Чому футболять футболіста? - „Високий замок“, 24 лютого

|

Один з кращих півзахисників „Карпат“ може покинути Львів.

Учора підопічні Мирона Маркевича відбули до Угорщини на останній передсезонний збір. Як і під час турецького відрядження, у команді відсутній Сергій Даниловський. Навіть непосвячені у клубні таємниці люди розуміють: одному з кращих гравців молодіжної збірної України і потенційному кандидатові у національну дружину прозоро натякають, що місця в основному складі “зелено-білих” для нього не бачать.

Чим же провинився Даниловський? Невже набрав зайвої ваги, погіршив фізичні кондиції і тактико-технічні показники? Можливо, порушував режим? Може, розучився мислити на полі, перестав “викладатися” на тренуваннях?..

У тому то й річ, що ні. За всіма футбольними компонентами Сергій не поступається колегам. А за рівнем самовіддачі, на моє переконання, не має собі рівних у Львові. Він якраз з тих, у кого присутній “карпатівський” дух. Почуття ліктя, колективізму, особиста скромність Сергія викликають повагу не тільки у товаришів по команді, а й у багатотисячної вболівальницької аудиторії, журналістів.

Про таких спортсменів кажуть, що вони – на вагу золота. І Львів, який постійно потерпає від еміграції власних самородків і за фантастичні гроші закуповує по світах виконавців доволі посереднього рівня, мав би будь-що зберегти Сергія у своїй головній команді. Тим більше, що на її авторитет він попрацював уже вдосталь і здоров’я потратив чимало. Та, скоріш за все, може статися так, що невдовзі Даниловський одягатиме футболку інших, вже некарпатівських кольорів…

У чому ж причина? Влітку минає термін діючого контракту “Карпат” з Даниловським, відтак керівництво львівського клубу уже тепер запропонувало Сергієві нову угоду. Подейкують, що умови, на які просять пристати талановитого вихованця львівського футболу, на кілька порядків гірші від тих, за якими працюють зарубіжні легіонери, котрі, чесно кажучи, чимось особливим у Львові себе не проявили. До того ж, кажуть, Даниловському не погасили попередніх боргів…

Можна зрозуміти футболіста, який знає собі ціну й хоче, щоб до його праці ставилися відповідно. І не тільки з матеріального погляду. Багато важить психологічний комфорт, атмосфера довір’я, якої, підозрюємо, у стосунках футбольного начальства з підлеглими бракує. Хіба це нормально, коли гравця, який має відмінний від керівництва погляд на умови співпраці, відправляють (мабуть, щоб був зговірливішим) із закордонних тренувальних зборів додому? За його ж кошт. А потім змушують “місити болото” у стані дублерів! Невже в цьому і полягає кадрова політика клубу, де люблять повторювати, що європейському місту потрібен європейський футбол?!

Сумніваюся, що підходи, застосовані до Даниловського, відповідають західним стандартам. Ви можете собі уявити, щоб Зідана чи Індзагі, які не дійшли згоди за столом переговорів з власниками “Реала” чи “Мілана” щодо своєї майбутньої долі, вигнали на “перевиховання” у фармкоманду?

Ризикнемо спрогнозувати подальший розвиток подій. Варіант перший: виставленого на трансфер Даниловського “продадуть” на вигідних для “Карпат” умовах. Варіант другий: принциповий Даниловський не погодиться на попередні умови контракту і через цю “провину” наступних півроку гратиме за “Карпати-2” чи навіть “Карпати-3”. Варіант третій, найбільш бажаний для футбольного Львова: півзахисник Сергій Даниловський і почесний президент ФК “Карпати” Петро Димінський потиснуть один одному руки, і 14 березня на стадіоні “Україна” диктор, називаючи склади команд, оголосить знайоме ім’я.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...