Справа ця нова — раду розпускати - „Дзеркало тижня“, 14 квітня

|

Мабуть, жодна з областей України так не чекала закону про місцеві вибори за списками, ухваленого 6 квітня нинішнього року, як Львівська. Тоді як інші місцеві ради хоч якось, але працюють обраними на останніх виборах складами, керівництво Львівської обласної ради (ЛОР) демонструвало намір провести перевибори задовго до ухвалення згаданого закону. А 5 квітня цього року глава ЛОР М.Сендак взагалі від свого імені спецпоштою надіслав на ім’я голови Верховної Ради України В.Литвина звернення, у якому висловлено ініціативу „про дострокове припинення повноважень Львівської обласної ради та призначення нових позачергових виборів“.

Обгрунтовуючи свій рішучий вчинок, Михайло Сендак злопам’ятно перерахував усі випадки, коли переважно депутатська група „Соціальна справедливість“, що координується Сергієм Медведчуком, систематично зривала сесії обласної ради. 2002 року в такий спосіб було зірвано позачергову сесію, яка мала обговорити питання, пов’язані зі скнилівською трагедією (падінням Су-27 на авіашоу). 2003-го „СС“ у повному складі залишила 13-ту сесію, на якій було ухвалено рішення про бюджет на нинішній рік. Останньою, третьою краплиною, що переповнила чашу терпіння Сендака, став зрив 14-ї сесії облради, відкритої 30 березня нинішнього року. Того дня „СС“ у повному складі й більшість депутатських груп „Ділова Львівщина“ не з’явилися в залі, через що не було кворуму.

Власне, остання неявка „ессесників“ і „діловиків“ для багатьох стала несподіванкою. Оскільки лідер „СС“ гучно заявив про рішучий намір усунути з посади голову ЛОР М.Сендака „ще в цьому кварталі“. Й усунути, як значилося в публічних заявах соратників С.Медведчука, легітимним шляхом. Для цього, відповідно до їхніх власних заяв, було зібрано 55 із 81 депутатських підписів під заявою, у якій Сендакові висловлювалася недовіра. Той список (про методи збирання цих підписів „ДТ“ повідомляло в попередніх матеріалах) так і не було оприлюднено. Зважаючи на все, необхідної за законом критичної маси голосів (2/3) набрати так і не вдалося. Недостатню кількість „незадоволених Сендаком депутатів“ ініціатори зміни керівництва обласної ради розраховували доукомплектувати за рахунок п’яти-восьми обласних депутатів із фракції „Наша Україна“.

Передбачаючи такий перебіг подій, фракція „НУ“ перед самим початком 14-ї сесії ухвалила своє внутрішнє рішення, відповідно до якого депутати-„нашоукраїнці“ не братимуть участі в голосуванні ні в момент внесення питання про недовіру главі ЛОР або про його зняття з посади до порядку денного, ні в момент можливого голосування про звільнення Сендака з посади. Оскільки ж останнє голосування мало проходити в таємному режимі, таке рішення виявилося дуже важливим. Адже, як повідомив „ДТ“ один із соратників глави ЛОР, „Соціальна справедливість“ сподівалася, що їй удасться переконати нестійких „нашоукраїнців“, один раз покрививши душею, анонімно виступити проти свого політичного побратима. Проконтролювати, хто зі своїх голосуватиме, а хто — ні, зробити було нескладно: депутат, щоб одержати бюлетень для таємного голосування, повинен уголос заявити про свій намір брати участь у цій процедурі.

Напевно, для народних обранців обласної ради від „НУ“ щось-таки важить місцева пронашоукраїнська громадська думка, якщо вони висловили героїчну готовність підкоритися волі фракції. Цей конкретний превентивний засіб, вважає оточення Сендака, і вибило в заколотників грунт із-під ніг. Окрім того, що змовники самі різко відмовилися від участі в 14-й сесії облради, вони скасували й прихід під стіни обласного парламенту в день проведення сесії своєї „групи підтримки“ (хоча ще пізнього вечора 29 березня, подейкують, із піною на губах домагалися відведення частини території перед вікнами сесійного залу). Така неофіційна версія — від „НУ“.

Самі представники „СС“ (СДПУ (о) свою відмову від участі в роботі останньої обласної сесії пояснювали іншими причинами. Червоною ниткою в жмуті цих причин проходить теза „Сендак не має морального права керувати обласною радою“. Головний моральний гріх Сендака має юридичне підгрунтя: „Проти керівництва АТП у місті Дрогобичі, директором якого два роки тому був Сендак, за фактом порушено кримінальну справу через зловживання з акціями“. Крім того, охочі політичної смерті Сендака не були впевнені, що він прибуде на сесію, оскільки напередодні деякі ЗМІ поширили інформацію про перебування глави ЛОР на лікуванні в одній із київських лікарень.

Сендак „із ризиком для власного здоров’я“ на сесію прибув, відкрив її й зачитав перед присутніми депутатами звернення фракції „НУ“ у ЛОР до Верховної Ради. На основі цієї фракційної заяви співробітники юридичного відділу ЛОР згодом підготували звернення Сендака до Литвина від 05.04.04 р.

