Лемківські забави - „Молода Галичина“, 18 травня

30 травня у Шевченківському гаю розпочнеться піврічний сезон фестивалів, які присвячуються 60-річчю депортації українців з Польщі

На Зелені свята, 30 травня, у Шевченківському гаю у Львові пройде лемківське свято „Русалля“ („Трійця“), а 5-6 червня у Монастириську Тернопільської області під гаслом „Цне мі ся за Тобтом, мій лемківський краю“ відбудеться Шостий всеукраїнський фестиваль лемківської культури, у якому братимуть участь професійні та аматорські колективи з України, Польщі та Сербії. Лише артистів буде тисяча осіб, а загалом наметове містечко фестивалю утворять до 6 тис. лемків, розповіли на „круглому столі“ у Товаристві „Лемківщина“.

У суботу, 15 травня лемківські діячі зібралися у Львові напередодні концерту в театрі імені Марії Заньковецької популярної співачки Анички, яка нині найяскравіше представляє лемківську пісню, і розповіли про майбутні лемківські фестивалі та відзначення 60-річчя депортації українського населення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини.

Найбільша акція лемків, яка проходить на території України – фестиваль у Монастириську, де розміщений Музей лемківської культури і у самому місті половина жителів – лемки. Фестиваль організований повністю на гроші благодійників, а від Міністерства культури лемки не отримали жодної підтримки, скаржилися учасники круглого столу. Окрім того, у товаристві „Лемківщина“ твердять, що домагаються надання лемкам статусу депортованих і вимагають надання політичної оцінки подій 1944-1946 років. Держава визнала депортацію татарів і допомагає їм, а переселених лемків депортованими не вважає. Окрім того, „Лемківщина“ очікує розгляду та прийняття державної програми підтримки лемків, яку розробляла впродовж 2 років. А ще 10 тис. членів товариства „Лемківщина“ мріють про створення Інституту лемкознавства.

З іншого боку, голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства „Лемківщина“ Володимир Ропецький закликає не вірити тим юристам, які нині збирають по 50 грн. за оформлення документів і обіцяють клопотати про повернення земель у Польщі колишнім власникам. Польський сейм не визнав депортації, тож ніхто наразі землі не в змозі повернути і подібні пропозиції – шахрайство.

2/3 депортованих зараз живуть у Галичині, хоча обласні організації товариства „Лемківщина“ створені у 16 містах. У вересні виповниться 60 років відтоді, як людей з гір Лемківщини почали вивозити у степи на схід, хоча згодом вони повернулися і осіли максимально близько до батьківщини, у Галичині. Тож цього року восени відзначатиметься річниця депортації українців з Польщі. Розпорядження про це підписав голова ЛОДА Олександр Сендега.

За словами голови Всеукраїнського товариства „Лемківщина“ Олександра Венгриновича, дехто нині заявляє, що хотів би повернутися на Лемківщину. Це, зазвичай, старші люди, які хотіли б померти там, де народилися. Але їх – одиниці, а більшість лемків уже й не пам’ятають рідної говірки.

Але раз у рік Лемківщину знову населяють лемки. Щоправда, лише на кілька днів. Щолипня, уже у 22-ге, у Ждині, яку називають лемківським Єрусалимом, проходить фестиваль „Лемківська ватра“, на яку збираються кілька тисяч лемків з України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, Німеччини. Торік з України було кільканадцять автобусів, які оплатило товариство „Лемківщина“. Цього року будуть труднощі через введення візового режиму. Тих, кому вдасться потрапити на „Ватру“, чекають справді незабутні враження.

Місце, де проходить фестиваль, цілий рік тихе й порожнє, як майже вся Лемківщина. І раптом серед літа залюднюється тисячами осіб. Концерти на сцені карпатського амфітеатру, спортивні змагання (біг у мішках, різання дров), молодіжні забави, „Лемківська красуня“ – усе проходить одночасно. А увечері з кожного із тисяч наметів чується лемківська пісня:

Вороги гварят: „Лемків ніт,

Бо Лемківщина уж капут.

А преціж видит цілий світ,

Же лемки жиют, лемки сут!“

Іван Русенко.

Максим БАЛАНДЮХ