110 років у рейсі - „Поступ“, 19 тиравня

|

31 травня 1894 року вирушив у рейс перший електричний львівський трамвай — другий у Австро-Угорщині і п`ятий у Європі. Перша з двох ліній пролягала від залізничного вокзалу, вул. Ст. Бандери через просп. Свободи до Стрийського парку. Маршрут другої лінії з`єднав центр з Личаківським цвинтарем. Відтоді трамваями їздило щораз більше людей. 1913 року трамваєм перевезли 32 млн осіб, а 1940 — 64 млн. На своєму віку Львів бачив і чеські, і радянські, і німецькі вагони.

Трамвайне ДЕПО №1 у нашому місті діє з 1926 року. За словами його директора Богдана Зайця, справи колись досить потужного трамвайного господарства Львова за останні десять років пішли на спад, умови праці щороку погіршуються. Добряче „сприяють“ цьому конкуренти — маршрутні таксі, яких на один тільки спільний з трамваєм маршрут припадає з десяток. Тому сьогодні трамваї возять переважно пенсіонерів та інших пільговиків (а їх 22 категорії), а це завдає суттєвих збитків. Випуск на лінію трамваїв уже зменшився вдвічі і щороку зменшується.

Востаннє парк поповнювали ще 1988 р. — тоді сюди надійшла остання партія трамваїв державного замовлення — 13 вагонів. Зараз же рухомий склад ДЕПО №1 нараховує 77 вагонів. Усі вони вже замортизовані, тобто вичерпали себе як в технічному, так і в економічному плані — деякі з них треба було „списати“ вже тричі. Проте купувати нові вагони — надто дорого (один коштує близько 400 тис. доларів США), а на капітальний ремонт одного вагона потрібно до 70 тисяч грн.

Та попри все, в ДЕПО №1 за кожен вагон триває боротьба — їх постійно підремонтовують і щоденно тричі перевіряють.

Цікаво, що трамваї №1, 2, 3, 9 та 9а обслуговують найскладніший маршрут не лише у Львові, а й у всій Україні. Річ у тім, що центральна частина міста є в улоговині, а тому трамваям, що виїжджають з центру, доводиться їхати підйомами та схилами.

“Утім, поки-що немає перспективи для придбання якого-небудь вагона. — каже Богдан Заєць. — Значно дешевше відремонтувати ті вагони, що маємо, з гарантією на 7 років“.

Також трамваї є найбільш екологічно чистим видом транспорту — через те, що у центрі Львова постійно осідає смог, який утворюється внаслідок великої кількості автотранспорту на вулицях міста.

Проте без людини трамвай не поїде. Нині ж водії трамваїв, працюючи на шкідливій роботі, мають невелику зарплату, до того ж, кадри поступово вичерпуються: мало хто хоче працювати на малооплачуваній роботі. Як розповів Богдан Заєць, в його ДЕПО намагалися вирішити цю проблему, давши оголошення про набір до школи водіїв трамваїв через Центри зайнятості. Зголосилося на курси аж… четверо осіб, які після навчання все-одно не мають особливого бажання тут працювати.

Фактично робота всього трамвайного господарства міста тримається лише на ентузіазмі його працівників. І мабуть, саме цей ентузіазм дозволив Трамвайному ДЕПО №1 посісти ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі-огляді, організованому за сприяння Держкомітету з питань житлово-комунального господарства України та Корпорації „Укрелектротранс“.

Львівський трамвай причетний і до жіночої емансипації: ще за Польщі вперше у водійську кабіну сіла жінка — Надія Гук, яка пропрацювала тут 40 років. А коли підрахували кілометри, які вона подолала, то виявилось, що їх би вистачило, аби об`їхати Землю лінією екватора десять разів.

Часи змінюються, а наш старенький трамвай залишається не просто засобом пересування, а гуркітливим й дещо сентиментальним символом Львова.

Олена ДУБ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...