Схоже, ситуація із землевпорядкуванням дійшла крайньої межі. Близько місяця тому прем`єр-міністр України Віктор Янукович після всеукраїнської наради з питань розвитку житлового будівництва видав спеціальне доручення — негайно навести лад у цій галузі. За його вказівкою, до літа на Львівщині мають розробити схему розміщення будівництва та визначити прогноз його розвитку на найближчі роки, провести інвентаризацію, опрацювати питання щодо спрощення порядку надання земельних ділянок під житлову забудову, підготувати проекти створення єдиної системи органів архітектурно-будівельного контролю.
Найгострішою проблемою, мабуть, у цій галузі є дефіцит землі, особливо ділянок під житлове будівництво. Якщо 1990 року у Львові було збудовано 354,8 тисяч кв. м житла, то торік — лише 109,5 тисяч кв. м. Крім того, за кошти міського бюджету побудували лише 50 квартир. Цього ж року заплановано збудувати 70 квартир. Натомість близько 25 тисяч львів`ян зараз офіційно потребує покращання житлових умов, близько сотні мешкає у аварійних спорудах, а більше півтисячі — у приміщеннях, що непридатні для життя.
Попри те, що на Львівщині катастрофічно бракує житлових будинків, у реґіоні, особливо в околицях міст, багато недобудованих споруд. Нині в області є близько трьох сотень довгобудів, які займають загальну площу, що становить близько 6 мільйонів квадратних метрів. Їхнє завершення, вважає керівництво області, потребує значно менше матеріальних затрат, ніж нове будівництво. Тим паче, що більшість із недобудованих споруд майже (близько на 70%) готові. Отже, запевняють в обласному управлінні містобудування та архітектури, витративши на реанімацію довгобудів близько 3,5 млн гривень, можна буде ввести в експлуатацію близько 15 тисяч квадратних метрів нового житла. Щоправда, для того потрібно провести інвентаризацію територій, де розміщені довгобуди, визначити, де необхідно прокласти необхідні комунальні комунікації, де зробити дороги та під`їзні шляхи. Адже більшість будівництв власне тому й зупинилася, що їхня територія заздалегідь не була належно підготовлена.
Досі залишається невизначеною і доля територій покинутих підприємств. Якщо у центральних районах Львова практично усі збанкрутілі заводи уже давно продали по клаптику усі свої території, то на околицях, наприклад у Рясному, утворюються цвинтарі колишніх підприємств, що займають не один гектар дорогоцінної землі. Охочих відкрити офіс у промзоні, де погані комунікації та інфраструктура, дуже мало. Місто не може вилучити землі і, залежно від ситуації, продати її або відновити. Бо, як пояснюють у міському управлінні земельних ресурсів, каменем спотикання у цьому питанні є майно — будівлі зі старим обладнанням, станками. У деяких випадках демонтаж цих руїн потребує значно більше коштів, ніж можливий прибуток від продажу земельної ділянки, на якій вони розташовані.
А щоб Львів забезпечував житлові потреби городян, запевняє архітектор Львівської області Іван Олійник, насамперед потрібно вирішити питання землевпорядкування на місцевому рівні: врегулювати процеси продажу, відводу та надання в оренду земельних ділянок, чітко визначити межі територій у місті та спланувати, яка і коли територія буде забудована. А для того необхідно насамперед провести інвентаризацію, зробити містобудівельну документацію.
Керівництво обласного управління архітектури та містобудування закидає львівській міській владі, що та практично не визначає і не готує земельних ділянок для комплексної забудови, щораз менше фінансує містобудівні проекти і навіть чітко не знає обсягів та меж підвладної території та її грошової оцінки.
Натомість у постійній комісії землекористування, будівництва та архітектури запевняють, що фактично межі Львова чітко окреслені, просто не оформлені юридично. А стосовно територій міста, то тут роботи непочатий край, — пояснюють у комісії. Ще не визначені межі парків, вулиць та доріг, триває робота закріплення ділянок за фізичними та юридичними землекористувачами. Але як пояснює голова комісії Данило Ярема, у генплані Львова зазначені й окреслені всі найважливіші території і ділянки. Детальні ж дані мають постійно оновлюватися, адже щодня у місті відбуваються зміни, оформлюють нові документи, продають та відводять землі. А ще, вважає він, проблема у тому, що городяни (як фізичні, так і юридичні особи) не поспішають оформити своїх прав на користування земельними ділянками. І взагалі, каже він, процес земельної реформи дуже складний і тривалий, отож допоки у цій галузі усе буде чітко і досконало врегульовано, мине багато років.
