Кому вигідне подорожчання пального? - „Ратуша“, 27 травня

|

Як уже традиційно склалося на світовому та, зокрема, українському нафтовому ринку, принаймні раз на рік людство мусить пережити ціновий “бум” за звиклим сценарієм — спочатку ціни на всі види бензину швидкими темпами стрибають до неймовірних висот, після чого урядам вдається стабілізувати ситуацію, однак ціни так і не повертаються до початкового рівня. Прийнято вважати, що кожного разу нестабільні ситуації штучно створюють компанії паливних галузей, аби нагріти на цьому руки. На таку тему вже писано-переписано, однак “Ратуша” таки вирішила дослідити ситуацію з черговим ціновим “бумом” на бензин, врахувавши нові пояснення чиновників та експертів щодо виникнення кризової ситуації. Отже,

що сьогодні стало причиною найвищого підняття цін на пальне на українському ринку та як це відіб’ється і вже відбивається на останній інстанції системи виробник — споживач — звичайних громадянах та, перш за все — на львів’янах? Кому вигідно скористатися з нестабільної ситуації?

Хто винен?

Перший віце-прем’єр України Андрій Клюєв вважає, що однією з причин підвищення ціни на бензин є неузгодженість між нафтопереробними заводами під час зупинок на ремонт. Друга причина, що вплинула на зростання цін, — зміна цін на зовнішніх ринках нафти і нафтопродуктів. Та найпопулярніша теза — монопольна політика Росії, яка намагається контролювати наш внутрішній ринок.

Що робити?

Щоби хоч якось стабілізувати ситуацію із цінами на нафтопродукти або принаймні відгородитися від навали критиків, україн-ський уряд перейшов від ви-правдань своєї бездіяльності монополістською політикою Росії до нібито конкретних заходів. Уже впродовж кількох днів головний урядовець (а головне — претендент на посаду президента України) Віктор Янукович та його заступники твердять про намір заборонити експорт нафтопродуктів з України, щоби наситити ним вітчизняний ринок. Український прем’єр говорив також про необхідність обмеження рентабельності суб’єктів цього ринку, зокрема нафтотрейдерів, що дозволить припинити зростання цін на пальне та хоч трохи їх знизити. Українські нафтові компанії — “ТНК-Україна”, “ЛУКОЙЛ-Україна”, НК “Альянс-Україна”, “Укртатнафта” — вже погодилися знизити на місяць рентабельність роботи власних заправок (з нинішніх 18 — 20% до 13%). За словами Першого віце-прем’єра України Андрія Клюєва, у результаті відповідних заходів (а про них уряд уже встиг домовитися) найближчими днями ціни на нафтопродукти знизяться на 10%. Паралельно досягнуто домовленості обмежити до 7% рентабельність гуртових компаній. На стабілізацію цінової ситуації має також вплинути запуск після ремонту 31 травня найбільшого в Україні Лисичанського нафтопереробного заводу. Українські НПЗ у 2-му кварталі планують переробити 6 мільйонів тонн нафти. Очікується, що такий обсяг палива забезпечить внутрішні потреби України, у тому числі — сільського господарства. Принаймні це обіцяють урядовці.

У цих умовах не стоїть осторонь проблем й український Гарант — стабілізувати ситуацію, на його думку, може створення в Україні до 1 серпня резервного фонду нафтопродуктів, запаси якого використовуватимуть у період різкого зростання цін на “чорне золото”. Леонід Кучма доручив урядові внести на роз-гляд парламенту законопроект про надання КМУ права встановлення ставки акцизного збору і мита на нафтопродукти для забезпечення оперативного реагування на кон’юнктуру цін на світовому ринку відповідних товарів — повідомляє прес-служба Президента. Коментуючи заходи владної верхівки щодо нафтової політики, губернатор Львівської області Олександр Сендега висловив упевненість, що найближчим часом таки вдасться стабілізувати ситуацію на вітчизняному ринку пального.

Кому вигідна дестабілізація?

