Шляхи, які нас „трафляють“ - „Молода Галичина“, 20 травня

|

Начальник служби автомобільних доріг у Львівській області Степан Маїк на роботу ходить пішки. Тому, за його словами, ями на дорогах Львова йому не трапляються. Однак вважає, що траси за містом, якими опікується служба автомобільних доріг, набагато кращі. А ось начальник державного комунального автотранспортного підприємства ЛОДА Роман Цьвок каже, що шосе однаково погані як у Львові, так і за його межами. Водії, котрі возять керівництво області, нарікають на вибоїни та поганий ремонт.

Звання „найгірша дорога області“

Загальна протяжність доріг на Львівщині становить 8380 км. З них 814 км державної ваги і 7504 – шляхи місцевого значення. За траси, які знаходяться за межею міста чи села, відповідає служба доріг. За дороги населеного пункту – тутешня адміністрація.

За словами Степана Маїка, останніми роками на ремонт доріг виділялося дуже мало коштів. Найменше профінансовано 2002 року – всього 5,3 млн. грн. Торік – 6,3 млн. грн. Натомість уже цьогоріч сподіваємося одержати 82 млн. грн., що дасть змогу хоч якось підтримувати належний рівень шосе державного значення. Нині на дорогах уже закінчено ямковий ремонт. Будівельники приступили до середніх, тобто капітальних ремонтів полегшеного типу. Незважаючи на те, що грошенят трохи підкинули, все одно на ґрунтовні роботи їх не вистачить. Тому, як висловився Степан Маїк, дороги „втримують та марафетять“. „А хотілося б прокласти асфальтобетон від Львова до Бродів чи – Львів – Краковець, Львів – Шегині. Однак 1 км нової траси коштує 2 млн. грн.“, – мовить він.

Найбільше нарікають водії на наші дороги навесні, коли щойно зійшов сніг. Дорога ще промерзла, і жодних робіт виконувати не можна. Отоді чиновникам і доводиться вислуховувати немало неприємних фраз на свою адресу. Водії нагадують, що вони чемно платять податки, за які мусили б ремонтувати шляхи. Як зазначив Степан Маїк, цього року очікується дорожніх податків із водіїв у сумі 24 млн. грн. по всій Львівській області. Тільки половина з них потрапить на лагодження обласних доріг, усі інші – на ремонт місцевих. Правда, його дивує, що кожного року кількість автомобілів збільшується, а надходжень від податку не примножується. Отож, із 12 млн. грн., котрі цьогоріч сподівається отримати служба автомобільних доріг, 3 млн. грн. витратять на закупівлю техніки. Щоправда, саме стільки коштує лише одна фреза, яка застосовується під час ремонтних робіт на дорогах.

На думку Степана Маїка, найгірша траса в області – ділянка Львів – Броди. Розуміючи це, служба автомобільних доріг області вишуковує можливість ремонту. 2004-го планують зробити 8 км асфальтопокриття і 7 км – середнього ремонту. Таке ж звання – „найгірша дорога Львівщини“ – довший час мав шлях від перевалу до Сколе. Його будували прискореними темпами до Олімпіади 1980 року. Зробили неякісно й до того ж вужчим на 1,5 м. Відтоді цю дорогу ніхто не ремонтував. А водії сипали прокльони на голови влади та будівельників. Але торік банком європейського розвитку та реконструкції було виділено майже €70 млн. на шосе від Чопа до Дуліб. Частка Львівської області тут – €30 млн. І на сьогодні проведено ремонт 15 км від Стрия до Верхнього Синьовидного. До кінця року мають відремонтувати ще 80 км. Однак і після цього робіт тут не припинять. Уже тепер розробляють проект на продовження реабілітації дороги від Стрия до кордону з Рівненською областю. Кошти для цього обіцяє виділити Мінтранс.

За вибоїну – до суду

Свій рейтинг найгірших шляхів ведуть і в ДАІ. Тут вважають такими дороги у Львові – Хуторівка, Наукова, Липинського, Городоцька, Ярослава Мудрого, Клепарівська та Стрийська. За словами „даішників“, саме тут стається найбільше зіткнень автомобілів. Але якщо це не серйозна аварія, то водії не звертаються до представників Державтоінспекції. Хоча, коли транспортний засіб отримав технічне пошкодження унаслідок незадовільного стану вулиць, можна вимагати відшкодування збитків через судові органи. Однак потерпілі просто лають владу та ями й ремонтують самі.

