Архів -- джерело компромату - „Поступ“, 2 березня

В умовах передвиборчих баталій Державний архів Львівської області стає особливо популярним серед шукачів компроматів. Інтерес викликає передовсім минуле колишніх комуністичних ватажків, які тепер обіймають високі політичні посади. Серед шукачів „смажених“ фактів є навіть народні депутати.

Проте досі, за словами Петра Кравчука, заступника директора архіву, жодна інформація, почерпнута з даних їхнього архіву, не була використана як компромат. І передовсім через те, що в Україні, навіть попри заяви про розсекреченість архівів, є ще багато справ з грифом „таємно“. Переважно, дані про того чи іншого партійного керівника містяться в їхніх особових справах, а до них доступ мають тільки родичі. Хоча Петро Кравчук не відкидає, що ті, хто дуже зацікавлений якоюсь інформацію, можуть шукати обхідні шляхи.

“Недоступні для загалу також документи, які регламентовані Законом „Про державну таємницю“. Не подаємо для ознайомлення і протоколи допитів, — каже директор архіву В`ячеслав Куцинда, — усі ми знаємо, як проводили в ті часи допити. Для рідних така інформація, напевне, неприємна. Крім того, записи про свідчення сусідів чи знайомих тих, на кого були заведені справи, можуть спровокувати небажані конфлікти. Тому не з усіма документами можна ознайомитись“.

Нині в Державному обласному архіві є понад 2,5 млн документів. Якщо їх скласти докупи і вишикувати в ряд, то він буде завдовжки близько 3,6 км. Збирати документи тут почали з 1939 року, коли був заснований архів. Сюди надходили документи з міських магістратів та сільських архівів області. У спадок перейшли і дані львівського архіву, що існував за Польщі та Австро-Угорщини. Найдавніший фоліант, який нині зберігається в архіві, датований 1616 роком. Згодом свої дані до обласного архіву передали силові структури та обкоми. Нині фонди архіву щорічно поновлюються на 30 тисяч одиниць.

Проте головною роботою архіву сьогодні стало видання довідок. Після пенсійної реформи та зміни статусу учасника війни багатьом мешканцям Львівщині знадобилась інформація, яка є лише у обласному архіві. Але архівникам, за словами заступника директора архіву Володимира Клювака, часто заважає працювати нефаховість тих юристів, які вимагають від людей ті, чи інші довідки. „Інколи доходить до казусів, як-от у випадку з бабусею, якій сказали принести довідку про те, що 1939 року Львів належав до Польщі“, — каже він. Одначе працівникам архіву властивий і альтруїзм. Деякі послуги в архіві платні (близько 6 грн), але для незаможних людей, які приїхали здалеку, можуть зробити виняток і не брати гроші за послуги.

Вікторія ПРИХІД