Гроші в повітрі - „Львівська газета“, 4 березня

|

Кілька днів тому Олег Скрипка, лідер популярної рок-групи “Воплі Відоплясова”, під час зустрічі з журналістами в Центрі суспільних досліджень “Львівської газети” заявив про існування дискримінаційного механізму, який обмежує популяризацію україномовної музики всередині держави.

Оксана ФОРОСТИНА

– Є механізми, коли в телерадіокомпаніях, зокрема київських, українці повинні платити гроші за те, щоб їх “крутили”, а іноземці не повинні, – каже Олег Скрипка, який разом із “ВВ” став популярним в Україні лише впродовж останніх 5-6 років, хоча група існує вже понад 20.

О. Скрипка стверджує, що не платить за “розкрутку” своїх пісень в українському ефірі. Серед популярних українських виконавців таких, як він, небагато. Музичні експерти впевнено говорять лише про “Океан Ельзи”. Вони переконані: обидві групи, вже переступили поріг тої популярності, коли телебачення та радіостанції самі зацікавлені транслювати їхні пісні.

Штраф за українську пісню

Практично всі українські виконавці повинні платити, якщо є, звичайно, спонсори. Проте іноді не допомагають навіть гроші. Відомий тележурналіст Володимир Ар’єв стверджує, що на деяких мережевих FM-радіостанціях ведучих ефіру просто штрафують на 10 доларів за кожен випадок появи в ефірі україномовної пісні.

– Це справді так, – каже Віталій Пастух, продюсер співачки Марії Бурмаки. – Із цією проблемою ми зіткнулася під час всеукраїнського туру Бурмаки в Дніпропетровську. Місцеві радіожурналісти прямо заявили: “Можете навіть не пропонувати нам дисків. Нашим ді-джеям заборонено ставити в ефірі українську музику. За це карають штрафом у розмірі 10 у. о. за пісню”.

Віталій Пастух зазначає, що і в Києві прокрутити нову пісню Марії Бурмаки – проблема. Пісні з її останнього альбому не мали активної ротації. Зокрема, пісню “Той, той” крутили лише “Наше радіо” та “Gala-радіо”. Потрапити безкоштовно в ротацію популярних станцій “Хіт-FM” і “Europa Plus”, за словами продюсера, практично нереально. Проте Віктор Пастух не зміг сказати, скільки це коштує.

– Коли мені натякають на гроші, я не розпитую про ціни, – каже він. – Навіть якби треба було заплатити гривню, я б не платив. Це принципове питання. Марія Бурмака – зірка. Взагалі їй мали би платити радіостанції, але точно не вона!

Оксана Шавель, керівник промо-служби групи радіостанцій (“Русское радио-Украина”, “Хіт-FM”, Kiss FM) в інтерв’ю “Газеті” не заперечила, що інформація про платну ротацію “небезпідставна”, проте факти штрафів вважає менш імовірними:

– Диму без вогню не буває. Очевидно, якісь такі історії з кимсь колись траплялися, – каже Оксана Шавель.— Я абсолютно впевнена, на радіостанціях, із якими я мала або маю справу – Music Radio, “Хіт-FM”, “Kiss-FM” і “Русское радио”, – таких речей не практикують. Щодо штрафів за українські пісні, то припускаю, що могло статися непорозуміння. Якщо, наприклад, на радіостанції є програма виключно британської музики, то, очевидно, що жодної іншої там бути не повинно.

Тим часом обговорення проблеми вимагання грошей за музику тільки набирає обертів. Минулого тижня телепродюсер і режисер Олександр Зирін заявив на спеціально скликаній прес-конференції в Києві, що існування цієї проблеми підтверджує 97,5% людей, дотичних до українського шоу-бізнесу. О. Зирін стверджує, що отримав такі дані на підставі анонімного опитування понад 200 музикантів, продюсерів, кліпмейкерів…

– Плата за ротацію в ефірі – суто українська практика, але ми можемо дозволити собі розкіш не знати таких речей, – вважає Олекса Дорошенко, менеджер групи “Гайдамаки”. – Маємо контракт з компанією Comp Music EMI. Вона займається розміщенням нашої продукції в ефірі. Як свідчить частота появи кліпу “Полісся” – все нормально.

