Фальшиві студенти - „Львівська газета“, 18 березня

|

Служба безпеки України розкрила схему, за якою в Україну потрапляють нелегальні мігранти

Проблема протидії нелегальній міграції в Україні – не нова. Майже з кожного ЗМІ можна довідатися про затримання на території регіону іноземців, які, нелегально перебуваючи в Україні, намагаються потрапити в держави Західної Європи. При цьому для досягнення поставленої мети вони застосовують найрізноманітніші засоби.

Проведений співробітниками управління СБУ області аналіз лінії протидії нелегальній міграції спонукав фахівців до висновків, що для незаконної переправки в країни Західної Європи нелегальних мігрантів часто використовують канал міжнародного студентського обміну.

За офіційними даними, у львівських вузах зараз навчається близько 600 іноземців, в основному вихідців із країн Близького Сходу. Серед іноземців нині зберігається стійка тенденція до зростання кількості охочих навчатися у львівських вузах. У 2003-2004 навчальних роках вищі навчальні заклади Львівщини видали іноземцям близько 300 запрошень на навчання, на підставі яких ті отримали офіційні візи в Україну. Однак реально до місць навчання прибули 230 осіб. Виникає запитання: куди зникли ще 70 іноземців? Зрозуміло, якась частина не з’явилася через певні об’єктивні обставини: хвороба, передумали. Але ж зафіксовані факти, коли іноземці прибували в Україну, але до місця навчання не потрапляли.

У 2002 році під час спроби незаконного перетину кордону України затримали 15 громадян Пакистану, Індії, Бангладеш, які нібито приїхали до нас на навчання. Семеро іноземців у жовтні минулого року безпідставно припинили навчання, їх місцеперебування наразі невідоме. Така ж ситуація і в інших областях України. Зокрема, в Донецькій області упродовж 2003 року з вищих навчальних закладів зникли 37 іноземних студентів – вихідців із країн Азії. Зафіксовані випадки, коли окремі іноземці організовують постачання зі своїх країн різноманітних товарів, простіше кажучи, займаються бізнесом.

Враховуючи, що у вузах навчаються громадяни Палестини, Пакистану, Індії, Китаю, Йорданії, Тунісу, Польщі, Монголії, В’єтнаму, Малайзії, Нігерії, Швеції, Туреччини, Великобританії й інших країн, існує механізм набору іноземних громадян на навчання у вітчизняні вищі заклади освіти. Пошуком потенційних студентів у різних країнах займається низка фірм, які отримали свідоцтва суб’єктів щодо набору іноземців на навчання, вони ж укладають угоди з вузами. При цьому зазначені фірми рекламують заклади освіти, дають повну інформацію про умови вступу та навчання в них, організовують оформлення запрошень. У наших вузів з’являється реальна можливість отримувати валюту за навчання іноземців. Але й тут є прогалина. Коли підбором іноземців, які хочуть навчатися в Україні, займається вітчизняний посередник, то він, як правило, дбає про те, щоб усі, хто отримав запрошення, дістались до місця навчання. По-перше, це гроші, по-друге, у разі систематичної неявки запрошених фірмою іноземців до місця навчання, її можуть позбавити відповідного свідоцтва, яке, до речі, видається виключно Українським державним центром міжнародної освіти України.

Але існує ще один спосіб потрапити на навчання в Україну. Іноземний посередник, який володіє інформацією про умови навчання в певних українських вузах, знаходить охочого навчатись і пропонує за відповідну плату цю інформацію. Після цього майбутній іноземний “абітурієнт” звертається в бажаний український вищий заклад освіти за запрошенням на навчання і, як правило, його отримує. А згодом з’ясовується, що запрошений іноземець прибув в Україну, але на навчання не з’явився. А ще через півроку його затримали правоохоронці якоїсь із країн Євросоюзу.

Слід зауважити, що у львівських навчальних закладах існує чітка система контролю й обліку іноземців, які в них навчаються. Щорічно після 15 листопада, коли закінчується набір іноземних студентів, у Міністерство освіти і науки надсилають дані, які в подальшому використовують для організації навчального процесу й аналізу. І вже зараз можна відзначити деякі зрушення у вирішенні цієї проблеми. А вирішення її, на думку фахівців, полягає в тому, що з отриманням іноземцем запрошення на навчання в Україну він мав би сплатити певну суму за навчання, і тільки за умови прибуття до місця навчання. По суті, потенційний студент, оплачуючи навчання, заздалегідь забезпечує собі місце в навчальному закладі, а потенційний нелегал задумається, чи варто йому витрачати зайві кошти для того, щоб транзитом через Україну потрапити в Західну Європу. До речі, вже є конкретні приклади, коли деякі держави заздалегідь організовують та оплачують навчання своїх громадян в Україні. У таких випадках не виникає жодних проблем ні у студентів, ні у правоохоронців.

Прес-служба УСБУ у Львівській області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...