні механізми не спрацьовують. Треба стукати в різні двері – і не просто стукати, а гримати до Президента, до Верховної Ради України, до уряду, до різних вітчизняних і світових інституцій.

– Ви лякаєте людей тим, що якщо станеться біда зі Стебником, то й Трускавець не зможе залишитися осторонь.

– Я не лякаю. На жаль, такими сумними є реалії життя. Стебницькі порожнини доходять майже до Станилі, до цвинтаря Трускавець-2. Певні попередження для розумних людей уже були. Пам`ятаєте, як утворилося провалля в напрямку до Дрогобича? Його засипали, але ж проблема у принципі не вирішена.

– Наскільки це впливає на трускавецькі мінеральні води?

– Я говорив на цю тему з шановним професором паном Івасівкою. Він каже, що сьогодні не впливає. Але не впливає сьогодні, не впливає завтра, а через деякий час може призвести до непередбачуваних результатів. Адже це все-таки сіль. Іде підземна міграція води. Ніхто не застрахований від того, що може відбутися проникнення солі в інші пласти. Розчинення її до певної концентрації і буде діяти на мінеральну воду. Цим питанням треба займатися на державному рівні.

– Чи вважаєте Ви, що по Стебнику треба оголошувати стан надзвичайної ситуації?

– Треба насамперед допомогти людям, які там живуть. Йде руйнація – ґрунту, будинків. У Стебнику потрібен щоденний контроль за ситуацією.

Анатолій ВЛАСЮК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...