Андрій Олійник: “Щороку бюджет Львова втрачає на оренді землі до 3-х мільйонів гривень”, „Ратуша“ - 25 березня

|

Земельне питання сьогодні — чи не найгостріше в нашому місті. Адже земля — це щедре джерело доходів до міської скарбниці, водночас цей ресурс є обмеженим. Та найболючішим для міських депутатів та чиновників є питання документаційного оформлення ділянок та стабільної плати підприємців за її оренду. Про ці проблеми, а також про особливості копіткої роботи львівських землевпорядників розповідає Андрій ОЛІЙНИК, голова постійної комісії Львівської міської ради з питань землекористування, будівництва та архітектури.

— Наша комісія у Львівській міській раді розглядає чи не най-більшу кількість питань паралельно з комісіями фінансів та планування бюджету чи муніципального майна. Звичайно, роботи надзвичайно багато, особливо після того, як два роки тому набув чинності новий Земельний кодекс. Згідно з новими перехідними положеннями, від організацій вимагають перереєстрацію чи переоформлення орендних договорів і договорів права власності на землю. Якщо раніше діяв постійний акт власності на землю, то тепер він чинний лише для державних організацій, всі інші власники зобов’язуються переоформляти свідоцтво на право власності, договір оренди і таке інше.

— Яка роль прийнятих міською радою нових положень щодо малих архітектурних об’єктів?

— У зв’язку з тим, що півтора року тому на сесії міськради прийнято Положення “Про малі архітектурні форми”, в земельної комісії значно збільшився обсяг роботи у сфері упорядкування діяльності цих об’єктів — кіосків, малих павіль-йонів.

— З якими проблемами звертаються до вас громадяни?

— Найчастіше мешканці Львова — фізичні особи звертаються стосовно оформлення права власності на землю і обслуговування своїх житлових будинків.

— Якими землями ваша комісія займається насамперед?

— Надаємо перевагу малим архітектурним формам. Адже вони становлять 90 відсотків заяв підприємців. Це, власне, ті кіоски і павільйони, які вже існують, але не мають орендних договорів і, фактично, не сплачують оренди.

— Скільки місто недоотримує через це?

— У міській раді є до двох тисяч нерозглянутих заяв на оренду ділянки для встановлення малих архітектурних форм. Орендна плата повинна проходити лише після укладання відповідного договору. Тобто сьогодні можемо сміливо робити висновки: щороку міський бюджет Львова втрачає до трьох мільйонів гривень на оренді землі.

— У чому ж проблема?

— У тому, що працівники комісій та управлінь не встигають виконувати того обсягу роботи, який на них покладено.

— Штат можна збільшити?

— Нині розмови, швидше, ведуть про те, що наш штат і так роздутий. Певна перепона в тому, що кожен депутат в окрузі має погоджувати місце розташування кіосків та павільйонів. Не завжди землевпорядникам вдається знайти депутата, виїхати з ним на місце та все спільно погодити. Від того потерпають усі, і, насамперед, підприємці, які не можуть належним чином оформити свої документи. Потерпає і бюджет міської ради, бо до скарбниці не надходять кошти.

— Чи закладено в бюджеті надходження цих грошей?

— Так. Вони є заплановані та спрогнозовані. Скажімо, у бюджеті розвитку цього року закладено

40 мільйонів гривень від відчуження і продажу землі. До цієї суми входять не лише гроші від продажу ділянок на земельних аукціонах, а й від оренди землі, у тому числі — за рахунок малих архітектурних форм.

— Хоч якісь гроші надходять?

— Так. Торік міська рада уклала понад 100 договорів оренди. Це близько мільйона гривень.

— На які саме землі претендують громадяни?

— В основному, йдеться про землі, якими громадяни вже користуються десятками років і хотіли б оформити на них право приватної власності.

— Чи можна одразу оформити землю як приватну власність?

— Правом власності на земельну ділянку можна скористатися на торгах чи земельних аукціонах, які місто регулярно проводить. Тут землю можна купити без усіляких там оренд чи іншої тяганини.

— На аукціонах місто продає ділянки тільки під житлове та офісне будівництво…

— Так, цей варіант є найвигіднішим для міста та потенційних клієнтів, коли на відносно невеликій ділянці у 20 — 50 соток можна спорудити багатоповерховий будинок, вклавши нормальні інвестиції та заробити якийсь кошт. На заправці не можна сподіватися одразу на якісь прибутки.

— Чому земельні аукціони втратили популярність серед покупців, адже клієнтові досить вигідно разом із ділянкою придбати цілий пакет документів на власність, не зазнаючи при тім тривалих тяганин і процедур?

— Хоча торік після кількох торгів спостерігався доволі суттєвий і прогнозований дохід до міського бюджету (близько восьми мільйонів гривень), останні торги землею практично не відбуваються. На мою думку, причина того — тривалі скандали, втручання прокуратури в проведення аукціонів.

— Чи отримують фізичні та юридичні особи необмежене право експлуатації вже приватизованих земельних ділянок?

— Якщо особа офіційно викупила землю, тобто оформила на неї приватну власність, вона не може робити на цій території все, що заманеться. Ділянки приватизовують без зміни функціонального значення. Якщо землі орендували під АЗС чи кіоск, то з такими ж цілями їх будуть використовувати і після приватизації. За законом, є певна приналежність землі. Тобто землі сільськогосподарського, комерційного чи промислового призначення мають відповідний коефіцієнт орендної плати та відповідні функціональні цілі.

Розмовляла Юля БАСЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...