Відлуння трагедії - „Поступ“, 7 квітня

На Скнилівському летовищі знайдено непоховані рештки людських тіл

Від часу трагедії на Скнилівському летовищі минуло майже два роки. Проте наслідки того страшного дня ще довго нагадуватимуть про себе. Підтвердженням цього є нещодавно знайдені на території військового аеродрому у Скнилові непоховані рештки людських тіл.

Фрагменти кісток виявили родичі загиблих у трагедії, які традиційно останньої суботи місяця збираються на військовому аеродромі у Скнилові, щоб пом`янути рідних, які загинули у катастрофі під час авіашоу 27 липня 2002 року. Спершу, як розповіла „Поступу“ одна із потерпілих, місце, де знайшли рештки, було поросле травою, а потім — вкрите снігом, тому виявили їх лише тепер, в останню суботу березня, коли зійшов сніг.

Про знахідку відразу ж повідомили Генеральну прокуратуру України, яка кілька місяців тому завершила розслідування справи і скерувала її матеріали звинуваченим для ознайомлення.

За словами родичів потерпілих, прокуратура на їхнє повідомлення одразу ж відреагувала і скерувала фрагменти тіл на судово-медичну експертизу. Експертиза виявила, що фрагменти кісток, які знайшли на летовищі, належали кільком людям. І цілким можливо, що деякі з цих фрагментів — рештки тіл загиблих у катастрофі 27 липня, які були на оглядовому майданчику летовища під час авіашоу. Наразі експертиза знайдених решток триває, а на самому летовищі військові проводять пошукові роботи. Дізнатися детальніше про це „Поступу“ не вдалося, бо у прокуратурі Львівської області інформації щодо цієї справи не мали.

Стосовно розслідування обставин трагедії, родичі потерпілих висловили обурення з приводу того що, вона досі не передана в суд. На їх думку, обвинувачені пілот Володимир Топонар та керівник польотів на Скнилові Юрій Яцюк навмисне затягують ознайомлення зі справою, щоб вона якнайдовше не потрапила до суду. За їх словами, протягом чотирьох місяців звинувачені переглянули лише 23% матеріалів, а твердження стосовно ракети, яка могла вцілити у літак чи невідомого об`єкта, вони називають знущанням над ними.

Ірина СИРИВКО