Незагоєна рана - „Львівська газета“, 28 квітня

|

На чергову політичну акцію перетворилося жалобне віче-реквієм, присвячене пам’яті композитора Володимира Івасюка. Хоча дата смерті композитора залишається невідомою, все ж організатори призначили вшанування пам’яті поета-пісняра саме на цей день.

Віче розпочалося панахидою на могилі поета на Личаківському цвинтарі. Варто зауважити, що на вшануванні пам’яті не було жодного представника від влади, про що зазначили його організатори, – ЛОО УРП “Собор”, ЛОО ВО “Батьківщина” та ЛОО УНА-УНСО.

Після панахиди акцію продовжили біля будинку Володимира Івасюка. Як зауважив голова ЛОО УНА-УНСО Андрій Шкіль, “нинішні керівники не мають історичної пам’яті”, адже вшануванню пам’яті Івасюка приділено недостатньо уваги. Однак Андрій Шкіль наголосив, що “на Українську державу чекає революція”, після якої влада обов’язково зміниться, адже “державу, за яку віддав життя поет, очікує велике майбутнє”. Хоча й самі організатори особливої активності не виявили, адже учасників віча було заледве півсотні.

Виступи біля будинку В. Івасюка мали вже явно політичне підґрунтя. Ім’я поета перетворилося виключно на символ “протистояння української культури російській шовіністичній диктатурі”. Віче проходило під гаслами “Смерть шпигунам!” і “Геть російський шовінізм!”. Від організаторів акції звучали заклики “бути нетерпимими до російської культури та слова”, а також організувати належний опір російській музиці, яка заполонила теле- та радіоефір. При цьому недвозначно натякали на минуле прем’єр-міністра Януковича та його особливо толерантне ставлення до радіо “Шансон”.

Завершився захід пікетом біля Генерального консульства Російської Федерації, яке голова ЛОО УРП “Собор” назвав наступником КДБ. Нез’ясовані обставини смерті композитора пан Новоженець зарахував на карб спецслужб СРСР, “які знищили великого українця, тому мають на руках кров української нації”. Оскільки правонаступником СРСР є Російська Федерація, то всі звинувачення адресували її представництву у Львові. Ще емоційнішим був виступ голови ЛЛО ВО “Батьківщина” Івана Деньковича. Звинувативши консулят у незаконному загарбанні споруди по вулиці Левицького, Денькович у разі незвільнення приміщення пообіцяв “власноруч всіх повиносити”.

Компроміс у протистоянні намагався знайти Андрій Шкіль, який запропонував консульству змінити приміщення, облаштувавшись десь у районі Рясного. Для переїзду консульства учасники віче-реквієму виділили рік, оскільки вважають, що “наступна українська влада наведе порядок”.

Щодо вшанування пам’яті Володимира Івасюка, то ухвала віче-реквієму була досить несподіваною. Крім традиційних вимог “припинити засилля російськомовної пісні в українському ефірі”, “створити умови для розвитку та процвітання української пісенності” та організувати належне вшанування пам’яті поета-пісняра, висловлено вимогу порушити кримінальну справу за фактом убивства композитора. Від Російської Федерації вимагають виплатити по мільйону євро компенсації і родині Володимира Івасюка, і Міністерству культури України.

Зрештою, віче-реквієм пройшло досить мирно, без сутичок із правоохоронцями. Як підсумував Андрій Шкіль, “ми свідомо намагалися уникати різких рухів”, адже метою зібрання було набагато більше, ніж чергова політична акція, – відтворити у пам’яті людей спогад про людину, чиї пісні колись прославили Україну на весь світ.

Вікторія Бондарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...