Віктор Ющенко й Олександр Мороз домовилися. Про ненапад на виборах - „Львівська газета“, 26 травня

|

Політради блоків “Нашої України” і Соціалістичної партії домовилися про непротидію та координацію рішень під час президентської виборчої кампанії. Про це в інтерв’ю “Газеті” розповів Олександр Мороз. Домовленість наразі не формалізовано, але це може відбутися напередодні офіційного старту кампанії.

Фактично рішення “про ненапад на виборах” вкотре підтверджує, що Олександр Мороз таки балотуватиметься на пост глави держави самостійно. Зрештою, про це пан Олександр заявляв ще напередодні остаточного голосування щодо проекту змін до Конституції № 4105, який набрав підтримку 294 депутатів. Тоді лідер СПУ, по суті, поставив ультиматум “Нашій Україні” та БЮТ: якщо політична реформа не вдасться, то підтримки “єдиного кандидата” від опозиції не дочекаєтеся. Чи міг Олександр Мороз уже тоді прогнозувати провал реформи і, таким чином, наперед забезпечити свободу власним президентським амбіціям – це інше питання, наразі ж зрозуміло одне: Олександр Мороз і стане тією третьою силою, про яку так довго говорили політики та політологи.

Наразі лідер соціалістів запевняє, що все залежатиме від того, чи реалізують конституційну реформу. За його словами, є домовленість із “НУ” про втілення її ще до президентських виборів. “Сподіваюся, що в таборі “Нашої України” знайдуться прагматики, які нарешті усвідомлять, що без політичної реформи демократичного майбутнього в країні не збудуєш”, – заявив О. Мороз “Газеті”. Проте на запитання, чи СПУ реально відстоюватиме (можливо, не так радикально, як КПУ щодо розгляду іракського питання) завершення політреформи вже наступного тижня, Мороз скромно відповів: СПУ і надалі усвідомлює необхідність політичного реформування й, очевидно, що й надалі працюватиме в цьому напрямку.

Нічого дивного, що ентузіазму серед прихильників внесення змін у Конституцію практично немає. Надто вже динамічним є політичне життя в країні. Віктор Янукович на повну силу зайнявся власною рекламою, паралельно до цього бочками ллється чорний піар на опозицію. Зокрема, це стосується Юлії Тимошенко, яку, крім звинувачення в хабарництві й інших гріхах, позавчора “кризові режисери” з “Інтера” втулили в одну передачу з італійською порнозіркою Чичоліною. Юлію Володимирівну стратеги з адміністрації президента небезпідставно вважають силою, яка може суттєво вплинути на перебіг президентських виборів, особливо, якщо її тандем з Ющенком збережеться до жовтня цього року. Відповідно, її дискредитація може мати кілька наслідків. По-перше, удари по ній рикошетом битимуть і по Ющенкові. По-друге, “Наша Україна” може дистанціюватися від лідера БЮТ із огляду на вал негативу, спрямованого на неї.

До речі, один із представників СПУ Юрій Луценко висловив “Газеті” припущення, що Юлія Володимирівна сама шукає будь-який привід, щоби не підписати угоди про підтримку спільного кандидата від “НУ” і БЮТ, яким, безперечно, має бути В. Ющенко. “Тимошенко постійно спихає всю провину на СПУ; якщо вона справді прагне співпрацювати на виборах із Ющенком, то нехай підписує угоду, а не шукає зачіпок”, – зауважив соціаліст. Що ж до самостійної участі у виборах СПУ, то пан Луценко зазначив, що, на його думку, це буде більш результативним для опозиції загалом і технологічно з точки зору контролю за виборчим процесом.

Загалом логіка соціалістів зводиться до такого: йдемо на вибори окремо, один одного не “мочимо”, в другому турі підтримаємо того, хто туди потрапив.

Така позиція має як переваги, так і недоліки. До перших слід зарахувати те, що кандидування Мороза забере голоси, насамперед на Сході й у Центрі не стільки від Ющенка, скільки від Симоненка та Януковича. За умови підтримки СПУ В. Ющенка з самого початку існує небезпека “перетікання” виборців СПУ до кандидата від КПУ, або їх розсіювання між кількома кандидатами. Крім того, кандидування Мороза може розпорошити сили владного ресурсу, якому доведеться поборювати відразу двох яскравих лідерів опозиції.

Але це в теорії. На практиці важко уявити реалізацію “пакту про ненапад”. У розпал кампанії домінуючими є не угоди, а емоції, й одне необережне висловлювання представників котроїсь зі сторін (а те, що таке станеться, можна прогнозувати з точністю до 100%) може викликати ланцюгову реакцію – Мороз і Ющенком переключаться із боротьби проти владного кандидата на поборювання один одного. До цього варто додати й те, що одночасне висування лідерів “НУ” та СПУ серйозно розбалансує протестний електорат і тих, хто не визначився, що однозначно спробує використати влада. Зрештою, досвід “канівської четвірки”, в якій брав участь Мороз, зайвий раз доводить: у певний момент усі попередні домовленості відсуваються вбік, і всі діють за принципом “кожен за себе, всі проти всіх”.

Не варто забувати про варіант сценарію, озвучений Тарасом Чорноволом: у розпал виборів із реєстрації знімуть Ющенка та Януковича – й президентом стане “третя сила”. Олександр Мороз цілком може нею стати. Тим паче, що його перемога за такого варіанту не викличе негативного резонансу ні на Заході, ні в Росії. Але якщо такий сценарій буде реалізовано, це означає, що Олександр Мороз від самого початку грав у гру Банкової. У що, попри всі його дії останнім часом, вірити не хочеться.

Загалом же, підсумовуючи “домовленості на пиві” (так назвав перемовини між Ющенком і Морозом один із нашоукраїнців), можна сказати лише одне: опозиція в черговий раз ризикує стати на граблі. Втім синці у підсумку наб’ють собі не вони, а держава загалом. Україна ще раз переконається, що її політичні лідери є недолугими та не здатними піднятися вище власних амбіцій. А як підтвердження цього, ми отримаємо приємність ще п’ять років життя у трішечки відретушованому Кучмаленді. З тими ж самими персонажами на верхівці, і тими ж проблемами внизу.

Олег Базар, Ярема Городчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...