Хаос у житловому будівництві - „Поступ“, 22 березня

|

Ситуація із будівництвом житла у нашому регіоні дійшла до критичної межі і нагально потребує проведення реформи“,– говорилося на черговому засіданні на тему планування та розміщення житлового будівництва, що відбулося минулої суботи у приміщенні ЛОДА.

Схоже, у цій галузі нарешті взялися навести лад. Після спеціального доручення прем`єр-міністра України Віктора Януковича влада Львівщини почала розробляти комплексну реформу житлового будівництва.

Як випливало із виступів доповідачів, ця проблема настільки задавнена, що нині реформа потребує комплексного підходу і вирішення безлічі питань. Одне із основних полягає у тому, що міська влада практично не визначає і не готує земельні ділянки для комплексної забудови (навіть чітко не знає обсягів підвладної території та її грошової оцінки) і майже перестала фінансувати містобудівні проекти із бюджету. Крім того, зараз офіційно стоять у черзі на квартиру близько 30 тисяч львів`ян. Натомість торік за кошти міського бюджету у Львові звели лише 50 квартир. Оскільки попит значно перевищує пропозицію, шалено росте вартість житла.

Ще однією прогалиною у цій галузі є постійні порушення процедури видачі документів на будівництво та прийняття споруд у експлуатацію. Чиновники часто ставлять свої умови інвесторам, що суперечить чинному законодавству. Наприклад, дають дозвіл на зведення споруди до першого чи другого поверху і при тому ще й зазначають: „Документ втратить чинність, якщо інвестор не перерахує на розвиток міста певної суми“.

Разом з тим, уже стало звичним, що дозволи на проведення будівництва видаються „заднім числом“, коли будинок уже готовий до експлуатації. Особливо складна ситуація із школами та церквами у сільській місцевості. Приблизно половина існуючих там храмів досі не має ніякої документації.

Крім того, близько сотні львівських сімей мешкає у аварійних будинках, а приблизно ще півтисячі – у спорудах, що є не придатними для життя. Натомість цього року міська влада планує збудувати лише близько 70 квартир.

Та попри те, що у Львові катастрофічно бракує житлових будинків, місто наповнене недобудованими спорудами. Першопроблема у тому, що влада заздалегідь не підготувала належним чином територію – не провела необхідні комунальні комунікації, не підготувала дороги.

Зараз на Львівщині довгобуди займають загальну площу приблизно 6 мільйонів квадратних метрів, говорилося на засіданні. Їх треба закінчити, що потребує значно менше матеріальних затрат, ніж нове будівництво. Загалом, на завершення довгобудів треба витратити лише близько 3,5 мільйонів гривень. Зате тоді можна буде ввести в експлуатацію приблизно 15 тисяч квадратних метрів нового житла.

Фінансування програм так званого соціального житла, які завжди доволі сильно допомагали вирішити житлову проблему, теж є нині недостатнім, зазначали на засіданні. При тому, що на черзі, приміром, у львівської філії молодіжного кредитного фонду нині перебуває понад 500 „клієнтів“, торік тут спромоглися видати лише близько 70 квартир.

Мабуть тому, що ситуація у галузі житлового будівництва на Львівщині є цілком хаотичною, останнім часом збільшилася кількість порушень контролюючою інспектурою. До них щораз частіше висуває претензії обласна прокуратура: мовляв, при виявленні правопорушень будівельниками чи інвесторами інспектори не притягають їх до відповідальності, не накладають на них штрафи (тим самим не додають у бюджет значні суми), не пильнують за масовими появами самовільних будівництв. Проблема значною мірою спричинена тим, говорилося на засіданні, що архітектори та інспектори часто займаються „не своєю справою“ – слідкують за тарифами на комунальні послуги, пишуть приписи у ЖЕКи за невивіз сміття тощо. Крім того, їх дуже мало – приблизно по одній особі у районі. А подекуди, наприклад, у Брюховичах, Рудках, Винниках, інспекторів взагалі немає.

Відтак, на засіданні постановили: протягом місяця розробити схему розміщення будівництва на 2004 – 2006 роки (надалі її прийматимуть на 4 роки – на час кожного депутатського скликання), провести інвентаризацію довгобудів. А ще — опрацювати питання щодо вдосконалення (спрощення) порядку надання земельних ділянок під житлову забудову та врегулювання цін на житло і будівельну продукцію, підготувати проекти створення єдиної системи органів архітектурно-будівельного контролю тощо. А до 1 червня – визначити прогноз розвитку житлового будівництва до 2009 року.

Катерина ЗЕЛЬМАН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *