Павло Качур: “Ми за те, щоб збільшити повноваження уряду 2006 року, але...” - „Ратуша“, 11-18 березня

|

Закон про пропорційну систему виборів в Україні минулої п’ятниці пройшов перше читання у Верховній Раді, але його не підтримала, зокрема, “Наша Україна”, хоч одним з авторів проекту був член блоку Юрій Ключковський. Представники блоку пояснюють це небажанням брати участь в інтригах влади. Детальніше про це — в інтерв’ю з народним депутатом України від Львівщини Павлом КАЧУРОМ.

— Чому “Наша Україна” не голосувала за проект Ключковського—Рудьковського, адже пропорційна система виборів є пріоритетною для блоку?

— Прийняття цього законопроекту було передбачено у межах політичної реформи. Нашим завданням було показати свою позицію, що ми не проти того, щоб діяла в Україні пропорційна система виборів, але ми проти, щоб це стало розмінною монетою чи політичним підкупом для певних політичних сил. Комуністи поставили умову прийняття цього закону як плату за те, що вони голосуватимуть за конституційну реформу.

— Напередодні голосування ви заявляли про те, що блок готовий підтримати проект Ключковського — Рудьковського у разі, якщо опозиційні сили врешті дійдуть єдиної позиції щодо політичної реформи. Отже, цього не відбулось?

— Не можна сказати однозначно, що опозиція домовилась чи не домовилась. Тим більше, що голосували проект тільки в першому читанні, і до нього ще будуть вноситись зміни і поправки. Угода, підготовлена “Нашою Україною”, передбачала, що три фракції опозиції підписують документ підтримки законопроекту про пропорційну систему виборів в Україні, але одночасно наполягають на запровадженні змін до Конституції з 2006 року. Логіка очевидна. Якщо повноваження передаються якомусь органу, то цей орган має отримати підтримку на виборах. Повноваження хочуть передати уряду і при цьому не хочуть опиратись на думку виборців. А виборці 2002 року віддали симпатії одній полі-тичній силі, а сьогодні користає інша. Ми за те, щоб збільшити повноваження уряду, але хай це відбудеться після підтримки людьми на виборах тієї чи іншої політичної сили, яка і сформує уряд з новими повноваженнями. Саме такий уряд і буде об’єктивно заслуговувати на отримання більших повноважень. Таким чином, політична реформа і справді послужить інтересам народу, який обиратиме владну структуру, якій за проектом змін до Конституції пропонується надати більше повноважень. І саме це є запорукою нашої підтримки всіх складових полі-тичної реформи. Ми спеціально не блокували голосування у п’ятницю, щоб довести, що 300 голосів у більшості нема (за проект пропор-ційної системи виборів проголосували 262 депутати, в тому числі — соціалісти та комуністи. — Авт.), що існують свої протиріччя у більшості, а їх вихваляння не мають під собою жодного підґрунтя.

— Чому цей проект, на відміну від інших, авторами яких є депутати з більшості, ставився на голосування кілька разів, поки не набрав необхідної кількості голосів?

– Цей проект є політичним хабарем комуністам, яким надалі розв’язані руки в підтримці політичної реформи загалом. Очевидно, команда надійшла пізніше, а до того, як і засвідчили невдалі спроби, особливого ентузіазму в тих же мажоритарників з більшості не було.

— Напередодні голосування згадані мажоритарники звернулись з відкритим листом, в якому протестували проти пропорційної системи виборів, яку їм нібито намагаються нав’язати, але вже наступного дня вони дали добро на це. Це був оманливий хід чи щось інше?

— Найважливішим тут є те, що все-таки не варто ставитись до голосування в першому читанні серйозно. Це суто концептуальне значення. Основні торги щодо проектів відбуваються перед другим читанням. Більшість важливих законопроектів проходять перший етап дуже легко, оскільки це дає надію всім на внесення вигідних, перш за все — для себе, поправок. У даному разі це стосується від-сотка прохідного бар’єра для політичних партій та блоків. У другому читанні все не буде так легко. Мажоритарники проголосували позитивно — очевидно, через обі-цянку понизити згаданий відсоток до одного. В соці-алістів сподівання спрямовані в інший бік. Але мені видається, що якщо хтось задумав цей проект використати як певний місток до соціалістів чи комуністів, то це — хибна дорога.

— Чи можна вважати голосування Закону про пропорційні вибори в України репетицією голосування за політичну реформу в цілому?

— Очевидно, що так, але до того потрібно прийняти ще кілька законів, причому в цілому, щоб Президент після підписання закону про полі-тичну реформу не зміг застосувати право вето до важливих складових реформи. Тому все зараз робиться так швидко. Отже, я прогнозую постановку на порядок денний реформування політичної системи десь на квітень, а аж ніяк не в середині березня, що вже заанонсували більшовики.

Розмовляв Максим ПЕТРОВСЬКИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...