Директора ринку „Південний“ убив подільник Гриба? - „Високий замок“, 13 травня

|

Напередодні травневих свят оперативники Львівського міського управління міліції та Шевченківського райвідділу міліції Львова розкрили резонансне вбивство, що сталося у Львові у 2000 році.

На власників канторів та нічних магазинів наганяла жах зухвала серія збройних нападів. Правоохоронці зазначали, що всі напади мають однаковий “почерк”. Під час останнього нападу на кантор на вулиці Джорджа Вашингтона у Львові розбійники зв’язали сторожа і почали згрібати валюту. Та охоронець устиг натиснути на “тривожну кнопку”, і бійці Державної служби охорони на місці події затримали одного з нападників. Під час допиту той зізнався, що разом з ним грабував кантор 22-річний Володимир Рамусь. У 2001 році Рамусь з обрізом у руках напав на обмінник, що функціонував у палаці спорту “Спартак”. Він вистрелив з обріза у працівника кантора, і лише везіння врятувало того від смерті. Бандита тоді вдалося затримати та засудити. 5 квітня цього року він вийшов на волю і знову вдався до збройних пограбувань.

Розуміючи, з ким мають справу, львівські оперативники підняли на ноги всю агентуру. Та вийти на слід Рамуся не вдалося. По-перше, бандит навчився фахово змінювати зовнішність (то відрощував, то голив вуса, змінював зачіски, фарбував волосся). По-друге, як з’ясувалося пізніше, після невдалого нападу на кантор на вулиці Джорджа Вашингтона Рамусь вирішив “лягти на дно”. Він поселився на покинутій дачі на Збиранці. Та коли закінчилися гроші і продукти, був змушений повернутися до Львова і шукати допомоги у представників злодійського світу.

“Ми отримали інформацію про те, що Рамусь мешкає в одній з квартир на вулиці Коперника,— розповів кореспонденту “ВЗ” начальник міського управління міліції Михайло Курочка. – Розуміючи, що ця людина піде на все, до операції з його затримання підключили бійців спецпідрозділів, напередодні захоплення проробили всі деталі. Коли міліціонери увірвалися до помешкання, у затриманого вилучили обріз з набоєм у стволі. Вилучили також пістолет “Беретта”, що був знятий із запобіжника, з кулею у стволі. Бандит чекав нападу із входу. А міліціонери, зімітувавши напад від дверей, насправді увірвалися через вікно…”.

Вилучений у Рамуся пістолет надіслали на експертизу, і вона показала, що саме з цієї зброї у 2000 році на Сихові вбили відомого у злочинному світі бандита на прізвисько Гриб.

40-річного Гриба, який намагався не афішувати себе, не знали як злодійського авторитета навіть молоді працівники УБОЗу. Хоча одразу після вбивства на місці події до оперативників підійшов тодішній заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко і пообіцяв їм швидке просування по службі після розкриття цього злочину. За часів Радянського Союзу Гриб набув специфічної популярності як подільник підпільної мільйонерки Соні Діамантової Ручки. Ця жінка за часів Горбачова відкрила у Львові перший кооперативний ресторан. КДБ арештував її в московському аеропорту при спробі передати в Ізраїль діаманти. Прощаючись з тими, хто емігрував до Ізраїлю, пані Соня палко з ними цілувалася, і саме під час прощальних поцілунків камінчики перекочовували з одного рота до іншого. Як праву руку Соні тоді заарештували й Гриба. Після розвалу Союзу всіх засуджених за статтею “незаконні валютні операції” амністували. Вийшов на волю і Гриб. Оселився в елітному будинку на вулиці Кавалерідзе. У Гриба (прізвисько отримав за звичку носити крислаті ковбойські капелюхи) у будь-який час, навіть вночі, можна було позичити під відповідні відсотки значні суми в доларах. Та у ніч з 27 на 28 листопада 2000 року пролунали три постріли, і Гриб по дорозі до лікарні відійшов у кращий світ.

Затриманий з “Береттою”, що засвітилася на вбивстві, Рамусь “розколовся” і заявив, що пістолет раніше належав 24-річному Андрію Д., який жив на вулиці Коновальця. Незабаром цю людину затримали.

Слідчо-оперативні дії (відтворення на місці події та ін.) довели, що саме Андрій застрелив Гриба. На допитах він зізнався, що зі злодійським “міністром фінансів” його пов’язував спільний бізнес на кордоні. Та якось Андрій позичив у Гриба велику суму, яку не міг віддати. Тоді й вирішив прибрати колегу по тіньовому бізнесу. До речі, саме у ті роки на митницях Львівщини прокотилася хвиля нерозкритих убивств та “самогубств” працівників митниці. У міліціонерів є серйозні підстави вважати, що Андрій причетний до багатьох з цих злочинів.

Оперативники працюють і з фактами, які, можливо, допоможуть розкрити одне з найрезонансніших львівських убивств – директора ринку “Південний” Володимира Семенюка.

19 жовтня 2002 року на вулиці Сихівській випущені з пістолета іноземного виробництва вісім куль на очах у дружини обірвали життя Володимира Семенюка, який повертався з роботи додому. Чому ж правоохоронці підозрюють, що убивцею був саме затриманий ними Андрій Д.? Ця людина колись входила до угруповання розстріляного 4 листопада 2000 року відомого злодійського авторитета Артура Козьміна. Засновник “Південного”, народний депутат Петро Писарчук не приховував, що саме артурівці тривалий час “дахували” ринок. А незадовго до убивства Семенюка працівники ринку фіксували появу на його території колишніх членів бригади Артура.

До того ж дружина загиблого та інші свідки розповідали, що коли вбивали Семенюка, спочатку пролунав одиночний постріл, а потім, як з автомата, решта. Викидати набої чергами здатний саме пістолет “Беретта”. А калібр його набоїв збігається з калібром куль, від яких загинув директор “Південного”.

Омар УЗАРАШВІЛІ

Хроніка бізнесових війн:

24 жовтня 1999 р. На вулиці Єфремова у Львові двома пострілами в голову та двома у груди з дрібнокаліберного пістолета вбито відомого через зв’язки з організованою злочинністю підприємця на прізвисько Китаєць. Злочин не розкрито.

1 квітня 2000 р. На вулиці Китайській,10, у Львові чотири постріли з пістолета обірвали життя власника автосалону “Міцубісі” 30-річного Андрія Двораківського. Вбивць не знайдено. Мотиви вбивства не з’ясовано.

29 грудня 2000 р. Пострілами з пістолета іноземного виробництва важко поранено в груди та обличчя засновника ринку “Південний” Петра Писарчука. Злочин не розкрито.

22 жовтня 2001 р. На вулиці Фурманській, у центрі Львова, пострілами з пістолета впритул убито керівника фірм “Світанок” та “Технобуд” Богдана Опірського. Злочин не розкрито.

9 жовтня 2002 р. На вулиці Науковій у Львові бейсбольними битами забили до смерті засновника фірми “Ореол-Трейдінг” (виробник марки “Добра кава”) Олега Кравчука. Вбивць не знайдено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...