З життя депутатів - „Вголос“, 25 березня

У суперечках, як відомо, народжується істина. Особливо в суперечках депутатів. Коли вони перестають говорити про свою безмежну і безкорисливу любов до України і починають розповідати різні цікаві речі про своїх опонентів – тільки тоді їм вірю. Вірю усьому відразу і остаточно. І слухати їх тоді цікаво, і емоції їхні непідробні.

Невдоволення депутатів-нашоукраїнців цьогорічним розподілом бюджетних коштів на вирішення проблем Львівщини, яке вони висловили минулого тижня у депутатському зверненні, серйозно зачепило самолюбство іншого народного депутата члена фракції СДПУ(о) Петра Писарчука.

Нагадаємо, що у зверненні було зазначено: „На потреби міста Львів призначено 1,9% або 65 тис. грн. (ремонт одного даху), натомість на округ члена СДПУ(О) Петра Писарчука припадає 45,9% або 5 706 тис. грн., що є половиною фондів області. Об’єми виділених коштів по інших округах також несуть ознаку не гармонійного розвитку районів, а надання пріоритетності тим районам, депутати–мажоритарники яких відносяться до т.зв. більшості”.

Як довідався „Вголос”, прочитавши сьогоднішній номер газети „Україна і час” статтю „Логіка відсутня, розум відпочиває, або чому львівським депутатам із „Нашої України” не вдалося залучити бюджетні кошти у регіон”, у Петра Писарчука достатньо логіки і аргументів, щоб довести своїм кривдникам, їхню неправоту. Більше того, у Петра Писарчука є власний інформаційний ресурс, який завжди готовий стати на його захист, адже, як припускає „Вголос”, газета „Україна і час” існує не без підтримки народного депутата.

„ЛОГІКА ВІДСУТНЯ, РОЗУМ ВІДПОЧИВАЄ, АБО ЧОМУ ЛЬВІВСЬКИМ ДЕПУТАТАМ ІЗ „НАШОЇ УКРАЇНИ” НЕ ВДАЛОСЯ ЗАЛУЧИТИ БЮДЖЕТНІ КОШТИ У РЕГІОН“

Під лежачий камінь вода не тече… Саме так наважуся охарактеризувати звернення депутатів Верховної Ради від Львівщини, які представляють „Нашу Україну“ та БЮТ, до Президента та прем`єр-міністра України. У депутатському запиті до найвищих посадових осіб держави народні обранці висловлюють стурбованість розподілом бюджетних коштів у області.

Парламентарі-„нашоукраїнці“ та „бютівці“ наводять факт, що Львівщині замість запланованих 19 мільйонів гривень для ліквідації техногенних проблем виділили на три мільйони менше. Причому найбільше їх здивувало, як розподілили кошти — 5,7 мільйона із цієї суми дісталося Миколаївському виборчому округу, інтереси якого у Верховній Раді представляє Петро Писарчук. У цьому зверненні опозиційні депутати стверджують, що дії Кабміну та Львівської облдержадміністрації нагадують корупційні.

До вищесказаного народні обранці від Львівщини не забули приплести і політику. Вони звертають увагу Президента Леоніда Кучми на переслідування за політичними переконаннями депутатів усіх рівнів. Опозиціонери сподіваються, що глава держави покарає винних „можновладців, котрі запустили небачену за масштабом репресивну машину по національному бізнесу“.

СОН РЯБОЇ КОБИЛИ

Нічого не скажеш, змішати горох із капустою, що більше нагадує, як кажуть у народі, сон рябої кобили, — абсолютно в стилі „Нашої України“. Адже насправді ситуація із розподілом бюджетних коштів на об`єкти житлово-комунального господарства, що потребують ремонту, виглядає так, як про це сказано у Євангелії — хто стукає, тому відчиняють. Поки затяті опозиціонери приступом та іншими засобами політичного шоу брали трибуну Верховної Ради та закликали народ виходити на вулиці, інші депутати (у тому числі й Петро Писарчук) штурмували Кабінет Міністрів, наводячи конкретні аргументи про необхідність виділення коштів у їхній регіон. Відповідно, поки „гарячі голови“ перших остигали, другі вже мали стовідсоткові підтвердження про скерування грошей у свій округ. Звісно, найбільше шкода у даному випадку виборців, котрі через своїх мітингових народних депутатів цього року і надалі залишатимуться з неполагодженими ліфтами, дірявими дахами, аварійними будинками „Просвіти“, невідремонтованими дорогами.