Відомо, коли проводять ремонт, перед ямою мусить бути попереджувальний знак. Але водії Львівщини гірко жартують: тоді всі дороги були б усіяні такими знаками й машинам не було б куди подітися.

Тішаться надходженням коштів і в міському управлінні інженерного господарства Львова. Тут на цілий рік виділено 8 млн. грн., повідомив начальник управління Іван Ониськовець. І це найбільша сума, котру виділено місту для ремонту доріг останнім часом. Торік Львів отримав на такі потреби лише 400 тис. грн.

За ті гроші буде споруджено другу смугу руху на вулиці Василя Стуса, розширено вулицю Волоську, оновлено верхню частину вул. Шоти Руставелі. Ці роботи дозволять підвищити пропускну здатність для транспорту, який курсує до центру через сихівський міст. Буде завершено капітальний ремонт вулиць Кульпарківської – Виговського. Окрім того, нарешті розпочнуть ремонт внутріквартальних вулиць. На це передбачено 4,5 млн. грн.

Міські райці мріють про часи, коли тільки для ремонту доріг отримуватимуть по 15-20 млн. грн. на рік. Тоді літ через п’ятнадцять можна буде забути про проблему поганих доріг. Адже поточний ремонт одного квадратного метра шляху коштує 45-50 грн., капітальний – 120-140 грн.

Як наголосив Іван Ониськовець, дороги у Львові повинні „жити“ між капітальними ремонтами не більш як 12-14 років. На вулицях Науковій, Володимира Великого, Стрийській, Зеленій їх побудували 40 літ тому й ні разу не ремонтували капітально. Сихівська магістраль витримала десятки тисяч вантажівок, котрі перевозили бетон, плити, панелі та ін. І якщо найближчим часом не розпочати ремонт, то Іван Ониськовець пророкує цій дорозі „швидку смерть“. На думку фахівців, якість ремонтних робіт у Львові добра. Однак у місті є тільки три організації, котрі відновлюють шляхопроводи, й одна – що перекладає бруківку.

Заслугою ж ремонтників міста пан Ониськовець вважає гладеньку покрівлю дороги вулиці Дністерської. Тієї, що веде до восьмої лікарні. Ще не так давно на цих дорожніх вибоїнах хворому, котрого везли до травматології, додалося б нових травм. А зараз – дуже гладенька траса.

Ділянку ремонту змінити не можна?

Звісно, чиновників міста тішать останні шляхові новобудови – сихівський та сокільницький мости. Однак водії називають їх „американськими гірками“ – щойно з’їдеш із мосту, як починаєш стрибати по ямах. Мабуть, Міністерство транспорту, фінансуючи будівництво мостів, вважало, що під’їзні шляхи до них зроблять за місцеві кошти. Може, так воно колись і буде. А поки що – відчуй різницю!

Найбільше водіїв дратує те, що кожного року ремонтують ті ж місця. Нехай би вже полагодили раз – і на довше. А то – ніби недавно робили, а через деякий час знову на цих же ділянках машина стрибає. Звісно, у Львові ще жодного недбайливого ремонтника за руку не хапали. Але в Дніпропетровську виявили посадовців, котрі платили кілька разів із бюджету за неякісну роботу. Тобто фірма, яка проводила ремонт, робила це неякісно. Проте гроші брала справно. Через деякий час, за переробку свого ж браку, знову брала кошти. Винахідливішими виявилися ремонтники в Москві. Вони просто завузили дорогу на 7 см. Звісно, коли це виявилося, то „полетіли“ голови.

Однак у нас такого не може бути, стверджують в один голос відповідальні особи. Начальник служби автомобільних доріг у Львівській області Степан Маїк каже, що акт про прийняття робіт тут підписують через кілька місяців, коли дорога пройде випробувальний період. А Іван Ониськовець стверджує: фірму, котра допустила промах, коли зійде сніг, змусять усунути брак, але вже власним коштом.

P. S. Коли готувала цей матеріал, спробувала довідатися, якими дорогами їздять на роботу міський голова Львова Любомир Буняк та голова облдержадміністрації Олександр Сендега. І чи не трусить їх на ямах. Однак мені відповіли, що така інформація належить до державних таємниць.

Маріанна РОМАНЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...