Учителі розпочали голодування - „Львівська газета“, 27 квітня

|

Четверо вчителів оголосили голодування та провели минулу ніч у наметі під стінами Франківської районної адміністрації. Нині тут ночуватимуть уже п’ятеро освітян. Власне, вчителі виконали свою обіцянку – розпочали акцію протесту. Передусім в низці шкіл Франківського району уроки триватимуть по 22 хв., а також педагоги голодуватимуть. Вимоги залишаються незмінними – виплата заборгованості за ст. 57 Закону “Про освіту”.

Виглядає на те, що освітяни налаштовані максимально рішуче. Під час невеликої маніфестації, яка відбулася після обіду, звучали заклики на кшталт проводити скорочені уроки до кінця семестру, якщо виплат усе ж не розпочнуть. “Останній дзвоник” організувати під стінами Ратуші. Як винятковий захід – зірвати державну атестацію.

– Тоді всі зрозуміють, що ми не жартуємо, – зазначила Марія Перепуст, одна з голодуючих, голова профспілки СШ № 31. – Відступати немає куди. Якщо задкуватимемо нині, то нічого не досягнемо, бо більше не піднімемося.

Андрій Соколов, голова Вільної профспілки освіти та науки м. Львова, переконаний: щоб висунуті вимоги виконали, необхідно максимально поширити акцію. Насамперед ідеться про 22-хвилинні уроки.

– Якщо вона не охопить більшість шкіл, то влада може і не відреагувати, – вважає він. – Це один з етапів боротьби. Провести повноцінний страйк нібито легше, але в такому разі ці дні не оплатять, а діти не отримають знань. За 22 хв. вдається навіть повністю вичитати матеріал, а решту часу використаємо для вуличних акцій, без яких жоден захід не матиме великого значення. Думаю, влада відреагує через день-два.

Проте вона відгукнулася вже вчора. Як розповіла “Газеті” Катерина Гороховська, завідувач відділу освіти Франківського району, представники відділу освіти й управління освіти в семи школах склали акт про те, що 26 квітня проводили скорочені уроки. Занотували, скільки педагогів підтримали акцію.

– Ми не вимагали жодного прізвища, – заявила завідувач відділу освіти, – хоча могли вимагати пояснення в кожного вчителя, оскільки він є найманим працівником відділу освіти. Не робили цього. Діємо згідно з положенням і контролюємо ситуацію в районі. Чи це вплине на подальшу роботу тих, хто підтримав акцію? Я не думаю. Єдине: якщо суд визнає акцію незаконною, ми не заплатимо грошей. Наразі справу розглядають у суді.

Пані Гороховська негативно ставиться до голодування, оголошеного її підлеглими. Вона переконана, що наразі не вичерпано засобів боротьби, наприклад, проведення демонстрацій, післяобідніх пікетувань, скерування листів-звернень тощо. Проте не відкидає можливості того, що вчителі доведені до відчаю. На її думку, депутати міської ради можуть виділити частину коштів із резерву бюджету, при цьому подати регресний позов до Кабінету Міністрів про відшкодування коштів.

Голова Франківської райдержадміністрації Василь Дзера також вважає, що претензії є підставними, проте надходять не за адресою. “Не ми формуємо бюджет, – говорить він. – Міська рада не може виплачувати грошей за ст. 57. Адже фактично, цей борг створив Кабінет Міністрів. Закон “Про освіту” передбачав їх, проте після 1997 року грошей не заклали в державний бюджет. Ми – виконавча влада і не можемо вирішити цього питання”.

Щодо голодування перед його вікнами, то для пана Дзери не надто приємною є перспектива щодня проходити повз учасників акції. Проте певен, що тільки уряд здатен розв’язати цей вузол. Учора він надіслав у Міністерство освіти й науки телеграму, в якій описав перебіг подій. І наполягає на тому, що необхідно домагатися виділення коштів із державного бюджету.

Натомість учителі голодуватимуть, допоки на якомусь рівні влади не ухвалять конкретного рішення. Василеві Заїці, вчителю фізкультури та голові страйкового комітету в СШ № 2, держава заборгувала 7 тис. грн. Він заявив, що не споживатиме їжі на знак протесту, поки виконавча влада не наважиться на якийсь крок, наприклад, підпише угоду про те, щоб протягом певного часу розглянути справи та розпочати виплати.

– Знаєте, коли ухвалювали рішення, було страшно йти голодувати, – говорить він. – Було страшно тоді, коли сказав про це дружині. Як вона поставилася? Вона мусить мене підтримувати, тому що інакше буду не чоловіком, а її утриманцем.

А Марія Перепуст каже, що налаштована на голодування віддавна. Її чоловік вважає, що це – марна справа, і дитина не дуже задоволена рішенням матері. Проте жінка вважає, що наразі засоби боротьби закінчилися, а голодуванням справді можна досягнути свого.

– Уже кілька місяців готові до цього. Кожен із тих, хто голодує, знав на що йде, – переконана вона. – Не ми перші, і не ми останні таким способом відстоюємо свої законні права. Ми зможемо витримати. До нас до обіду не вийшов ніхто із влади, проте влада послала в школи своїх представників, які залякують людей, складають акти. На нас не зважають, а займаються залякуванням.