Тішать недалекоглядників нові обіцянки росіян — основного постачальника нафти до України. Нещодавно Олександр Жуков, віце-прем’єр РФ, запевнив, що Росія “намагатиметься збільшити експорт нафти”. При цьому віце-прем’єр підкреслив, що об’єм збільшення експорту ро-сійської нафти залежатиме від додаткового аналізу. Що саме будуть аналізувати російські урядовці та експерти, Жуков не пояснив. Тут Росія і може показати нам, хто в ЄЕП господар і що станеться, якщо ми не виконаємо всіх вимог, висунутих “старшим братом”. Маємо урок: залежність України від імпортної нафти дозволяє імпортерам створювати вигідний їм клімат на нашому внутрішньому ринку. Отож українські політики вже прямо говорять про висунення додаткових умов, які Росія поставить перед Україною у сфері співпраці в межах ЄЕП.

“І що то за ЄЕП,

твою мать!?”

Так охарактеризував нафтовий “бум” народний депутат України, член парламентського Комітету з питань ПЕК Олекса Гудима. Нардеп переконаний, що кожен українець, який заправляв свій автомобіль упродовж минулого тижня, зауваживши, наскільки подорожчав бензин, подумки або вголос промовляв ці магічні слова. Пан Гудима вимагає негайного розгляду ситуації у зв’язку з різким зростанням цін на нафтопродукти на екстренних засіданнях уряду, РНБО та парламентського Комітету з питань ПЕК.

Які будуть наслідки?

Як і передбачали експерти, нафтова криза не могла не відбитись на функціонуванні інших галузей промисловості та, перш за все, сфери обслуговування населення. Більше того, значно зменшилася кількість автотранспорту на дорогах України, адже не кожен водій зможе дозволити собі купувати літр бензину за 3 гривні. Однак, як іронічно це не звучало би, але львів’ян чекали і приємні новини — кількість “корків” на вузьких львівських дорогах також суттєво зменшилася.

Однак бензинова криза продовжує давати гіркі плоди, і скуштувати їх доведеться не лише підприємцям, а й споживачеві — подорожчання послуг та виробництва продукції боляче вдаряє по кишенях громадян. Усе частіше власники міських маршрутів, у тому числі — львівських, погрожують підвищити ціни на проїзд, а вчора таксисти вже втілили задумане.

У сфері автоперевезень най-критичнішої точки досягнув Луганськ — водії громадського транспорту почали вимагати плати за проїзд від пільговиків, і, якщо місцева влада не скасує всіх існуючих пільг, ціни за проїзд зростуть від 50-ти копійок до 1 гривні 35-ти копійок.

Чи подорожчають львівські маршрутки?

Як і можна було передбачити, в умовах подорожчання пального власники маршрутних таксі вимагають від міської влади дати згоду на підняття вартості проїзду. Зокрема, перевізники пропонують новий тариф на проїзд у межах 1 — 1,50 грн. У свою чергу, міські чиновники намагаються зреагувати на проблеми транспортників, урахувавши при цьому фінансові можливості львів’ян. Доцільність підвищення вартості проїзду розглядають міські економісти. Ухвалити відповідне рішення — у компетенції виконавчого комітету. Як розповів “Ратуші” Олег Кузан, керуючий справами виконкому, наступне засідання комітету очікується 4 червня. Найімовірніше, тоді цю справу і розглядатимуть.

Почім львівська бензина?

Станом на учора, вартість пального на всіх міських АЗС була однаковою: А-76 — 2,10,

А-92 — 2,60, А-95 — 3,00 і дизпаливо — 2,20 грн. за літр. Найдорожчий 98-й бензин (3,40 грн. за літр) на львівських заправках нині майже не продають — пояснюють це різким зниженням попиту на цей вид пального.

На Львівщині — найкраще

“Сьогодні у Львівській та Волинській областях — найдешевші нафтопродукти, підняття цін нас торкнулося найменше”, — оптимістично констатував губернатор Львівської області Олександр Сендега. Скликавши у вівторок прес-конференцію, губернатор розповів про заходи, які обласне керівництво вживає для утримання якомога нижчих цін на пальне в межах області. Зокрема, вже створено регіональну комісію, яку очолює 1-й заступник губернатора Леонід Мельник, до складу комісії увійшли інспектуючі комісії, які намагатимуться “обережно і виважено відслідковувати ці речі, проаналізувати поставки нафти на НПК “Галичину”, щоби цей удар був якомога легшим для області. “Комісія також вивчатиме ситуацію та вживатиме заходів, аби зупинити економічні спекуляції на нафтовому ринку. Водночас учора на урядовій нараді було обговорено питання щодо створення стратегічного резерву нафти й нафтопродуктів, зокрема щодо можливості спрямування 15% нафти власного видобутку, яка щомісячно передається за середньозваженими аукціонними цінами в розпорядження областей.

