Ірина Гадзало: „Відходи „оживають“ у нових речах“ - „Поступ“, 5 травня

|

— Пані Ірино, як і навіщо було створено Реґіональний центр поводження з відходами?

— 2001 року на підставі рішення обласної адміністрації було створено структуру, в якій би локалізували всю інформацію стосовно відходів: скільки їх утворюється й де. І першим нашим завданням було розроблення програми введення до реєстру всіх відходів, що утворюються в області, з усіма морфологічними та хімічними характеристиками. Нині маємо вже цей реєстр, але робота з дотримання природоохоронного законодавства триває дуже повільно, бо не бракує фінансування. До того ж зменшився наш штат: із чотирьох до двох працівників. Одним з головних завдань екологічного форуму, що відбувся нещодавно у „Львівській політехніці“, було показати підприємців-ентузіастів, людей з великою перспективою. Вони засвідчили, що вміють робити з тим, що ми називаємо відходами: як перетворити їх у вторинну сировину та як із цього одержати продукцію, водночас екологічно не забруднити території і створити робочі місця.

— На екологічному форумі було підписано резолюцію. Що вона може дати?

— Річ у тім, що наш форум — це робота громадських організацій, а пропозиції владі подає Конфедерація ділових кіл Львівщини. У резолюції є ціла низка законодавчих змін, проектів, бо наше законодавство в екологічних питаннях, питаннях контролю, підтримки підприємців, які переробляють відходи вторсировини, залишається нині на дуже низькому рівні.

— Які на Львівщині є локальні джерела забруднення довкілля?

— Це всім відомі джерела, пов`язані насамперед з промисловістю. У Львівській області найбільше забруднює довкілля гірничо-видобувна промисловість, тобто всі шахти, а також сірко-видобувна промисловість — Яворівська та Новороздільська „Сірка“, а також „Полімінерал“ та відходи нафтопереробки в Бориславі. І, звичайно, не можна не згадати нашого сміттєзвалища в Грибовичах. Після зроблених аналізів виявили, що там є всі елементи таблиці Менделєєва та ще низка сполук, що утворилися там під впливом різних умов.

— За що на Львівщині треба взятися передусім і який, на Вашу думку, має бути підхід до розв`язання проблем довкілля в нашому реґіоні?

— Для нас найголовніше зараз — очистити населені пункти від побутових відходів. Людям, які приїжджають до нас, вони одразу ж впадають у вічі. Одне, коли в нас немає культури. Та інша річ — неприпустиме складання відходів у такому історичному та культурному центрі, як Львів, і подальше буксування цієї проблеми, яку можна було вже давно розв`язати. Проте щоб почистити населені пункти, треба паралельно здійснювати ще одну роботу — просвітницьку: щоб я, вийшовши з трамваю чи викуривши пачку цигарок, не кидала їх на землю, бо все це — цінна вторинна сировина, яка зберігає наші ресурси, а їх щороку щораз менше. І через багато років нам доведеться платити дуже великі гроші, щоб цю ж сировину дістати.

— Чи відомо Вам, скільки потрібно коштів, аби ліквідувати бодай одну, наприклад Грибовичівську, проблему?

— Так, вже підраховано гроші з урахуванням обсягів накопичення цих відходів, їх морфологічного складу. Це близько 40 тисяч євро. І це тільки на виконання робіт. Практичне їх втілення в життя коштуватиме в три-чотири рази більше.

— Чи взагалі достатньо в нашому місті смітників?

— Організації роботи з локального збору відходів у Львові взагалі немає. Я завжди агітую за те, щоб всі свята, такі як День міста, День незалежності, підлаштовували під вирішення екологічних проблем. Щоб усі структури, що мають стосунок до сортування, збору чи перероблення відходів, приходили на такі свята зі своїми плакатами, вивісками, агітками, гучномовцями й закликали молодь: „Шановний, підходь до нас, за, скажімо, папірець, що ти нам вкинеш до урни, отримаєш те то і те то“ та ін., адже якщо людина зробить щось раз у житті, то запам`ятає це назавжди й буде так робити хоча б іноді. Ще одне. Зараз триває будівництво супермаркетів, магазинів, ринків різного ґатунку. Однак на території жодного з них не вказано місця, куди можна було б викидати сміття, непотрібні пакети тощо.

— Часто на наших вулицях можна побачити сміттєві баки, з яких бруд просто-таки вивалюється. Вочевидь, це відбувається через недосконалість цих контейнерів. Яким, на Ваш погляд, має бути нормальний контейнер для сміття?

— На експозиції екологічного форуму можна було побачити зразки пластикових контейнерів для сміття: вони дуже зручні, місткі, їх можна пересувати, навіть піднімати. Суттєвий момент – усіх їх виготовлено з вторинної сировини (з перероблених пластикових пляшок). Взагалі з вторсировини можна виготовляти дуже багато корисних речей, наприклад, дашки для трамвайних зупинок, інші контейнери тощо. Всі ці контейнери роблять за кордоном, в Україні такого виробництва поки що немає, хоча налагодити його нескладно. Загалом же перероблення відходів не є справою буденною, і під час форуму ми хотіли довести, що на цьому можна також заробляти, отримувати відповідні дивіденди, які можна вкладати в екологічні проекти.

— Які, на Вашу думку, потрібні конкретні кроки для того, аби якось змінити ситуацію з побутовими відходами на краще?

— Скажу відверто — реальні результати може дати тверезий підхід до цих питань, може дати поштовх і екологічний форум, який ми нещодавно провели. Взагалі громадськість може вирішити багато чого, адже свого часу вона розв`язувала й не такі проблеми.

Розмовляла Олена ДУБ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...