Неформатна музика

Колишня львів’янка Юля Міщенко (“Очеретяний кварк”, “Знову за старе”), яка зараз успішно підкорює Київ із групою “Таліта Кум”, переконана, що ситуація насправді не є аж такою критичною. Принаймні на кожній радіостанції існують програми на кшталт “Пісні на замовлення”, і шанувальники української музики могли б просто частіше замовляти твори улюблених виконавців. Тоді, вважає Юля, ді-джеям нікуди подітися.

– Раніше мене теж страшенно обурювали слова про “неформатність”, але ми навчилися думати про форматність наших пісень, із розумінням ставитися до зауважень програмних директорів, – каже вона. – Звертаємо увагу на тривалість наших композицій, мелодійність, легкість сприйняття.

Найпопулярнішим форматом FM-радіо в Україні є т. зв. CHR (contemporary hit radio), тобто сучасна хітова музика. Простіше кажучи, музика для всіх. Звуковий фон, де 90% – це хіти (старі та нові), немає ні року, ні репу, ні джазу.

На думку програмного директора “Gala-радіо” Павла Шилька (відомого більше як DJ Паша), ситуація з українською музикою змінюється на краще. Він пояснює це, зокрема, появою якісних студій звукозапису.

– Раніше, коли ми ставили пісню, записану в нас, після, припустімо, Елтона Джона, то перепад був дуже різким, у результаті “картинка” в ефірі виходить недобра, – пояснює Павло. – А взагалі-то, мало хто розуміє, що таке “формат”. Ще й станціями володіють олігархи, які при формуванні ефіру керуються власним смаком.

Павло Шилько в розмові з “Газетою” припустив, що “Gala-радіо” транслює найбільше української музики в Києві. Зараз співвідношення між українськими та російськими піснями на цій станції становить 60:40. Проте левова частка ефіру – це англомовні композиції.

Серед тих, хто адекватно реагує на ініціативи українських виконавців, – Юлія Міщенко з “Таліти Кум”. Вона називає такі радіостанції, як “Наше радіо”, “Люкс FM”, “Львівську хвилю”. А в ефір музичного телеканалу M1 може потрапити, на її думку, будь-хто, навіть початківець, оскільки там “дуже гнучкі стосовно української музики”.

Однак не все так просто. Відомий музичний критик з “FDR Радіоцентру” Юрко Зелений розповів “Газеті” про випадок, коли на М1 відмовились взяти відеокліп групи “Фактично самі”, мотивуючи це “неформатністю”. Після того, як солістка групи Ірена Карпа заспівала цю ж пісню разом з росіянином Дмитром Корсом, вона відразу ж з’явилася в ефірі М1. На думку Юрка Зеленого, без грошей тут не обійшлося (див. інтерв’ю).

Чи має шанс український виконавець здобути популярність, ігноруючи нинішні правила? Навряд.

– Існує пряма пропорція – наскільки часто крутять того чи іншого виконавця по радіо, настільки добре він продається, – сказав “Газеті” Святослав Степанишин, підприємець зі Львова, який торгує виключно українськими компакт-дисками. – Це добре видно через спонтанне підвищення попиту на новий альбом, коли його “розкручують”, як у випадку з новим “Тартаком” чи “Талітою Кум”. Нині лідерами продажу є “Океан Ельзи”, “Таліта Кум”, “Мандри”, “Плач Єремії”, Марія Бурмака, Ані Лорак. Трохи відстають Оксана Білозір, Ірина Білик і “ВВ”.

Чи можна щось змінити?

Про реформування українського законодавства, про захист українських виконавців говорили ще перед останніми парламентськими виборами, коли у Львові проходив фестиваль “Слухай українське”. Тоді вісім кандидатів у народні депутати від Львівщини підписали зобов’язання у разі обрання внести на розгляд Верховної Ради розроблений на фестивалі проект змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

Виграли вибори двоє – Тарас Чорновіл і Тарас Стецьків. Вони передали проект голові парламентського комітету з питань сводоби слова та інформації Миколі Томенку, який вніс його у свій пакет змін до цього Закону. Як повідомив “Газету” Томенко, зараз проект готують до другого читання, але сказати, коли ці зміни будуть прийняті, вкрай важко з огляду на політичну ситуацію в країні та настрої у Верховній Раді. За найкращого розвитку обставин зміни будуть прийняті ще на цій сесії ВР.

Оксана Форостина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...