Розрахунок на позачергові вибори „НУ“ будує, виходячи з таких міркувань. Представники „Нашої України“, спираючись на „останні соціологічні опитування“, переконані, що рейтинг популярності їхнього об’єднання в області дорівнює 80 відсоткам, а рейтинг БЮТ — 10. Отже, у контексті чинності нового закону, проголосованого у ВР шостого квітня, обласна „НУ“ автоматично на позачергових виборах візьме „свої 4/5“ депутатських місць. Із похороном мажоритарної системи на рівні обласних рад складно буде пройти в ЛОР депутатам на кшталт Олексія Строчила. У нинішній обласний депутатський корпус він проскочив „у камуфляжі“ безпартійного, а потім засвітився в депутатській групі, чиї погляди один до одного збігаються з поглядами СДПУ (о). Мабуть, неможливими стануть вчинки типу продемонстрованого, приміром, нинішнім депутатом ЛОР Володимиром Ортинським, який ішов на вибори від „НУ“ (!), але також опинився серед симпатиків СДПУ (о). У форматі пропорційних виборів до облради переходи в явно протилежні фракції напевне будуть неможливі. Далі. Відмова в праві голосу військовослужбовцям строкової служби та позбавленим волі особам на виборах в облради неабияк ослабить потенціал адміністративного ресурсу.

Як позначиться новий закон (і як він корелюватиме з іншими законами) на процедурі розпуску обласних рад, автор цього матеріалу поки що дізнатися не зміг. Нічого з цього приводу не змогли сказати й фахівці юридичного відділу ЛОР, оскільки новий закон на час підготовки статті ще не було ні підписано Президентом, ні опубліковано. Тож спробуємо коротенько спрогнозувати розвиток подій із гіпотетичними перевиборами, спираючись на чинне законодавство. Зокрема на Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні“. Однією з причин, відповідно до 78 статті цього закону, яка може слугувати підставою для дострокового припинення повноважень обласних рад, є така: „… якщо сесія ради не проводиться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання“.

Ось тут процес визначення обгрунтованості вимог щодо припинення повноважень може застопоритися на невизначено тривалий час. Передусім треба буде довести, що депутат не був на сесії з неповажних причин. Чимало їх „законно“ хворіли, себто відпочивали на лікарняних. Багато хто терміново виїжджав у надзвичайно важливі відрядження. Приміром, 30 березня чиновників Держлісгоспу послали в Польщу, а начальника облуправління освіти — до Києва. (До речі, за даними нардепа Петра Олійника, Сергій Медведчук і керівник Західної регіональної митниці Тарас Козак під час роботи 14-ї сесії невідомо на яких підставах перебували в Австрії. За словами Олійника, ці двоє відпрацьовувала варіант „31 жовтня“, коли їм доведеться сідати в літаки й залишати територію України, втікаючи від закону. До речі, сесію не вшанував своєю увагою і глава облдержадміністрації.)

Хоч це, на перший погляд, може здатися дивним, але складно буде визначитися і з тим, „чи проводилися сесії ради у встановлені строки“. Приміром, 14-ту, як і належить, було відкрито в новому кварталі. Проте її пленарне засідання, не одержавши кворуму, не реалізувалося. Цитоване нами місце в законі про місцеве самоврядування не визначає, у якому випадку вважається, що сесії не проводяться, — коли вони проходять у режимі пленарного засідання чи в режимі постійних комісій? Як тут тлумачити?! У зв’язку з цим апарат ЛОР підготував лист у Міністерство юстиції, у якому просить дати відповідні роз’яснення.

Правда, є одна причина, на основі якої без особливих різночитань можна була б розпустити ЛОР: „…якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом“ (78-ма стаття закону про місцеве самоврядування). А представники „СС“ обвинувачували Сендака в постійному порушенні регламенту й фальсифікації результатів голосування в обласній раді. І якби „СС“ дала законний хід цим обвинуваченням, які вона, як відомо авторові цієї статті, озвучувала неофіційно, тоді справа трохи спростилася б.

І навіть у такому випадку розраховувати на швидке вирішення питання не варто. Щоб із усім цим розібратися, в область повинна приїхати відповідна комісія ВР. Дані про те, що її очолюватиме А.Матвієнко, уже звучали у ЗМІ. На час підготовки цієї статті Матвієнка у Львові ще не було. Втім, і це ще не все. Відповідний профільний комітет ВР, як відзначив П.Олійник, може й не внести питання про розпуск обласної ради на розгляд парламенту, а парламент може за цей розпуск і не проголосувати.

Поки відбуватиметься вся ця юридична метушня, економічне життя області значною мірою гальмуватиметься. Керівництво облради відповідальність за провал законодавчої роботи в області покладає на СДПУ (о), яка організувала зрив кворуму. Апарат облради підготував багато хороших проектів рішень щодо питань соціального, економічного й екологічного характеру. Скажімо, облрада саме на цій сесії мала намір вирішувати питання, пов’язані із зарплатою вчителів області, державним пенсійним страхуванням, аграрною реформою, львівським „сміттєвим звалищем“ тощо. Поруч із цими питаннями, включення яких до порядку денного сесії багато спостерігачів схильні визначати як популістське, є проблеми, у справді серйозній актуальності яких ніхто не сумнівається. Приміром, до порядку денного 14-ї сесії було включено питання про узгодження проектів відведення земель низці підприємств, що займаються видобутком нафти й газу. Через параліч облради зазнають збитків такі структури, як „Нафтогаз України“ і „Укрнафта“. Якби раптом в область захотів прийти якийсь випадковий іноземний інвестор, він із тієї самої причини не зміг би „створювати тисячі й тисячі робочих місць для галичан“ (за визначенням Олійника). У цій паузі юридичних розбірок, якщо за результатами дев’яти місяців виявиться перевиконання бюджету, перегляд останнього буде неможливий, і гроші залишаться замороженими. Одне слово, апокаліпсис місцевого значення…

Євген ГУЦУЛ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...