Тарас Чорновіл: „Я не є розкольником“ - „Високий замок“, 2 березня

|

Сьогодні народний депутат Тарас Чорновіл збирається оприлюднити свою заяву про призупинення членства у фракції “Наша Україна”. За його словами, це призупинення можна розцінювати як вихід з фракції.

Про це Тарас Чорновіл заявив у четвер на “круглому столі” у Центрі політичного прогнозування “ВЗ”. І пояснив, що стало причиною такого радикального рішення.

Тарас Чорновіл. Діяльність фракції, штабних структур “Нашої України”, штатних провокаторів призвели до того, що я мусив поставити для себе якусь грань. Приймаючи таке рішення, я виходив виключно з політичних і моральних засад. У “Нашій Україні” є люди, які роблять усе, щоб Ющенко не зміг стати президентом і не мав можливості виправдати покладені на нього сподівання. Це один з факторів, який спричинив мій вихід з фракції. Що далі? За жодних обставин я не можу піти у котрусь із фракцій більшості, бо це суперечить моїм моральним засадам. Буду позафракційним. Але попри все залишаюся членом блоку “Наша Україна” і хочу, щоб Віктор Ющенко став президентом. Як на мене, це буде дуже хороший “перехідний” президент, який може відкрити шлюзи для того, щоб у майбутньому в Україні була ефективна європейська політика. Я не маю ілюзій з приводу того, що президентство Ющенка буде прекрасним: виникне чимало проблем, пов’язаних як з особистісними факторами, так і з людьми, які можуть прийти разом з ним до влади. Але це той перехід, який необхідний Україні і який ми не здобули у 1991 році. Тоді українці мали можливість обрати дуже доброго президента, який би став другим Гавелом чи Валенсою. Та цього не відбулося. Тепер потрібно пройти період “перехідного” президента. Треба навести містки для того, щоб ним зміг стати Віктор Ющенко.

Наталія Балюк. Містки з ким?

Тарас Чорновіл. Спробую пояснити схематично. Почну з СДПУ(О) та “Регіонів України”, або “донецьких”. Це дві сили, які мають дуже добрі контакти між собою. Я не можу сприймати їх як позитив чи перспективу для України: якщо вони отримають владу в усій її повноті, то нинішній владний тоталітаризм лише загостриться. На вершині моєї схеми – можливе президентство Ющенка. Я ставлю його трохи нижче, ніж багато хто з вас, і набагато нижче, ніж ті, хто, переступивши заповідь Божу, пробують зробити з нього месію. Є ще один елемент – люди з пропрезидентського табору, з яких, можливо, хтось міг би стати дещо гіршим за Ющенка, але прийнятним для України “перехідним” президентом: Хорошковський, Тігіпко, Литвин… На цьому фоні є певні електоральні ніші. Ющенко має сьогодні 22 відсотки голосів – це ті виборці, які проголосують за нього, що б він не сказав чи що б він не зробив. Але цього замало. Є невелика кількість людей, чиї голоси будуть зараховані на користь найодіознішого ситуативного блоку “СДПУ(О)-Регіони”. Існує також значна частина виборців, які, не підтримуючи Ющенка, шукають якусь альтернативу – скажімо, у Литвині, Тігіпкові чи Хорошковському. А дехто просто “тупо” не йде на вибори. До цих людей треба шукати містки. Спалення цих містків остаточно переконало мене у потребі вийти з фракції. Приблизно 30 відсотків додаткових голосів – це кількість, достатня для перемоги Ющенка за будь-якого ківаловського ЦВК. Після голосування 3 лютого ця частина виборців отримала для себе певний образ ворога. Спікер Литвин, оцінюючи поведінку опозиційних фракцій, заявив тоді про “звіряче обличчя опозиції”. Він від своїх слів відмовився, але у багатьох людей закарбувалися в пам’яті кадри, коли, скажімо, депутат Стойко пробував вибити Литвину око мікрофоном чи коли у президію кидали квітами під час виконання гімну. Ці ганебні події відштовхнули виборців. Але з ними ще можна налагодити контакт. Призупинення мого членства у фракції – це певною мірою якийсь місток, перехід до цих людей, цих 30 відсотків, які не можна остаточно втрачати. Інакше Ющенко ризикує так і залишитися з 22 відсотками голосів, котрі за допомогою Ківалова (голова Центрвиборчкому. – І.П.) можна перетворити на 10-12 відсотків.

Наталія Балюк. А не можна було шукати містки, не виходячи з фракції?

Тарас Чорновіл. Є структура, ієрархія. Ламати їх? Щось подібне вже відбувалося при розколі Руху. Я не є розкольником. Але і мовчки спостерігати за тим, що твориться, не можу. Тому зробив свій вибір – вийшов з фракції, але далі діятиму у тому ж ключі, рухатимусь у тому ж напрямку.

Тетяна Вергелес. З ваших вуст прозвучало “штатні провокатори”. Може, назвете прізвища?

Тарас Чорновіл. Я не хочу цього робити. Достатньо пригадати кілька показових моментів. Взяти хоча б парламентський дебош 3 лютого. Перегляньте кадри хроніки, і все стане зрозуміло. Я не хочу піддавати критиці цих людей, бо Ющенко все одно не вижене їх з блоку.

Наталія Балюк. Депутат-“нашоукраїнець” Микола Томенко заявив, що робитиме усе можливе, щоб відвернути вас від задуманого кроку (виходу з фракції. – І.П.). Може щось принципово змінитися, чи ваше рішення вже не підлягає оскарженню?

Тарас Чорновіл. У фракції є люди, які проти війни і протистояння, і я їм вдячний за це. Є частина людей, які нашіптують Ющенку: “Баба з воза – коням легше”. Є й такі, які вичікують: може, сам передумає. Хочуть, щоб я прийшов з похиленою головою і прийняв правила гри, які є. Але з усіх цих правил я визнаю лише одне: Ющенко має стати президентом. Інші правила для мене неприйнятні. Я не можу дати задній хід, бо це означатиме здачу позицій, які я відстоював і відстоюю, відмову від принципових речей. У певний момент я висловив свої претензії до Ющенка. Вони є, і дуже серйозні. Але я розумію, що озвучувати їх зараз – не на користь. Я – жива людина, тому зірвався, і можу попросити за це пробачення. Критику я висловлю після президентських виборів, коли треба буде розставити усі крапки над “і”. Наразі ж я закрив для себе тему відвертого критикування Ющенка, хоча є речі, які я не можу не коментувати. Я обрав свою колію, спрямовану не на протистояння з Ющенком, а на його підтримку. Не виключено, що буде створена паралельна до нинішньої структура виборчих штабів. Якщо це вдасться, то я буду там. Якщо ні – тоді просто закликатиму усіх, хто мене почує, голосувати за Ющенка, але не творити з нього кумира. Люди, які спочатку кричать: “Месія!”, потім дуже часто кричать: “Розіпни!”. Я дуже добре пам’ятаю це на прикладі мого батька. І ще одне: у разі обрання Ющенка президентом йому потрібні будуть нормальні умови для того, щоб він зміг реалізувати покладені на нього надії. Я не випадково згадував про Хорошковського, Тігіпка, Литвина. Є середовища, які дуже серйозно зорієнтовані на цих людей і які мають вплив на частину з тих 30 відсотків виборців, про котрих я казав. Тому треба працювати з ними. Уявімо собі: Ющенко стає президентом, його оточення усіх відштовхує, і ось усій цій компанії відштовхнутих не залишається нічого іншого, як піти під вплив Медведчука й Януковича. Що тоді матимемо? Ющенко – президент, уряд очолюватиме Медведчук, Янукович чи ще хтось, губернатори – стовідсотково “есдеки” чи “донецькі”. Тоді Ющенко, будучи реально не президентом, а “англійською королевою”, нічого не зможе змінити.

