Руслана: “Я перемогла, бо мене підтримала моя земля” - „Ратуша“, 20 травня

|

— Відчуваю зараз велику відповідальність за те, що “натворила”. Дуже багато митців їхали з України через те, що вони не мали підтримки. Вони їхали у світ шукати кращої долі. Багато наших людей виїхали на заробітки. Ми були в Португалії, в інших країнах, де працюють наші українці. Ми хотіли зустрітись із ними. Під час зустрічі вони говорили мені, що я — їхня надія і повинна скріпити всіх українців з усього світу. Сьогодні у Львові я зрозуміла, що є найщасливішою людиною, бо маю опору; я маю силу завдяки тому, що мене підтримала моя земля — тому я й перемогла. Мені не потрібно було нікуди звідси тікати, не треба було кудись їхати шукати кращої долі. Я все зробила і все відчула тут, у Львові, на Івано-Франківщині, звідки родом мій тато. Саме тому у Львові та в Івано-Франківську мої концерти були найкращими. Я завжди відчувала підтримку своєї землі. Тому зараз я впевнена, що нікуди не потрібно їхати. Все можна отримати тут, але має бути бажання і віра, і справжня любов до свого краю.

Ця мить принесла багатьом людям великий патріотизм. Відповідаючи у Стамбулі на запитання, звідки ми прибули, я бачила захоплення людей. Мене ніхто не питав про Україну, як про Чорнобиль. Після “Євробачення” всі наші прес-конференції були присвячені Україні.

— Які плани на найближий час?

— Тепер усе відбувається з великою швидкістю. До кінця року розписані всі концерти, всі заходи. Тому зараз необхідно лише набратись здоров’я, аби все це витримати. Європа зараз хоче підтвердження тієї сили, яку ми продемонстрували у Стамбулі. Тому, якщо ми хочемо, аби Україну сприймали як сильну державу, треба буде попрацювати. Коли мені вручили приз “Євробачення”, то його підняти однією рукою не могли навіть чоловіки. Я в той час перебувала настільки в ейфорії, що тримала його піднятим однією рукою майже 10 хвилин. Моя рука тремтіла, але я сказала собі: “Тримай, бо всі повинні бачити Україну сильною!”. Тому відпочивати не буду.

— Як вдалося досягти перемоги, адже торік Олександр Понома-рьов здобув лише 14-те місце?

— Я повірила в себе, у наші власні сили. Сашкові здавалось, що потрібно звернутись до фахівців Європи, і вони зроблять це краще. Я так само пройшла цей шлях. Але згодом у мене вистачило розуму відкинути тих всіх понтових аранжувальників, які пишуть не завжди якісні пісні. Я вирішила повірити у свої сили, сісти й написати це все самій. Думаю, якби Сашко сів і записав усі ті душевні пісні, які він співає, я переконана, він би теж переміг одразу. Не варто розраховувати на сили інших, потрібно зажди сподіватись на власні сили. А в Україні їх — достатньо.

Я хочу, аби нині настала така хвиля, коли почнуть з’являтись нові імена. Адже їх не було в Україні довгий час. Дуже багато виконавців навіть не наважуються розпочинати якісь кроки, оскільки їм здається, що для цього потрібні мільйони грошей, зв’язки і що це — нереально. Також багато хто вказує на те, що, аби заробляти гроші, потрібно співати або російською, або анг-лійською мовами. Як на мене, це уявлення треба розвіяти негайно. Особливо це важливо для Львова. Бо це місто завжди дарувало Україні музикантів світового значення.

Отож, коли б в Україні відбувся спалах нових імен і на наступному “Євробаченні” було представлено саме нове ім’я, я була б цьому рада.

Ця моя перемога, я переконана, є знаком для всіх нас.

Розмовляла Оксана КОЛОДРУБЕЦЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...