На Львівщині активно поширюються чутки, що зі вступом Польщі до Європейського економічного співтовариства прикордонні області України чекають голі прилавки. Чи так це?
Через кілька днів наші найближчі західні сусіди разом з дев’ятьма іншими країнами стануть членами ЄС. Наближення цієї події поляки очікують з різними настроями. Більшість з них переконана, що членство в ЄС дасть Речі Посполитій новий економічний поштовх. Так, торговий радник посольства Польщі
в Україні Анна Сковроньська-Лучинська в одному з інтерв’ю відзначила, що у перші три роки членства в Євросоюзі її країна отримає на 7 млрд. євро фінансової допомоги більше, ніж становитиме грошовий внесок Польщі у це співтовариство.
Звучать і песимістичні прогнози. Чимало рядових громадян бояться, що “нова дружба” відчутно вдарить по кишені незаможного прошарку. Не такі категоричні польські експерти. Вони вважають, що новий політико-економічний статус їхньої держави не змінить половини цін і вартості послуг. Третина цих товарів і послуг, за їхніми розрахунками, нібито має подешевшати. І все ж 15 відсотків товарів, очікується, стануть дорожчими – від поляків вимагають привести їхні внутрішні ціни у відповідність до загальноєвропейських. У цей перелік можуть потрапити тютюн, алкоголь, продовольчі і електротовари. Вже зараз, за повідомленням радіо “Свобода”, недобросовісні бізнесмени розпускають всілякі плітки, чим спричинили паніку у населення. Налякані ймовірним підвищенням цін на солодку продукцію, поляки (переважно громадяни літнього віку, які пам’ятають соціалістичні часи) роблять великі запаси цукру, тому на прилавках відчувається його дефіцит. Як наслідок – цукор став удвічі дорожчим.
У зв’язку з небувалим ажіотажем у Польщі розпочалася акція “Пильнуймо ціни”, яка триватиме до кінця червня. Вона ставить за мету виявляти “цінових провокаторів”. Працюють телефони довіри, за якими небайдужі громадяни повідомляють про підозрілу зміну цифр на ярликах. Контролери Нацбанку перевірятимуть ці сигнали, а авторитетна “Газета виборча” подаватиме список бізнесменів, котрі неаргументовано завищуватимуть ціни.
Чи торкнуться цінові пертурбації України, зокрема її західних областей, населення яких найшвидше відчуває зміни фінансового клімату у Варшаві? Чи не виникне у нас торгового буму, який спостерігався на початку 90-х, коли туристи-“човники” дружньої країни буквально вимітали з вітчизняних прилавків не тільки телевізори, лампочки, тканини, інструменти, цвяхи, а й білизну?
Позавчора голова Львівської облдержадміністрації Олександр Сендега на зустрічі з журналістами обережно-оптимістично висловився з даного приводу, заявивши, що “в нас нема дефіциту товарів” і що “важливо розвивати внутрішній ринок”.
Справді, на прикордонних пропускних пунктах області торгового ажіотажу поки що не спостерігається. Митники кажуть, що польські туристи їдуть до Львова переважно на екскурсії, або поправляти здоров’я у Трускавці. Однак не секрет, що власники автотранспорних засобів (у тому числі мотоциклісти), користуючись безвізовим режимом, по кілька разів на день заїжджають на українські АЗC і заправляють порожні баки вітчизняним бензином, що у півтора-два рази дешевший від закордонного.
Хто може запевнити, що у травні таким же попитом у поляків не користуватиметься відносно дешева українська горілка, цигарки, товари першої необхідності? Як тільки в іноземців зросте на них попит, незаможні українці, передчуваю, самі спорожнюватимуть рідні прилавки і вирушатимуть з “баулами” у бік Вісли, щоб підзаробити на різниці цін…
Іван ФАРІОН
