Як конюшня перетворилася на... палац - „Високий замок“, 22 березня

|

На розі вулиць Дорошенка і Бібліотечної є цікава споруда – пам’ятка архітектури ХVІІ ст., колишній арсенал, перебудований на палац на початку ХІХ ст., в якому знаходиться відділ мистецтв Львівської бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Ця споруда належить до кращих у Львові і має цікаву історію. Масивний цокольний поверх з каменю свідчить, що в минулому вона була призначена для оборонних цілей.

Арсенал збудовано на землях, куплених у доньки львівського бургомістра і поета Бартоломея Зиморовича. Фундатором будови був Микола Синявський, автор проекту – генерал артилерії Павло Гродзицький. З початку ХVІІІ ст. арсенал перенесли до замку в Старому Селі. Власники споруди змінювались. Існує версія, що за Чарторийських будівлю використовували як конюшню. З 1833 року вона належала графам Баворовським, зазнала значної реконструкції і була перетворена на палац. Тоді добудували ще один поверх. Інтер’єри гарно оздобив відомий львівський скульптор Шімзер в стилі ампір.

З 1854 року палацом володів Віктор Баворовський, який ввійшов в історію польської культури як перекладач творів Байрона, Шіллера, Гюго і як засновник бібліотеки, яка пізніше носила його ім’я. Баворовський закуповував цілі бібліотеки, накопичував архіви міст і родин. В 1858 році відомий український історик Денис Зубрицький, автор “Хроніки міста Львова”, передав Баворовському свою бібліотеку, в якій були рідкісні історичні документи ХІІ ст., ікони ХVІ-ХVІІ ст. До збірки Баворовського увійшли пам’ятки польської писемності всіх епох: рукописи, друковані праці з історії, теології, права, а також гравюри, ікони, акварелі, літографія, мініатюри, історичні портрети. Велике історичне значення мали полотна, які відтворювали різні події у мурах Львова на початку ХІХ ст. Колекція мистецьких творів Баворовського була однією з найцінніших у Польщі.

Весь свій маєток, а це 8000 морґів землі, Баворовський заповів на освітньо-доброчинну мету – утримання бібліотеки, яка перейшла у власність міста. Величезну збірку Баворовського, що перетворилася на музей-бібліотеку ім. Баворовського, відкрито для загального користування в 1900 році. У 1925 році вона налічувала 40000 томів друкованих праць, понад 1000 рукописів, близько 500 дипломів, 288 ікон, 10000 гравюр.

В 1940 році створили Львівську бібліотеку Академії наук України. Бібліотеку ім. Баворовського розформували за профільними відділами цієї бібліотеки, живописні роботи передано до Львівської картинної галереї. Література і періодичні видання з усіх видів мистецтв, починаючи із ХVІІ ст., а також гравюри зі збірки Баворовського стали основою відділу мистецтва Львівської бібліотеки НАН України.

Досконально фонди відділу знає його завідувач Степан Павлович Костюк, який працює тут з 1951 року. З його слів, в повоєнні часи бібліотека значно поповнила свої фонди за рахунок збірки гравюр народного дому, колекції гравюр Павліковських, Любомирських, а також робіт сучасних художників: Сороки, Кульчицької, Гебус-Баранецької, Остафійчука та інших. На даний час бібліотека має 357000 одиниць збереження, серед них 50000 книг, 40000 номерів журналів з усіх видів мистецтв різними мовами: польською, англійською, німецькою, французькою, російською, понад 85000 гравюр.

Як розповів Степан Павлович, з 1 лютого бібліотеку закрито для відвідувачів. Протягом року тут проводитимуть реконструкцію будівлі на кошти американського мецената українського походження Омеляна Антоновича, який профінансував євроремонт в академічній бібліотеці на вулиці Стефаника. В перспективі планується відкрити виставковий зал, де можна буде оглянути гравюри, що зберігаються у фондах бібліотеки.

Тетяна КОСТЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...