Любомир Буняк: “Приймаючи всі компроміси, можна проґавити мету” - „Ратуша“, 22 квітня

|

Минуло два роки з часу інавгурації Любомира Буняка. Два роки — термін для історії хоч і невеликий, однак, безперечно, такий, що спонукає до підбиття певних підсумків. Безперечно, кожен львів’янин має право на власне ставлення до міського голови. Безперечно, той, хто вважає за потрібне, має право його хвалити чи ставати в опозицію. Однак, погодьтеся, немудро ставати в опозицію до здорового глузду. Хто і що б не стверджував, мешканці нашого міста на власні очі можуть переконатися — робота у Львові кипить. Свідчення тому — не заяви PR-технологів, а конкретні справи: збільшення обсягів водопостачання, ремонт тепломереж і доріг, побудова нового житла, закупівля обладнання у лікарні, мате-ріальне забезпечення гуманітарної галузі й багато іншого.

— Пане голово, після двох років роботи на новій посаді Ви можете зробити висновок — чи такого Ви очікували?

— На посаду міського голови я йшов свідомо, знаючи, що це не проста робота, пов’язана з вирішенням комплексу проблем великого міста. Однак, зізнаюся чесно, не очікував, що комунальне господарство перебуває у такому скрут–ному становищі. Низка підприємств працювали нестабільно, деякі перебували на межі банкрутства. Отож, у першу чергу, треба було застосовувати екстрені заходи зі стабілізації роботи комунальних підприємств, передовсім “Водоканалу”, “Теплоенерго”, “Львівсвітла”. І я вважаю, що нам це вдалося.

Мабуть, львів’яни пам’ятають свої справедливі нарікання на подачу води у їхні помешкання. Хто сьогодні не згоден із тим, що ситуація суттєво виправилася? Це, наголошую, при тому, що ще не почалося освоєння кредиту Світового банку.

Загалом спершу треба було змінити ідеологію системи управління містом і його комунальним господарством. Оптимізувавши структуру мерії, нам вдалося оптимізувати процес управління міською господаркою. Саме це, на моє глибоке переконання, стало першопричиною сьогоднішніх позитивних зрушень у місті. Повірте, за два роки зроблено дуже немало. Візьміть, для прикладу, останню зиму. Ми її перейшли дуже добре, без серйозних зривів у водо- і теплопостачанні. Тепер, зрозуміло, пріоритетним є інше завдання — ремонт доріг, які традиційно розбиваються після зими. Однак невдовзі львів’яни побачать, що і з цим завданням міська влада впоралася в оптимальні терміни. Безумовно, з популістською метою розпочати класти асфальт можна було в підмерзлий ґрунт ще у березні, а потім, закопавши бюджетні гроші, розводити руками біля свіжоутворених вибоїн. Ми ж не хочемо дурити громаду міста і робимо все на совість, дотримуючись технологічних вимог.

Одразу скажу, що невдовзі на мешканців міста очікують ще деякі нетривалі, але неуникненні незручності. У зв’язку з подальшим впровадженням програми “Вода” й освоєнням кредитних коштів, розпочнуться системні роботи зі зміни труб. Унаслідок цього деякі вулиці доведеться переривати, однак я переконаний, що львів’яни добре розуміють: тимчасові незручності такого штибу виправдають себе на всі сто, коли у наших домівках буде цілодобове водопостачання.

— Два роки тому кожен із Ваших конкурентів пропонував свою програму. Чи нині вони намагаються якимось чином сприяти Вам і чи використовуєте Ви їхні напрацювання?

— Коли йшли вибори, я пропонував співпрацю всім кандидатам. Вони на співпрацю не пішли. Я заявив, що вибори виграю обов’язково і без їхньої допомоги, але тоді вважатиму себе вільним від будь-яких зобов’язань. Так і сталося, але не з моєї вини. Сьогодні мої колишні конкуренти працюють у нашому місці, займаються бізнесом, і наше ставлення до них таке ж, як і до решти співгромадян.

— Не секрет, що Вас вважають безкомпромісним і доволі жорстким керівником. Ці якості Вам допомагають на посаді міського голови чи ні?

— Безперечно, у мене є певний характер, і якби я його не мав, то непросто було б керувати таким багатогранним містом. Без характеру, без мети, без бачення шляхів її досягнення виправляти ситуацію в місті було б неможливо. Я погоджуюся з тим, що компроміси мають право на існування. Але тоді, коли це стосується методів досягнення мети. Однак коли мета визначена — її треба досягнути, і компроміси тоді вже можуть бути недоречними. Інколи, приймаючи компроміси, можна не досягнути мети. Тоді її не варто й ставити.

— Політична ситуація у передвиборчій Україні доволі складна і неоднозначна. Якимось чином це заважає у господарській роботі?

— Звичайно, Львів, як частина держави, живе у певній політичній реальності. Тим більше Львів завжди був доволі полі-тизованим містом. Але в той же час у кожному місті можна робити щось своє навіть не виходячи за межі загальнодержавного правового поля, існуючої структури управління народним господарством.

Але попри справді напружену політичну ситуацію, хочу зазначити, що у нас сьогодні чудова співпраця з обласними структурами, як з адміністрацією, так і з радою. Підкреслюю, що ніхто нам не заважає і з боку центральних органів влади. Я ж, своєю чергою, намагаюся вести лінію на незагострення політичного протистояння, а на єдність львівської громади.

Розмовляв Роман ОНИШКЕВИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...