Кам`яницю віддають інвестору - „Поступ“, 15 квітня

Площа Ринок залишається для підприємців найпрестижнішою і водночас найбажанішою площею в місті. Вони готові платити мільйони, аби отримати в одній із древніх кам`яниць місце для офісу. Якщо вірити Степанові Павлюку, директорові інституту Народознавства НАН України, бізнесові офіси можуть з`явитись і в будинку на площі Ринок, 10, де нині є Музей етнографії та магазин технічної книги. А в дворику будинку може розташуватись новомодна кнайпа. Інвестор, щоб отримати можливість користуватись частиною цих приміщень, готовий викласти 4 млн грн для ремонту всього будинку.

Кам`яниця, що є пам`яткою архітектури XVІІ-XVIII ст., зараз перебуває на балансі управління охорони історичного середовища Львівської міської ради і є у вельми занедбаному стані. За словами Степана Павлюка, будинок капітально не ремонтували ще від його побудови. На сьогодні в кам`яниці осів фундамент, через неорганізований водовідвід його постійно замочують підземні води. Кам`яні декоративні композиції аттику будівлі перебувають теж в аварійному стані, від руйнації вони захищені тимчасовими пластиковими сітками. До того ж перегнили дахові конструкції, а підвали з боку вулиць Руської та Івана Федорова вже багато років засипані сміттям.

Анатолій Забарило, заступник начальника міського управління комунального майна, розповів, що в мерії хотіли взятися за розчищення підвалів та облаштування горища, але будівельні експерти після огляду будинку сказали, що ремонту потребують усі приміщення, в іншому разі ремонт окремої частини немає сенсу. А оскільки грошей для такого грандіозного задуму в міській казні не відшукати, було вирішено залучити інвесторів. „У нас ціль одна — врятувати пам`ятку архітектури. Але щоб залучити гроші інвесторів, ми повинні зробити цю пропозицію якнайбільш інвестиційно привабливою. Наприклад, пообіцяти їм довгострокову оренду частини приміщень…“, — каже пан Забарило. Кажуть, що інвестора, імені якого наразі ні пан Павлюк, ні пан Забарило не хочуть називати, цікавлять половина 2 і 3 поверхів, підвали, частина горища та внутрішній дворик. Експозиція музею від таких маніпуляцій, як запевняє пан Павлюк, не постраждає. Музей не переїжджатиме, а лише переміщатиметься з просуванням ремонтних робіт. За те, що музей віддасть частину одних приміщень, він отримає інші, наприклад, на піддашші.

Насторожує в цій ситуації те, що будинок є пам`яткою, і логічно виникає запитання, чи господарювання інвестора не призведе до її перебудови. „Не думаю, що таке трапиться. За цим пильнуватимуть відповідні історико-охоронні служби. Зараз вони строго за цим слідкують. Нині навіть металопластикове вікно в центрі міста поставити не так просто“, — переконаний Анатолій Забарило.

Проте Андрій Салюк, керівник благодійного Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова, каже, що наразі не чув про жоден прецедент, коли б підприємців притягували до адмінвідповідальності і змушували відновити попередній стан пам`ятки. Хоча сам спосіб, у який мерія має намір відремонтувати пам`ятку, він схвалює. „У всьому світі пам`ятки відновлюють саме через залучення інвестиційних грошей. Важливо, щоб перед інвестором поставили конкретні вимоги щодо того, що він має право робити, а що ні. Бо якщо цей інвестор розпочне перебудовувати будинок, як наприклад, галерея „Еліт“, що на Ринку, то за це треба карати. Хоча збереження пам`ятки залежить не стільки від форми власності, скільки від самого власника. Тобто від того, чи є ця людина вандалом чи поціновувачем того, що вона має, і чи хоче вона збільшити вартість того, що має, реставруючи це“, — каже пан Салюк.

Вікторія ПРИХІД