— Пане Богдане, в нашій системі охорони довкілля нині є чимало проблем, які рано чи пізно треба розв`язати. На яких з них Ви б акцентували увагу?
— Насамперед слід назвати пріоритетні напрями діяльності управління та основні проблеми області. Пріоритетами екологічної політики на Львівщині вважають, зокрема, екологічну реабілітацію територій у зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничодобувних підприємств; відновлення та підтримання гідрологічного режиму території та покращання екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну; вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів та інші напрями.
Одним з основних питань для нас зараз є система моніторингу стану довкілля, адже нині в Україні немає механізму його реалізації. Саме тому екологічна інформація розпорошена, неповна, її отримують за розрізненими методиками. З участі нашого управління в області було розроблено концепцію моніторингу довкілля в області. І зараз нашим завданням „номер один“ є розроблення програми моніторингу довкілля Львівщини.
— А як справи із фінансуванням державної природоохоронної діяльності?
— Фактично сьогодні на місцевому рівні відбувається розпорошення коштів по сільських, селищних, міських та районних радах. Причина в тому, що немає чіткого механізму скерування грошей на пріоритетні природоохоронні заходи.
— Як управління екології та природних ресурсів Львівської області співпрацює з іншими країнами?
— Оскільки Львівщина є прикордонною областю, ми успішно співпрацюємо з Підкарпатським та Люблінським воєводствами Польщі. Також підтримуємо контакти із Гельсінською комісією (HELCOM). Зокрема ми їм надавали інформацію про стан львівських очисних споруд, які є єдиною українською „гарячою точкою“ — забруднювачем Балтійського моря. Також ми подали на розгляд Єврокомісії, щоб фондом TACIS профінансував, проектну пропозицію зі спільного українсько-німецького проекту — „Сталий розвиток міст — розроблення локальної концепції „Порядку денного на ХХІ століття для м. Львів“. У межах же співпраці з мерією району Трептов-Кепенік Берліна здійснено проект з введення елементів екологічного виховання в дитячому дошкільному закладі. За модель взяли дитячий садок № 167.
— Яка зараз ситуація в області з побутовими та іншими відходами?
— Проблему поводження з відходами постійно контролюємо. Щороку на території Львівщини утворюється приблизно 2,5 млн кубічних метрів побутових відходів. Не таємниця, що їх практично без сортування вивозять на сміттєзвалища, яких у області є 53 міських і селищних та понад 500 сільських. Лише 20 з них отримали дозволи на розміщення відходів. Під час інспекційних перевірок виявлено 97 несанкціонованих сміттєзвалищ. За таке забруднення та засмічення земель подано позови на 37,3 тисячі гривень.
— Яка позиція управління щодо сьогоднішньої ситуації на Грибовичівському сміттєзвалищі?
— Сміттєзвалище Львова є однією з найболючіших та найактуальніших проблем не лише міста, але й області загалом, тому ми намагаємося брати активну участь у обговоренні та розв`язанні цієї проблеми. Зокрема після проведеного перевірення стану документації ЛКП „Збиранка“ Держуправління постановило: до 28 лютого ЛКП „Збиранка“ повинно розробити план оргтехзаходів з ліквідації виявлених порушень та затвердити його в керівництва міської ради, а до 10 березня вжити заходів з припинення потрапляння фільтраційних стоків та інших забруднювальних речовин на прилеглу до сміттєзвалища територію та цілковитого видалення інфільтрату на очисні споруди; Львівська міська рада має до 1.07.2004р. підготувати та подати на державну екологічну експертизу матеріали оцінки впливу сміттєзвалища на довкілля.
— Які підприємства в області працюють з небезпечними відходами?
— На Львівщині 31 підприємство на цей рік отримало дозволи на розміщення небезпечних відходів. Із промислових відходів найбільше накопичено фосфогіпсів на Роздільському ДГХП „Сірка“, рідкої і твердої фракцій розсолів — на Стебницькому ДГХП „Полімінерал“, відходів вуглевидобування та вуглезбагачення — на ДП „Львіввугілля“, кислих гудронів — на Львівському дослідному нафтомастилозаводі та НПК „Галичина“. Щодо непридатних пестицидів, то, за даними комплексної інвентаризації, їх накопичено в агроформуваннях близько 800 тонн.
— Чи є вже якісь конкретні та реальні пропозиції з видалення та утилізації непридатних і заборонених пестицидів?
— Зараз маємо дві пропозиції. По-перше, це м. Шостка, ТзОВ „Елга“ (затарення, вивезення та спалення в Сумській області). По-друге, це „Гідрогеотехніка“ (завантаження, вивезення та спалення за межами України). Після отримання остаточних даних від польської сторони незабаром мають затвердити конкретні рішення на рівні облдержадміністрації.
— То як би Ви, пане Богдане, оцінили роботу структури, якою керуєте, за минулий рік?
— З огляду на низку причин не цілком вдалося реалізувати завдання з екологічної безпеки області. Багато питань значною мірою залежить не лише від Держуправління екології, а й від об`єднаних зусиль природоохоронних, господарських, наукових, наглядових та владних структур. Тому треба не звинувачувати одне одного, а взаємодіяти, і це, на моє переконання, якраз допоможе якісно розв`язати чимало нинішніх проблем.
Розмовляла Олена ДУБ