Наталія Балюк. А що ми матимемо, якщо Ющенко не стане президентом?

Тарас Чорновіл. Матимемо досить сумну картину, скількись років безвиході. У нас є шанс певного перелому, головне – не втратити його. Якщо буде програш, я ніколи не пробачу тим людям, які зробили усе, щоб перемоги не відбулося.

Тетяна Вергелес. Можливо, не ви, а вас загнали у визначену колію? Чи не маєте ви якихось зобов’язань перед певними політичними силами? Бо тільки це може загнати у тупик. Ви достатньо мудра людина, щоб дати задній хід, розуміючи, що ваше ім’я немало важить. Ваш крок серйозно підриває імідж Ющенка, багатьох змушує замислитися: “Що ж таке відбувається в “Нашій Україні”? Усе це сіє сумнів, накладає негативний відбиток на Ющенка-потенційного кандидата у президенти. Може, вас хтось шантажує чи провокує?

Тарас Чорновіл. У мене немає ні перед ким жодних зобов’язань. І шантажувати мене нема чим. У мене немає бізнесу, якихось додаткових прибутків… Розумію, що є речі, які викликають негативне сприйняття. Правий я чи не правий, розсудить час, він розставить усе на свої місця. Дуже скоро стане зрозуміло, хто хотів обрання Ющенка президентом, а хто ні.

Тетяна Вергелес. Ви – Чорновіл. На вас лежить обов’язок, пов’язаний з вашим прізвищем, обов’язок вашого батька. Я згадала виставу “У.Б.Н.”, де, можливо, з перебільшенням, але показано, як відбувається деградація, деморалізація колишніх дисидентів, їхніх дітей. Я обурювалася, бо знала, що є Тарас Чорновіл, який має право прийти на цей спектакль і сказати: “Тут перебільшено”. Прізвище накладає на вас моральний обов’язок.

Тарас Чорновіл. Мені здається, що ви зараз дивитеся на мене очима того сина з вистави, який продався генералу. Можу вас запевнити: я не продався ніякому генералу.

Олег Стецишин, “Експрес”. По-вашому, наскільки міцним є сьогодні блок “Наша Україна”, наскільки стійкою є фракція, якщо взяти до уваги подейкування про можливий вихід з неї депутатів?

Тарас Чорновіл. “Наша Україна” продемонструвала певну стійкість. Хоча відбувається шалений тиск, і не лише у Києві. Думаю, до президентських виборів виходів з фракції більше не буде. Що буде після виборів, мені важко прогнозувати.

Наталія Балюк. Ваша принциповість і стійкість була для багатьох своєрідним орієнтиром. Тепер, коли ви вийшли з фракції – ви, у якого немає бізнесу, якого не треба було шантажувати – інші, ті, на кого справді тиснуть, можуть зламатися. Ваш крок не додає оптимізму, упевненості в завтрашньому дні…

Тарас Чорновіл. Надія помирає останньою. А може, вона не має вмирати? Давайте подивимося на все з іншого боку. Якби я не виходив з фракції, мовчав, якби усі тихо і мирно рахували дні до обрання Ющенка президентом, заспокоювали себе: в останню неділю жовтня, мовляв, усе стане на свої місця, і ми заживемо щасливо і прекрасно… Вам не здається, що це або дурість, або провокація? Я виходжу з того, що можливість президентства Ющенка поставлена під великий знак запитання. Ситуація, яку маємо зараз, веде до стовідсоткового програшу. Якщо мовчати, закрити собі рота, то для мене оце стовідсоткове необрання Ющенка – факт.

Наталія Балюк. Тобто тепер, вийшовши з фракції, ви вважаєте, що в Ющенка з’явилося більше шансів стати президентом?

Тарас Чорновіл. Я постараюся зробити усе, щоб цього добитися.