Підготувала Юлія БАСЕНКО

Коментарі

Олександр СЕНДЕГА, голова ЛОДА:

“Є чергова оперативна інформація, і зрозуміло, що питання зростання ціни на нафтопродукти не має суто регіонального характеру — склалися об’єктивні причини. Знаєте, що ціна на нафту як ніколи зросла — 41 долар за барель. Якщо говорити про ціни на нафту, зокрема щодо НПК “Галичина”, яка забезпечує близько 60% області по нафтопродуктах, то ціна на нафту зростала так: початок березня — 170 доларів, травень — 205 доларів за тонну. В середньому приріст становив 21%. Ціни на дизпаливо відповідно зросли на 21%, а на 95-й бензин — у середньому на 19%. Ціна на заправках коливається від 2,6 до 3 гривень за літр. Якщо збережеться тенденція зростання цін на нафто-продукти, це може вплинути на енергоємні галузі, зокрема транспортну, щодо інших — то меншою мірою. Наше завдання сьогодні — максимально стабілізувати ситуацію”.

Олекса ГУДИМА, народний депутат України:

“Чітко видно, що таке подорожчання на ринку нафтопродуктів — це початок економічної кризи. І якщо уряд та обласні адміністрації будуть контролювати навіть тих же перевізників, то ті відреагують адекватно. Те ж саме можна сказати про все виробництво, адже витрати суттєво збільшуються. Ви ж розумієте, може початися така вакханалія, коли кожен захоче урвати свої 10 відсотків. Тому мені здається, що уряд повинен зібратися на екстренне засідання, щоби якось відреагувати на ситуацію, бо тепер, судячи з розгублених коментарів урядовців, вони ситуації не контролюють”.

Олег КУЗАН, керуючий справами виконкому Львівської міської ради:

“До уваги братимуться економічні чинники. Звичайно, не відкидатимуться й соціальні. Ми — міська влада, тому мусимо враховувати всі фактори. Ми не можемо робити транспорт збитковим, але й не можемо погіршувати і знижувати рівень життя людей. Економісти дадуть свої розрахунки, і тоді ми прийматимемо рішення. Тепер важко сказати, яким воно буде. Якщо економісти встановлять, що тариф є збитковим для приватних перевізників, тоді вони просто не будуть возити мешканців. Якщо ж ми побачимо, що тариф не збитковий, то ціни не будуть підніматися. Чергове засідання виконкому очікується 4 червня. Надзвичайного засідання не очікується”.

Роман ЛОБОДА, керівник Асоціації перевізників Львова, депутат міської ради:

“Перевізники ставляться до підвищення цін на паливо так, як і більшість громадян України. Маємо достатньо серйозну проблему. Перевізники не знають, як чинити у цій ситуації. Ми підготували пакет пропозицій про підвищення цін на проїзд у маршрутних таксі, розробили граничні межі оплати: 1 гривня — 1,5 гривні, і таким чином намагаємося врегулювати проблему. Ми скерували цю пропозицію міському голові. Влада вивчає документи, і ми плануємо винести це питання на засідання сесії. Звертатимемося до депутатів, інакше транспорт у Львові просто зупиниться. Нема іншого виходу”.

Ярослав ВОВЧАК, начальник управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради:

“Якщо виконавчий комітет прийме рішення підвищити тарифи — нікуди від цього не дінешся. Наше управління передало пропозиції та документи в управління економіки міськради, аби економісти зробили свої розрахунки і погодили: правильно чи неправильно перевізники вимагають підвищення вартості проїзду, наскільки на перевізників вплинуло підвищення цін на пальне. Питання з’ясується лише після того, як управління економіки завершить

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *