Ігор Маковецький: „Жоден посадовець мені не скаже, що я через політику пробував на нього вплинути“ - „Вголос“, 20 травня

|

Свого часу лідер НДП Валерій Пустовойтенко заявив, що результат голосування за конституційну реформу засвідчив „хиткість створеної конституційної і фактичну відсутність не лише політичної, але й арифметичної більшості”. Як ви гадаєте, більшість, принаймні до президентських виборів, розвалилася остаточно?

Думаю, про це краще запитати в депутатів Верховної Ради. Сьогодні з того, як іде голосування, видно, що більшості немає. Про це таккж свідчить створення групи „Центр”. Вже очевидно, що в більшості будуть проблеми, в арифметичної, зокрема. Але якщо проаналізувати проблему за принциповими питаннями, то більшості не існує вже доволі довгий час. Візьмімо, наприклад, голосування за політреформу: комуністи і соціалісти, які в більшість не входять, голосують „за”, а деякі депутати, котрі входять в більшість, навпаки, голосують „проти”.

Як Ви думаєте, політреформа ще має шанси на реанімування?

Думаю, що так. Більше того, в „Поступі” прочитав інтерв’ю з Володимиром Литвином, де є його посилання на слова депутатів з „Нашої України” та заяву координатора фракції блоку Петра Порошенка, в якій йдеться про проект конституційної реформи, підготовллений „Нашою Україною”, що може бути розглянутий ще на цій сесії Верховної Ради. Депутатам-нашоукраїнцям потрібно усвідомити, що політична реформа необхідна, НДП постійно це декларує. Інше питання, в який спосіб її проводять.

Валерій Пустовойтенко заявив, що балотуватиметься в президенти. Чому НДП не хоче підтримувати єдиного кандидата від більшості?

Можу вам показати статут і програму НДП, де чітко записано, що партія бере участь в виборах президента, і Пустовойтенко – її кандидат. Але визначатиметься не Пустовойтенко, а з’їзд. З’їзд буде 24 липня, і очевидно, саме тоді стане зрозуміло, кого ж підтримуватиме НДП.

Отож Валерій Пустовойтенко ще не висунувся, це прерогатива з’їзду. Його висловлювання ґрунтується на тому, яку позицію займають районні і міські організації, обласні конференції. Хоча останнні, наскільки я знаю, ще рідко проходять, але на рівні районів, на рівні політвиконкомів, на рівні політради, наш актив і правління Львівської обласної організації вже розглядали це питання, якщо я не помиляюсь, в кінці листопада – на початку грудня. Три чверті членів правління обласної організації підтримали кандидатуру Пустовойтенка, вважаючи, що ця кандидатура від НДП є більш гідною.

Інше питання, які у нього є шанси… Як влучно заявив той же Валерій Павлович „я за єдиного кандидата, але його мають визначити люди”. Чому ми в людей забираємо можливість вибрати собі того кандидата, якого вони бажають? Чому Мороз може балотуватися втретє, хоча й не виграв жодного разу? Симоненко теж має плани балотуватися, хоча й також не вигравав. Президент Кучма балотувався два рази. А чому інші не мають права? Вони мають право, а люди дадуть їм оцінку як кандидатам. Чи це буде переможець, чи це буде друге, третє, восьме місце…

Чи має Валерій Пустовойтенко шанси на преемогу з рейтингом 0,3 відсотки у порівнянні з Ющенком чи Януковичем?

А Плющ популярний чоловік? Ви вийдіть на вулицю і запитайте десяти людей, хто такий Іван Степанович Плющ. Я гарантую, що чоловік сім-вісім вам скаже, хто такий Плющ. Так, він популярний. Який шанс був у нього на виборах, і що він набрав? Ми не боїмося виборів. Наша партія самодостатня, послідовна, демократична, не схильна до авантюрних кроків. Скажімо, в той же час, коли знімали Лазаренка, багато хто мовчав, а НДП заявила в парламенті про свою позицію. Я думаю, що в принципових питаннях партії не можна закинути, що вона під когось підлаштовується. Вона має свою позицію. Якщо сьогодні цю позицію поділяє три відсотки населення, п’ять, можливо, сім – нас це не лякає. Ми не та політична структура, яка буде вдаватися до популістських гасел, тільки б узяти 30 чи 40 відсотків.

Нещодавно голова Львівської організації СДПУ(о) Ігор Шурма заявив, що його дивує, чому лідер обласної НДП Ігор Маковецький не підтримує рішення урядово-парламентської коаліції. Прокоментуйте, будь ласка, цю заяву.

Про яке рішення коаліції йде мова? Я керуюсь законом про державну службу і стараюсь його виконувати. Що стосується політичного плану, то Ігор Шурма, мій колега, лідер обласної організації, мав би теж знати, що рішення про підтримку чи не підтримку – це є виключно прерогатива з’їзду. Якщо навіть щось Пустовойтенко підписав – то це його проблема. Але я знаю, що він не підписував нічого і ні за що не голосував. Але якщо він щось і підписав, то підписав як Пустовойтенко Валерій Павлович. Буде з’їзд, на якому панує демократична атмосфера, кожен має право висловити свою думку до прийняття рішення. Як рішення буде прийняте, централізовано будемо його виконувати.

Проте проти висунення кандидатури Пустовойтенка виступили перший заступник голови партії Анатолій Толстоухов, харківський губернатор Євгеній Кушнарьов та прем’єр-міністр Криму Сергій Куніцин.Чи можна говорити, що подібні протести свідчать про внутрішній розкол партії?

І Кушнарьов, і Толстоухов, звичайно, мають право на свою думку. Проте дуже би не хотів, щоб це створило проблеми в середині партії. Якщо на кожному партійному зібранні кожен, хто голосує за принципове рішення інакше, ніж голосує більшість, буде виходити з партії – це не найкраще вирішення питання. Деякі відомі політики, львів’яни, не буду називати їхні прізвища, які були в НДП, вже встигли поміняти декілька політичних структур. Не думаю, що це добре. Інколи я голосую проти, інколи я в меншості на з‘їзді, але це моя позиція, позиція обласної організації. Мене трішки дивує, коли на обласній конференції всі голосують одноголосно. Позиція Галичини не завжди співпадає з позицією Луганська. Трагедії в цьому не вбачаю. Хоча хочу підкреслити, що з часом ці позиції все більше зближуються.

Чи об’єднання фракцій НДП і ПППУ у Верховній Раді можна розцінювати як перший крок до створення нового блоку до наступних парламентських виборів?

Сьогодні про це ще зарано говорити. Думаю, об’єднання поки що на рівні фракцій, а далі життя покаже. Це має бути, на моє глибоке переконання, тільки процес знизу – з районів і сіл, обласних конференцій. Вони мають говорити про доцільність такого об’єднання, щоб на наступні парламентські вибори йти спільним списком. Якщо тільки така спроба йтиме зверху, то буде те, що з ПУКом і з урядовою коаліцією: зібрались дві особи і проголосували. А я запитую: „А для чого нас об’єднувати, якщо Кінах був членом політвиконкому НДП? Для чого він виходив з НДП, щоб тепер об’єднуватися? Хотів би це питання Анатолію Кириловичу задати.

Раніше Валерій Пустовойтенко часто приїжджав до Львова як лідер партії. Проте після минулих виборів він цього не робив, хоча, якщо не помиляюся, цього року він відпочивав у Трускавці. З чим це пов’язано?

Валерій Павлович заїжджав у Львів, зустрічався з активом обласної організації. Вся справа в тому, що він приїхав із сім’єю і хотів свій час максимально використати для лікування і відпочинку. Ділова поїздка має зовсім інший формат. Валерій Павлович кожного року відвідує Львів з тою чи тою програмою. Минулого року ми їздили в Жовкву, в Дрогобич. Такі поїздки є регулярними. Думаю, що цього року, враховуючи передвиборчу специфіку буде ще одна поїздка.

Після минулих парламентських виборів про НДП як про політичну структуру обласного рівня на Львівщині практично нічого не чути, втім як і про більшість політичних партій центристського спрямування. Чи означає це, що вони до цього часу не оговталися після поразки на минулих виборах, яку зазнали на регіональному рівні?

Причина напевне в іншому. На моє глибоке переконання, якщо б ми жодної агітації не проводили, то провладний блок набрав би більше голосів, ніж він реально набрав. Адже об’єднання виправдане тоді, коли одна політична сила доповнює іншу, в результаті сумарний вектор є більший, ніж кожної зокрема. У нас – навпаки. В Галичині, при всій повазі до інших політичних структур, популярність є неадекватна, вона сприймається через лідерів, які очолюють обласні організації і, на жаль, на всеукраїнському рівні. Тому вийшла солянка – були всі, нібито за все, і в результаті це викликало в людей тільки негативну реакцію.

Щодо популярності НДП – звичайно, ми проводимо аналізи, відслідковуємо рейтинги незалежних соціологічних агенцій. За опитуваннями обласної ради ми зайняли третє місце після Народного руху України і „Батьківщини”. Вважаю, що це непоганий результат. Однак є багато людей, які послідовно підтримують НДП. Вперше за багато років у нас є один голова районної адміністрації – в Сколе. У нас є два голови районних рад. В Миколаєві – Ігор Пілка, в Мостиськах – Юрій Стецина. Якщо ці люди не мали б авторитету, то їх напевно би не обрали на такі посади. Ми маємо заступника голови обласної ради – Тараса Федака, який є членом правління обласної організації, одну з трьох фракцій в обласній раді очолює Михайло Брегін, заступник з ідеологічних питань партії. Тому я вважаю, що у нас є достатньо авторитетних людей. Чим конкретнішою і виваженішою буде позиція фракції в Києві, тим більше буде наших прихильників. Але ми не женемося за кількістю, нас цікавить більше якісний рівень.

Представники НДП відіграють провідну роль у Львівській облраді. Яке ставлення НДП до ситуації у облраді?

Не думаю, що Федак чи Брегін виступають проти Сендака. При голосуваннях їхня позиція достатньо виважена і послідовна. Можу сказати, що на 99 відсотків їхня позиція співпадає з позицією обласної організації.

Вважаю, що у нас має бути конструктивна співпраця. Тобто ми розуміємо, що всі політичні сили, які є в обласній раді, мають право на існування, мають право на висловлювання своєї думки, на те, що їхня думка була врахована. Ми заганяємо питання в глухий кут. Коли я дивлюсь на події в обласній раді, а деколи і в міській, то мені здається, що в в 90-му році, в час зламу старої системи, демократії було значно більше. Я міг голосувати так, як вважав за потрібне, ніхто на мене не тиснув, бо фракції об’єднувались за переконанням. Якщо тиск є як з одного, так і з другого боку, то це, напевно, не найкращий варіант. Людина має довіру від виборців, тому повинна сама визначати, як голосувати. Якщо це стосується політичних, тим більше, питань. У нас, на жаль, обласна рада надто заполітизована.

Свого часу Ви були радником з питань ПЕК міського голови Львова Василя Куйбіди. А як складається Ваші стосунки з теперішнім мером Львова?

У мене з усіма людьми, з якими я працював і працюю, абсолютно нормальні робочі стосунки. Чи я при посаді чи без, свої стосунки я не змішую з особистими симпатіями чи антипатіями, а тим більше з політичними переконаннями. Жоден посадовець мені не скаже, що я через політику пробував на нього якось вплинути, схилити на той чи інший бік при прийнятті управлінського рішення. Або, навпаки, що я пробував вирішити свої особисті питання.

У мене абсолютно нормальні стосунки з Любомиром Костянтиновичем Буняком, як були і є з Василем Степановичем Куйбідою, як були з Василем Івановичем Шпіцером, з яким ми працювали, прожили частину життя. Так було з кожним головою адміністрації, з яким я працював – чи це Давимука, чи це Горинь, чи це Сенчук, чи Гладій, чи Янків, чи тепер Сендега.

Як ставиться НДП до ідеї проведення референдуму за відставку Буняка?

Вважаю, що референдум і відставка є абсолютно не на часі. Ми любимо діяти в якійсь ейфорії, робити політичні хвилі. Лукавив би, якщо б сказав, що голосував за Любомира Буняка. Поважаю його як людину, але, працюючи з Куйбідою, мав своє бачення, певні зобов’язання. Я голосував за Василя Куйбіду. Як на мене, брати на себе зобов’язання перед виборами, що за два роки кожен львів’янин матиме постійно воду означає роздавати голослівні обіцянки. Думаю, що сьогодні треба усім долучитися до нормальної, конструктивної праці, дуже уважно придивлятися до кандидатів. Коли прийдуть наступні вибори, треба щоб ми обрали гідного міського голову. Коли вже оберемо його, потрібно працювати. А референдум – це не наша ціль. Нестабільність влади не приведе до добра.

Розмовляла Зоряна Франко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...