Олег Стецишин. Але виглядає так, що ви капітулювали.

Тарас Чорновіл. Спочатку, керуючись швидше емоціями, я розцінював це як капітуляцію. Казав: добре, я зупинюся, я не хочу нести відповідальність за ті речі, які вважаю політичним злочином. Але емоції минули, і треба жити далі. І жити доведеться не десь інде, а у цій країні. Тому і надалі стояти збоку, визнавати факт капітуляції – означало б доповнити негатив. Я не шукаю для себе відпочинку і повного відходу, а повертаюся у ту ж політику, з якої вийшов, у тому ж самому блоці.

Оксана Колодрубець, інформаційне агентство “Контекст-медіа”. Подейкують, що на Львівщині буде створено нову політичну силу, яку ви очолите і яка має намір брати активну участь у наступних парламентських виборах.

Тарас Чорновіл. Що буде щось створено і саме на Львівщині – це невідомо звідки взяті чутки. Є дуже обережна декларація намірів, те, що я бачу для себе особисто на подальшу перспективу. Йдеться про дуже серйозну роботу до виборів 2006 року. У мене немає особливих лідерських амбіцій, спрямованих на те, що має бути політична сила, створена під мене, що я повинен бути першим номером, лідером. Я хочу побачити силу, яка консолідує навколо себе тих, хто шукає гри за нормальними правилами, за законом, а не за поняттями. У майбутньому я хочу створити чисту, не кон’юнктурну, не кланову правоцентристську партію. Але до президентських виборів про це не може бути й мови.

Юрій Залізняк, радіо “Люкс”. Хто у команді Ющенка може привести його до перемоги? З ким ви залишили Ющенка?

Тарас Чорновіл. Він повинен сам робити вибір.

Олег Стецишин. Наскільки нинішній Президент і його команда готові до програшу?

Тарас Чорновіл. За деякою інформацією, середовище Кучми навіть не розглядає варіант програшу. Чорний компромат, можливість зняття кандидатів з реєстрації під час виборчої кампанії, маніпулювання Центрвиборчкомом, судами – усе охоплено. Єдине, чого боїться влада, – це підняття вулиці. Але, на превеликий жаль, сьогодні я не бачу шансів для цього: зроблено усе, щоб не було вулиці, не було грузинського варіанту. Якщо навіть Віктора Ющенка знімуть з реєстрації за тиждень-два до виборів чи їх результати повністю сфальсифікують, я не бачу факторів для того, щоб відбулося щось подібне на грузинський варіант. Потрібна добре налагоджена штабна робота, якої я не бачу. Немає ніякого аналізу, ніхто не орієнтується на те, а що зробить більшість. Реакція відбувається за принципом собаки Павлова: подали їжу – потекла слина.

Зоряна Онишкевич, радіо “Львівська хвиля”. Чи бачите ви силу, яка може дати Україні доброго президента, якщо припустити, що Ющенко стане добрим “перехідним” президентом?

Тарас Чорновіл. Може, не будемо про це? Можливо, ці розмови підуть їм на шкоду? У мене є момент президентських амбіцій. Але це зовсім не означає, що я маю витягнути їх і демонструвати: ось який Ющенко, ось які всі, а я такий хороший – вибирайте мене. Не буде цього! Буде ситуація, коли я зможу говорити про це як про щось реальне, – говоритиму. Не буде – амбіції можна сховати у кишеню. У майбутньому я можу працювати непоганим аналітиком, думаю, з мене вийшов би і непоганий дипломат. Я знайду, де реалізувати себе. Мені розходиться лише на тому, щоб в Україні нарешті можна було нормально жити. Бо в жодній іншій країні я не житиму. Тому треба щось робити. Я вірю, що своїм кроком (якщо надалі не припущуся помилок, від яких я не застрахований) зроблю щось ліпше, ніж тоді, коли б мовчки сидів у фракції, схвалював усе, що там робиться, або влаштовував би внутрішні дебоші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...