Але що зробиш: бачили очі, що купували (у даному випадку — бачили виборці, кого обирали). Хоча мешканців регіону звинувачувати у чомусь важко, адже попи купилися на бренд Віктора Ющенка та гасло „Нашої України“ „Не словом, а ділом“. Щоправда, прогрес у деяких „нашоукраїнців“ таки є. Переконаний, що виборці Сокальського виборчого округу щиро зрадіють за свого обранця Петра Михайловича Олійника і відчайдушно привітають його з придбанням новенького авто NISSAN-MURANO (вартість такої машини у салонах Львова становить 55 тисяч євро або майже 370 тис. грн).

АВТО ЗА ДЕПУТАТСЬКУ ЗАРПЛАТУ?

Думаю, координатор блоку Ющенка „Наша Україна“ у Львівській області, борець із корупцією, народний депутат Петро Олійник придбав автомобіль за національну валюту. Бо звідки ж у нардепа євро, коли зарплату (більше двох тисяч на місяць) депутат отримує у гривнях. Та коли провести елементарні математичні підрахунки, то виявиться, що навіть якщо нічого більше не купувати, грошей, відкладених за два роки депутатства, на таке авто не набереться. Але, як каже мій знайомий, що розуміється на автотранспорті: „Воно тобі треба, рахувати чужі гроші. Може, чоловік мав накопичені ще до депутатства кошти, може, хтось із родичів з-за кордону допоміг, а може, Ющенко нагородив за добру працю“.

А й справді — хіба це важливо? Головне, що тепер Петро Михайлович безперешкодно спілкуватиметься з виборцями Сокальщини і зможе заїхати навіть у найвіддаленіше село, бо у такій машині вже не страшні ні мороч, ані сльота. Тим більше, що президентські вибори не за горами, і координатору блоку „Наша Україна“ роботи додасться. Але чи зрозуміють зубожілі виборці свого депутата, коли той, агітуючи за Віктора Ющенка та розповідаючи про підвищення людського добробуту після обрання лідера блоку главою держави, роз`їжджатиме на „крутій“ машині? Сподіваюся, що все буде гаразд. Наразі ж повернімося до бюджетних коштів на ліквідацію техногенних проблем Львівської області.

Шкода, звичайно, що депутатам-опозиціонерам від Львівщини не вдалося залучити чималих сум грошей до своїх округів. Та все можна виправити. Як? Це зможе підказати своїм колегам-„нашоукраїнцям“ їхній учорашній соратник Петро Димінський, який у межах цієї програми для Дрогобиччини вибив кілька мільйонів. Можна було б скористатися і допомогою Петра Писарчука, який має досвід у залученні коштів для свого округу. Але навряд чи опозиціонери будуть про щось просити члена „ворожої“ фракції. Гордість не дозволяє…

Павло КЛИМЧУК

До речі:

ПЕТРО ПИСАРЧУК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

— Дуже шкода, що люди делегували до парламенту політиків, які дбають про власні інтереси й інтереси політичних блоків більше, аніж про проблеми своїх виборців. Якби кожен із дванадцяти „мажоритарників“ зумів плідно попрацювати з урядом, то Львівщина мала б більше 60 мільйонів капіталовкладень. Не вважаю, що 5,7 мільйона повністю задовольняє потреби мого виборчого округу — заявок я особисто в бюджетний комітет Верховної Ради і в уряд подав на 20 мільйонів. Я дуже вдячний урядовцям, до яких мені вдалося достукатися, адже держава нині, на жаль, ще не може вирішити всі проблеми. Хотів би, щоби ці кошти, котрі вдалося скерувати у наш регіон, принесли користь людям, щоби вони не були розкрадені, а ефективно використані. Якщо будемо нормально працювати, то наступного року ця сума буде більшою.

І дуже мені прикро, що „нашоукраїнці“ у той час, коли ми працювали з урядом, бігали, доводили, вони пікетували трибуну, організовували мітинги, віче, захищали Сендака. Проспали затвердження програми з виділення коштів, а тепер застосовують примітивне політиканство, коментуючи рішення Кабміну. Я думаю, що депутати з Донецька ніколи би собі цього не дозволили — вони б раділи за свого колегу, котрому вдалося зробити більше. Тим більше, що я ж не для СДПУ(о) ці кошти вибивав — ці гроші ідуть для моїх виборців, 70 відсотків з яких, до речі, підтримали блок „Наша Україна“. Тож у цих звинуваченнях у мій бік, у бік облдержадміністрації логіка відсутня, а розум відпочиває.