Перша маївка у Львові - „Львівська газета“, 30 квітня

|

1886 року весь світ перебував під враженням трагічних подій у Чикаго, пов’язаними з виступами робітників за 8-годинний робочий день. Організований анархістами загальний страйк 1 травня завершився сутичками з поліцією та вибухом гранати. Хоча виконавців терористичного акту не знайшли, Феміда засудила чотирьох організаторів страйку до смертної кари, а один чоловік покінчив із життям у камері ще під час слідства. 1893 року губернатор Іллінойсу інспірував перегляд справи, після чого всіх засуджених виправдали. Надто пізно: звільнили лише тих двох організаторів виступів, які уникнули смертного вироку. Такою була ціна за 8-годинний робочий день, який усе ж запровадили в усіх штатах. 1889 року Соціалістичний Інтернаціонал ухвалив рішення відзначати ці події щороку. Починаючи з 1890-го, цей день святкують у всій Європі, зокрема у Львові. Зі скороченнями і без коментарів подаємо документ про першу львівську маївку.

“Рівно о 10 год. друкарський челядник Антін Маньковський відкрив збори, зазначаючи, що робітники такою численною явкою переконливо підтвердили свій зв’язок з робітниками інших провінцій австрійської монархії, закликав присутніх, щоб сьогоднішній день, що є початком нової ери для робітників, святкували в якнайбільшому спокої і порядку.

На пропозицію Маньковського зібрані одноголосно вибрали головою зборів друкарського челядника Йосифа Данилюка, а він, вибравши слюсарського челядника Івана Ляурека і столярського челядника Йосифа Звєрніцького секретарями та відрекомендувавши зібраним цісарсько-королівського старшого комісара поліції Соболяка і підписаного, як службових комісарів, приступив до другого питання порядку денного, тобто справи вислання вінка на могилу Фердінанда Лассаля, надаючи по цьому питанню слово рушникарському челядникові Казимиру Табачковському як доповідачеві.

Табачковський заявив, що комітет, вибраний загальними зборами робітників, які відбулися 23 березня ц.р., постановив не висилати вінка на могилу Ф.Лассаля з фінансових причин, натомість доручив доповідачеві ознайомити зібраних з його біографією.

Маньковський як доповідач у справі 8-годинного робочого дня з’ясував важливе значення праці, яка є другою могутністю поряд із творчою силою природи і без якої немає нічого на світі, а тому ніхто не повинен від неї ухилятися, але також нікому не повинно її бракувати. Тому промовець висуває такі пропозиції: 1) до запровадження 8-годинної праці для дорослих робітників, 6-годинної – для робітників віком від 14-18 років; 2) до ліквідації нічної праці жінок; 3) до недопущення до праці дітей віком до 14 років; 4) до ліквідації акордної праці, як такої, що знижує ціну й надмірно висилює робітників; 5) до збільшення числа промислових інспекторів, з яких щонайменше половину повинні вибирати самі робітники; 6) до якнайскорішого введення в життя “Робітничих палат”, які запобігали б не одному страйку й його сумним наслідкам.

В обговоренні пропозицій Маньковського виступив бляхарський челядник Шехтер, схвалюючи те, що робітники не поєднали сьогоднішнього свята із святкуванням 3 Травня [Дня польської конституції]. На його думку, у робітників завмер вже патріотизм, і цікавити їх може тільки питання праці. Голова відібрав йому слово.

Шевський челядник Подольчак дійсну причину злої долі робітників, зокрема шевських челядників, вбачає не в поведінці роботодавців, а в гуртовій торгівлі на зразок фірми Модлінської. Коли промовець, незважаючи на зауваження голови, що відступає від теми, повторив свої висновки, дораджуючи компетентній владі ліквідувати такі склади і комерції – голова забрав йому слово.

Після цього виступив друкарський челядник Юзеф Гудец, як доповідач у справі безпосереднього загального таємного голосування. Робітники оплачують всі посередні податки (споживчі) і, що важливіше, – податок крові [загальний військовий обов’язок], отже, зовсім справедливо вони повинні також користуватися правами громадян. Також нікчемним є закид, що робітники ще не досить зрілі. Селяни під тим оглядом в основній частині стоять нижче від робітників, та, незважаючи на те, віддавна мають активне й пасивне виборче право, яким навіть не вміють належно користуватися. Тому промовець висуває пропозицію: “Львівські робітники приєднуються до стремлінь робітників країн, що входять у склад австрійської держави, у справі вимог введення загального безпосереднього таємного голосування, починаючи від 21 року життя”.

Цю пропозицію прийнято без дискусії, як також іншу пропозицію, відчитану Йосипом Данилюком, а саме: “Робітники, зібрані у Львові 1 травня 1890 р. вважають існування постійної армії явищем ворожим суспільному прогресові, незгідним з найважливішими інтересами робітничого класу. Робітники засуджують всі стремління до війни і хочуть справжньої мирної політики, зменшення постійної армії і поступового роззброєння на основі міжнародних переговорів”.

Друкарський челядник Юліян Обірек коротко змалював історію розвитку шкільництва, говорив про вплив на нього духовенства, яке стає щораз більше ворожим прогресові. На це вказують випадки спалювання наукових трактатів, навіть їх авторів у минулих століттях, клятви і переслідування з боку духовних осіб найбільших мислителів і вчених, як, наприклад, Копернік. Свої висновки закінчив пропозицією: “Загальні збори львівських робітників від 1 травня 1890 р. висловлюються проти пропозиції князя Ліхтенштайна щодо віросповідних шкіл, натомість вимагають введення в Галичині обов’язкового навчання до закінчення 14 року життя”.

Після цього зібрані одноголосно схвалили всі прийняті зборами пропозиції і вирішили оформити їх в одну петицію, що повинна бути внесена в парламент на руки посла Кронаветтера.

Врешті, збори на пропозицію Обірка без дискусії вирішили заснувати на випадок стихійного безробіття “робітниче допомогове товариство”, яке, на думку доповідача, доповнювало б касу хворих і до якого робітники повинні вступати якнайчисельніше, незалежно від постійності роботи”.

Ось так виглядав звіт комісара поліції Шехтеля про перебіг першої маївки у Львові, яка відбулася в залі засідань Львівської міської ради за участі 2 тис. осіб.

І.Ч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...