Тарас Чорновіл улітку цього року має намір розпочати роботу зі створення “третьої сили”. Про це він заявив під час перебування в Івано-Франківську місцевій газеті “Репортер”. Політичним “дахом” нової партії стане, вочевидь, голова Верховної Ради Володимир Литвин.
– Уявімо собі ситуацію, що Віктор Ющенко стає президентом, а зміни до Конституції стають реальністю. У цих умовах, за відсутності зваженої третьої сили, Віктор Медведчук може використати “страхи” парламенту перед В. Ющенком, – припускає Тарас Чорновіл. – Адже у фракції “Нашої України” є багато людей, які “досить відверто говорять про бажання реваншу. Тому в парламенті витвориться потужна протидія “реваншистам” із “Нашої України”, яку, як завжди, очолить кризовий менеджер В. Медведчук. Цей центр буде набагато сильнішим, аніж центр влади президента В.Ющенка. Зміни до Конституції на це спрямовані. Завдання третьої сили – не дати це зробити.
Третя сила, за словами Тараса Чорновола, “частково орієнтуватиметься на підтримку певних ініціатив з боку Віктора Ющенка, частково – на підтримку ініціатив із боку спікера парламенту Володимира Литвина”.
– Створити дійсно коаліційний центристсько-правий уряд – це реальність, це та роль, яку може зіграти третя сила, – переконаний депутат. – Це необхідно, аби не допустити розколу суспільства через два центри влади.
Варто зазначити, що розмови про створення “третьої сили” – певної противаги як фінансово-політичним групам з одного боку, так і радикальній опозиції з іншого, тривають досить давно. Останнім часом чимало оглядачів зауважило помітну активність спікера парламенту Володимира Литвина власне у контексті спроб створити “третю силу”. Тому заяви Тараса Чорновола можна розглядати як своєрідний вихід на люди, публічну декларацію намірів середовища, яке формується навколо Володимира Литвина, що дедалі частіше робить спроби стати самостійним, а головне – самодостатнім політичним гравцем. У цьому спікер може сподіватися на підтримку чи хоча б на відсутність протидії з боку багатьох сил у парламенті, насамперед тих, хто має ресурси, але не має яскравого політичного обличчя. Володимир Литвин цілком може ним стати.
З іншого боку, потуги голови ВР не можуть не подобатися й “Нашій Україні” та БЮТ, оскільки “третя сила” на чолі з Литвином є загрозою самому існуванню більшості загалом та коаліції навколо єдиного кандидата від влади зокрема.
Не виключено, що першим випробуванням сил “третіх” стануть президентські вибори, точніше участь у них Володимира Литвина. І вже тут, за умови грамотно проведеної кампанії та вдалого позиціонування, Володимир Михайлович може щонайменше закласти основу для успіху на парламентських виборах 2006 року. А заодно попсувати нерви і змусити потратитися так званих “прохідних” кандидатів. Хоча сам пан Литвин, як кажуть обізнані люди, має сподівання повернутися на Банкову. Щоправда, вже не керівником адміністрації, а в кабінет глави держави.
Суттєвим недоліком Литвина політичні оглядачі називають відсутність у нього фінансових і людських ресурсів для реалізації таких амбітних задумів. Утім людей, а тим паче гроші, йому залюбки нададуть ті, хто, з огляду на низку причин, не може чи не хоче бути поруч ані з Ющенком, ані з Януковичем чи Медведчуком. Або ж ті, хто традиційно вкладатиме ресурси в усіх перспективних кандидатів. Зрештою, як зазначив “Газеті” один із ймовірних соратників Литвина, у парламенті й поза ним – більш ніж достатньо людей, які просто зобов’язані Володимирові Михайловичу.
До речі, не приховує своїх президентських амбіцій ще один імовірний лідер “третьої сили” – Тарас Чорновіл. Утім, за його словами, “цю роль” він гратиме не скоро, принаймні не на цьогорічних перегонах.
Олег Базар