До речі, як розповіла “Газеті” голова трудового колективу СШ №83 Лариса Маслюк, тиск на вчителів справді чинять. Наприклад, у їхній школі вчора адміністрація збирала підписи про те, що акція 22-хвилинних уроків – страйк, і це незаконно. “Ходили по кабінетах і змушували кожного окремо підписати цей папір, – розповіла вона. – Директор заявив, що це незаконна акція, і погрожує невиплатою зарплати за ці дні”.

Виглядає на те, що в організації страйку існують неабиякі перешкоди. Так, учителі однієї зі шкіл, яка офіційно не підтримала акції протесту, розповіли, що проблема полягає в юридичній неграмотності вчителів. Вони побажали не називати своїх прізвищ.

– Ми були готові підтримати акцію, – розповіла одна з учителів цієї школи, – але наші люди просто злякались. Це стосується як учителів, так і адміністрації. Погрози були абстрактними – розмов про звільнення не було, йшлося про адміністративні засоби впливу, очевидно, нам і цього достатньо. Постійно наголошували на тому, що ми діємо незаконно, порушуючи закон про загальну середню освіту. Багато хто відмовлявся через страх, що не виплатять зарплати. Крім того, виглядає на те, що акція сира – немає юридичного підґрунтя. Тому нас так легко злякати – ми не знаємо, на що маємо право, на що – ні. А профспілка не пояснює юридичних аспектів.

На сьогодні в міських судах є позовів від учителів майже на 14 млн. грн. Лише у Франківському районі, згідно з рішенням судів, заборгованість перед учителями за ст. 57 становить 6 млн. грн. Із них виплатили 480 тис. грн. У Залізничному районі, вчителі якого приєдналися до акції проведенням пікету, за словами А. Соколова, за останні півтора року не виплачено ні копійки.

Власне, в цьому районі рішення судів виконують найгірше. Лише півтора року тому виплатили 10,5 тис. грн.

Поточну зарплату вчителям виплачують вчасно. Середня заробітна плата в школі – 300 грн. Понад 400 грн. можна отримати, якщо працюєш на півтори ставки і маєш класне керівництво. Воно додає до ставки близько 50 грн.

Сьогодні ж учителі Франківського району мають намір пікетувати управління юстиції Франківського району. Претензії до нього полягають у тому, що судові виконавці не виконують рішення судів. А школи, які не підтримали їх у акції протесту, можуть розраховувати на те, що до них прийдуть із криками “Ганьба!”. Про це домовлялися вчора під час маніфестації. В СШ №76 ходили вчора.

Наталя Онисько

Акцію підтримали освітяни Залізничного району

Акція протесту тривала без ексцесів. Загалом наголошували на тому, що вона є актом підтримки страйку вчителів Франківського району, а також “випробуванням” для їхніх колег із Залізничного району. Хоча Андрій Соколов назвав Залізничний район “найскладнішим і найзаляканішим”, звинувачуючи в цьому попереднє керівництво управління освіти, вчителі активно спростовували це твердження, адже у пікеті взяли участь майже всі школи району, хоча до обіцяної паном Соколовим тисячі учасників було далеко. Загалом вимоги освітян стандартні – розрахуватися з виплатами, відповідно до 57 статті Закону “Про освіту”. Ситуація в Залізничному районі ускладнюється ще й тим, що обсяг виплат за судовими позовами тут становить 10 тис. грн., натомість у інших районах ця цифра становить від 300 тисяч до півтора мільйона гривень, про що повідомила голова страйккому Олена Кривицька . Звинувачують у цьому начальника управління освіти Залізничного району Романа Вороняка, який активно оскаржував судові позови освітян у апеляційному суді.

Голова Залізничної райдержадміністрації Василь Цяпка пояснив, що загалом у бюджеті на школи закладено 10 млн. 200 тис. грн., однак вони розраховані лише на виплату заробітної плати, а щодо коштів на ліквідацію заборгованості відповідно до 57 статті, то цей пункт у бюджеті не враховано. “Інших коштів немає, і виплатити ми її не можемо”, – підсумував пан Цяпка. Зрештою, під час акції наголошували, що за грошима треба звертатися до виконавчих органів влади, але аж ніяк не до адміністрації. Все ж варто зауважити прихильне ставлення керівництва Залізничної райдержадміністрації до страйкуючих: “Люди мають повне право добиватися виплат. Їхні вимоги візьмуть до уваги. Районна адміністрація обов’язково підключиться до захисту їх інтересів”, – пообіцяв пан Цяпка. Роман Вороняк, депутат міської ради, запевнив пікетників, що кошти у Львові є, але звертання з приводу виплат до адміністрації Залізничного району – не за адресою, адже кошти має міська рада.

Підтримку освітянам Залізничного району висловили і представники “Народного руху” у міській раді, які обіцяли звернути особливу увагу на проблеми району під час четвергового пікетування міської ради.

Вікторія Бондарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *